Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Гаряча тема · “Закликаємо усю кіноспільноту, передусім громадські організації, до єдності і координованості дій”. · с. 4сторінка оригіналу ↗

Заява секретаріату правління Національної спілки кінематографістів України

Слово Просвіти, №42 за 2020 рік

Підсумки 14 конкурсу (піт# чингу) кінопроєктів викликали велику стурбованість і навіть обу# рення значної частини україн# ської кіноспільноти. Ми поділяє# мо негативну оцінку того, що сталося. Рада з підтримки кіне# матографії (попри те, що в її складі поважані нами професіо# нали) та Держкіно України в ці# лому продемонстрували зневагу до демократичних процедур про# ведення творчих конкурсів, до принципу змагальності як тако# го. Зміна правил, умов конкурсу уже по його закінченні узагалі не витримує жодної критики. Зруйновано може найдорож# че — довіру кіноспільноти, у тому числі довіру зарубіжних партне# рів. А головне — випрозорилась мета тих трансформацій в кіноін# дустрії, які розпочалися з появою в Держкіно України її нинішньої очільниці Марини Кудерчук. На прицілі практично усе досягнуте за останні 7#8 років, коли поста# ла, опісля двох десятиліть негацій і нищення, національна кіноін# дустрія, національна кінокульту# ра. Нині виглядає так, що усі ці завоювання підлягають дискре# дитації, натомість пропонується поставити на конвеєр убогу, зде# націоналізовану і деінтелектуалі# зовану продукцію — нібито в ін# тересах масової аудиторії. Звісно, ця мета одверто не прокламуєть# ся, але обриси її стають все оче# виднішими (у підсумках 14#го пітчингу зокрема). Перше, що треба, за нашим переконанням, — звільнити пані Кудерчук із займаної посади, яку вона обійняла у доволі непрозо# ро#загадковий спосіб. Ще у чер# вні ми зверталися до керівництва держави (лист за підписом 22 кі# нематографістів до президента та прем’єр#міністра України) з та# кою пропозицією, одначе нас не було удостоєно навіть бюрокра# тичної відписки. Тільки тоді, ко# ли Держкіно очолить людина справді професійна і незалежна, ця інституція поверне собі суб’єктність і здатність визначати стратегію й тактику державної (державницької, а не постколоні# альної!) політики у сфері екран# них мистецтв. Друге. Треба зберегти неза# лежність Ради з підтримки кіне# матографії. За півроку відбудеть# ся ротація її складу, і є велика не# безпека, що до неї зайдуть керо# вані з зовні і до того ж малопро# фесійні особи. Третє. Зміни у самій процеду# рі проведення конкурсу (пітчин# гу) кінопроєктів необхідні, зок# рема у механізмі добору експер# тів. Є питання і щодо процедури участі в конкурсі державних кі# ностудій — було б доцільно зап# ропонувати зміни, які б унемож# ливили фактично периферійний на сьогодні статус таких студій. Ми не вимагаємо цілковитого перегляду результатів пітчингу, бо не хочемо чвар і розбрату се# ред самих кінематографістів. Од# нак зміни усе ж варто зробити — передусім щодо проєктів, які діс# тали високу оцінку експертів і мають очевидний культурниць# кий і власне світоглядний потен# ціал. Ситуація кличе до перегляду і уточнення самої тактики (про стратегію, на жаль, говорити по# ки що не доводиться) розвитку кіноіндустрії, тих моральних за# сад, на яких вона вибудувана. Бо загроза того, що продемонстро# вані нині методи псевдозмагаль# ності і непрозорості у прийнятті рішень отримають стабільну про# писку у нашому кінопросторі, є надто очевидною. Закликаємо усю кіноспільно# ту, передусім громадські організа# ції, до єдності і координованості дій. Бо ж інакше програємо. А го# ловне — програє наша культура, у програші буде сама Україна. Секретаріат правління Національної спілки кінематографістів України 9 жовтня 2020 р. даю, що результати 11 конкурсу скасували майже одразу після йо# го показового звільнення урядом. Бувають же такі збіги... І на цьому тлі, вже за кілька місяців, має розпочатися процес формування нового складу Ради з державної підтримки кінематог# рафії. І якщо в нашій кіноіндус# трії і далі всі будуть боротися про# ти всіх і думати при цьому, що їм вдасться вижити поодинці – то новий склад Ради може виявити# ся таким, що історія прозорого розподілу коштів державної під# тримки кіноіндустрії закінчиться. Реальним кроком сьогодні може стати створення широкого руху кінематографістів з метою здійснення публічного громад# ського контролю за діяльністю влади, реального впливу, а не сер# вільної його імітації, на форму# вання нового складу Ради, а та# кож стратегії розвитку кіноіндус# трії в інтересах держави та галузі, а не окремих груп та осіб. Та чи здатні ми зараз до цього, чи нам треба дочекатися повного знищення результатів нашої ба# гаторічної спільної праці? Кадр з фільму “ТОЛОКА” (2020, режисер Михайло Іллєнко) — знову поцілили в нашу хату, знову збираймось на відбудову...

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин