Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Без мови немає нації! · с. 1сторінка оригіналу ↗

ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ ТИЖНЕВИК 42 (1227), 19—25 жовтня 2023 Люди з ідеологією України ГАЛИНА ДАЦЮК

Слово Просвіти, №42 за 2023 рік

Ігор ЗОЦ Минулої суботи, 14 жовтня, у Національному музеї літератури України відбулася церемонія вручення Народної премії імені Тараса Шевченка. Премія присуджується за вагомий внесок у розвиток української культури, відродження історичної пам’яті, формування національної свідомості та утвердження української мови. Як уже повідомлялося, лавреатами за 2023 рік стали поет Борис Гуменюк, художник Лев Скоп, артист Кирило Стеценко, театральний режисер Дмитро Чирипюк. Почесну відзнаку щороку вручає Комітет з нагородження Народною премією України імені Тараса Шевченка, у складі якого – вісім Шевченківських лавреатів під керівництвом визначного українського поета, державного і громадського діяча, голови ВУТ “Просвіта” імені Т. Г. Шевченка Павла Мовчана. Так було і цього разу. Голова комітету за дорученням членів журі привітав присутніх з подією і другою Покровою. За словами Павла Мовчана, Народна премія особливо важлива в часи, коли постать Тараса Шевченка вичищається з нашої свідомості, так само, як і українські символи. Він розкритикував владу, яка останніми роками не вшановує пам’ять Пророка на Чернечій Горі в Каневі належним чином, а цьогоріч Національна премія імені Т. Шевченка вручалася в Бучі і вперше не главою держави. Викликає подив і відсутність у складі Шевченківського комітету лавреатів Національної премії... Своєю чергою, Народна премія є сутнісно громадською, адже кошти на її вручення надають небайдужі українці. Представляючи творчість першого з лавреатів – поета і воїна Бориса Гуменюка, Павло Мовчан нагадав, що саме ВУТ “Просвіта” двічі висувало цього майстра на Національну премію імені Т. Шевченка, але його творчість не помітили. П. Мовчан зазначив, що Борис Гуменюк пише про найболючіші речі: “що таке життя і що таке смерть...”. Нагадаємо, що в 2014 році поет пішов добровольцем на війну, того ж року вийшла його збірка “Вірші з війни”. Потім були “Блокпост”, “100 новел про війну”. Під час зустрічей з читачами, інтерв’ю медіа Борис Гуменюк вражав своєю відвертістю. “Не очікую повернутися з цієї війни. Якщо це станеться – буде диво”, – сказав він “Газеті по-українськи” 1 лютого 2023 року. – Маємо надію, що він живий, – сказав Павло Мовчан. Премію за відсутнього лавреата Б. Гуменюка отримав його бойовий і літературний побратим, військовослужбовець ЗСУ Сергій Пантюк. Тепло відгукнувся про бійця УВО імені Євгена Коновальця голова Організації українських націоналістів Богдан Червак. Він зазначив, що Б. Гуменюк першим заявив, що російсько-українська війна буде не на життя, а на смерть. Військовослужбовець ЗСУ з позивним “Тополя” в своєму виступі сказав, що книжка “Вірші з війни” Б. Гуменюка має бути в кожного бійця... Представляючи скрипаля і композитора Кирила Стеценка – лавреата в галузі музики, академік НАПН Георгій Філіпчук підтримав воєнний дискурс урочистого зібрання. На його думку, саме ті, хто пройде цю війну, мають бути першими в українській політиці, економіці, освіті... Г. Філіпчук говорив не тільки про особисті заслуги нового лавреата в музичному мистецтві, але згадав і про його діда Кирила Григоровича Стеценка, який заснував Республіканський хор УНР, був одним із діячів “Просвіти” в Києві. “Ми тяглі до своєї пам’яті, мови, традицій – на цих каменях стоїть наш український дім”, – сказав Георгій Філіпчук. – Все можна повернути, якщо ми не втратимо своєї української душі, – зазначив промовець. Отримавши почесну нагороду, Кирило Стеценко поділився своїми враженнями від поїздки до США, де взяв участь у зйомках фільму про Квітку Цісик і виступив з кількома концертами. “Всюди говорив, що представляю “Просвіту”, а моя програма мала назву “Дух України”, – сказав митець. – Я відчув, що Україна стала суб’єктом і стоїть у центрі сцени... Не можна відмовлятися від тієї світової відповідальності, якою ми обрані, – заявив Кирило Стеценко. Кінорежисер Леонід Мужук про Дмитра Чирипюка, нового лавреата в галузі театрального мистецтва, відгукнувся дуже тепло, назвавши творчість цього митця справді українською. Своєю чергою, отримавши нагороду, режисер-постановник Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка Дмитро Чирипюк підтвердив, що понад 90% його спектаклів – українських драматургів. “Я щасливий, що є українським режисером”, – щиро зізнався. Відзначимо, що у 2019–2022 рр. Народною премією України імені Тараса Шевченка були нагороджені знакові для української культури, освіти особистості: поет, народний артист України, академік Андрій Демиденко – за вірші до кантати “Поле моєї пам’яті” та глибинне розкриття теми Голодомору 1933 року; народний артист України, художній керівник і головний диригент капели “Почайна” Києво-Могилянської академії Олександр Жигун – за духовно-музичне і патріотичне виховання українців та високу виконавчу майстерність; українська письменниця Наталія Дзюбенко-Мейс – за поетичну книгу “Сковорода”; композитор Олександр Яковчук – за авторські обробки українських народних пісень; поет Василь Рябий – за книгу “СологолоС. Сто вінків сонетів” та кінорежисер Дмитро Ломачук – за документальний багатосерійний фільм “Героїчне минуле від Святослава до Небесної Сотні”; письменник і публіцист, професор Микола Тимошик, народний артист України, бандурист, лідер гурту “Хорея Козацька” Тарас Компаніченко, художники Марина Соченко, Олександр Мельник, академік НАПН Георгій Філіпчук, поет Богдан Томенчук. Глибоко переконані, що всі відзначені Народною премією імені Т. Г. Шевченка, відомі в культурному просторі і є тими людьми, які слідом за Збройними Силами України формують сучасну історію нашої держави. Під час урочистостей Павло Мовчан також вручив найвищу просвітянську нагороду – медаль “Будівничий України” – Юрію Мосенкісу, доктору філологічних наук, професору Інституту філології КНУ імені Т. Г. Шевченка. Привітали лавреатів і всіх присутніх артисти: Тетяна Негрій, Андрій Міцай, Олексій Паламаренко, Лариса Кадирова, Кирило Стеценко, режисер Дмитро Ломачук та ін. Розповідь про лавреата Лева Скопа – на сторінці 2. Подяка всім і, зокрема, працівникам Національного музею літератури України. Світлини з відкритих джерел ОЛЕСЯ СТАСЮК БОГДАНА ПІВНЕНКО

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин