Пошта “СП” · “На боротьбу із ворогом страшним Уся країна згуртувалась нині”. · с. 8сторінка оригіналу ↗
Оцифрування музейної колекції
Слово Просвіти, №42 за 2023 рік
Жахлива російсько-українська війна призводить до знищення культурних надбань України. Надійним способом захистити пам’ятки культури від остаточного знищення є збереження їх в оцифрованому вигляді.
Дмитро ПАЛІЙ, заступник директора музею
У Музеї книги і друкарства України триває інтенсивна творча робота зі створення віртуального порталу. Головною частиною цієї новації будуть оцифровані найбільш важливі пам’ятки з фондової колекції. Проєкт здійснюється за підтримки Українського культурного фонду. До кінця жовтня на сайті музею в розділі “Колекція онлайн” з’являться у вільному доступі повні електронні версії 120- ти українських книг, видрукуваних у ХVІ–ХVІІІ століттях, чотирьох рукописів і 1000 книжково-графічних творів найвідоміших українських художників ХІХ–ХХ століть. Також буде створено електронний каталог оцифрованих пам’яток та віртуальна виставка. Користувачі порталу зможуть ознайомитися з надбаннями старовинних друкарень, які діяли у Києві при Києво-Печерській Лаврі, Львові, Острозі, Чернігові, Почаєві, Крилосі та погортати й перечитати праці славних українських церковних діячів і письменників Петра Могили, Іоаникія Галятовського, Лазаря Барановича, Дмитрія Ростовського (Данила Туптала), Памви Беринди, Михайла Сльозки, Кирила (Транквиліона) Ставровецького. Окрім того, ста-раїну-2015” у номінації “Тарасовими шляхами”. Людмила Василівна щиро і натхненно розповідала про свої творчі досягнення, ділилася секретами майстерності, розповідала про кропітку працю над проєктами, спілкувалася із студентами ІІ курсу кафедри журналістики філологічного факультету ЧНУ ім. Ю. Федьковича. Майбутні журналісти з цікавістю слухали сокровенні думки нашої гості переглядали фрагменти авторських фільмів “Сонце руту знайшла” (стежками музичного телевізійного фільму “Червона рута” 1970 року), “Далеке-близьке” (про засновника приватного музею українських старожитностей у Криму Михайла Кузменюка), “Я – повернусь” (про дружин, чоловіки яких з 2014 року захищають незалежність України на сході). В. о. директора Чернівецького обласного меморіального музею Володимира Івасюка Наталія Мороз подякувала нашій гості за змістовну та приємну розмову. А про гостини у нас Людмилі Мельник нагадуватимуть зворушливі світлини та фотоальбом “Історія музею в особах та подіях”.
Олена ЛОГІНОВА, співробітниця Чернівецького обласного меморіального музею Володимира Івасюка не доступним граверне мистецтво стародруків, різновиди шрифтів – усе, що приваблює дослідників давніх українських книжкових пам’яток. Оцифрована добірка книжкової графіки збереже творчість багатьох художників, котрі ілюстрували та оздоблювали українську книжку і надасть доступ до оригіналів Василя Кричевського, Софії Налипінської-Бойчук, Охріма Судомори, Михайла Дерегуса, Олександра Данченка, Георгія і
Перше видання драматичної поеми Лесі Українки “Бояриня”, 1918 р.; Перша антологія української художньої літератури “Вік”
Перша збірка творів Г. Сковороди, 1861 р.; Перше видання поеми “Енеїда” І. Котляревського, 1798 р.
Сергія Якутовичів, Василя Лопати, Олени Сахновської, Катерини Штанко та інших. Віртуальна виставка присвячена 50- річчю музею, вміщує 50 експонатів у п’яти залах і має назву “Музейна магія чисел”. Частина експонатів виставки постане у 3D-форматі, а окремі з них будуть мати озвучення голосом народного артиста України, лавреата Національної премії України імені Тараса Шевченка, співака і бандуриста Тараса Компаніченка. Роботи з оцифрування музейної колекції здійснює компанія “Інформаційні системи”, а наукові описи готують співробітники музею. Вже довершується оцифрування у 3D-форматі будівлі музею – пам’ятки архітектури національного значення, що перебуває під опікою ЮНЕСКО. Будівля пам’ятна тим, що у ній понад триста років працювала друкарня Києво-Печерського монастиря. Роботи з оцифрування будівлі виконує компанія “Skeiron”
Львів в “Захід-газ” і ледь випросив. А щоб будівельники не покинули роботу і добудували школу, світлої пам’яті Стефанія Антонівна Теслицька щорічно давала їм премії сільськогосподарськими продуктами. Б. С. Дацко, яка була тоді заступником директора з навчально-виховної роботи, розповіла, що найнапруженішим було літо 1993 року. М. М. Кравченко привітала всіх із ювілеєм і сказала, що приємно вражена гарним і естетичним оформленням школи, багатством унаочнення і побажала всім успіхів. Ми – ті, хто будував нову школу, – щасливі, що вклали частину енергії свого серця і розуму, праці рук у цю будівлю, в якій створені належні умови для навчання, виховання і відпочинку дітей. Директор ліцею О. К. Кожушко привітала присутніх із тридцятирічним ювілеєм і сказала, що вчителі та учні й надалі будуть наполегливо працювати, щоб досягти ще кращих успіхів у навчально-виховному процесі. Учні привітали теплими й чуйними словами, виконали пісні, вшанували хвилиною мовчання вчителів та учнів, які відійшли у вічність, і загиблих за волю України воїнів ЗСУ, які захищають Україну від московських окупантів, висловили впевненість, що Україна переможе, піснею “Ворогів поборемо” і словами вірша: На боротьбу із ворогом страшним Уся країна згуртувалась нині. Та віримо: ми збережемо дім – І рідну землю, й матір Україну!
Казимир ЯРЕМА, директор Острівської ЗОШ І–ІІІ ст. (1982–1994), просвітянин, Тернопільська обл.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
