Незабутні · “Після проголошення Незалежності України продовжували жертовно боротися з, як писав Василь Симоненко, “байстрюками катів осатанілих”. · с. 6сторінка оригіналу ↗
Боровся за український Луганськ
Слово Просвіти, №42 за 2024 рік
Згадуючи Володимира Семистягу, хотів би зазначити, що з 2000 року він брав ак! тивну участь в ініційованих мною судових процесах щодо відновлення порушеного в Луганську та області конституційного ладу України у сфері функціонування україн! ської мови як державної. На початку 2000!х років, за часів прав! ління Леоніда Кучми, звернення до суду з позовами проти можновладців, особливо щодо забезпечення належного функціону! вання української мови як державної, зок! рема, мої позови проти луганських органів влади, пострадянським населенням сприймалися, м’яко кажучи, як божевілля.
Ситуація загострилася, коли паралель! но з цивільним позовом я звернувся до прокуратури із заявою про злочин, перед! бачений статтею 161 Кримінального ко! дексу України (далі КК України) – “дис! кримінація і розпалення міжнаціональної ворожнечі за мовною ознакою працівни! ками Луганського міськвиконкому, що може призвести до міжнаціонального кон! флікту, втрати території та зміни держав! ного кордону України”. Усвідомлюючи можливу реакцію лу! ганських колаборантів на вищезгадані звернення, продовження цієї правозахис! ної діяльності та досягнення позитивних результатів потребувало обов’язкового за! безпечення процесу громадською під! тримкою. Володимир Семистяга активно сприяв громадській підтримці позовів та заяв про злочини. Це було дуже важливо і давало змогу далі продовжувати цю роботу. Завдяки Семистязі громадськість під! тримала позови проти Луганського міськ! виконкому, прокуратури, Луганського міського УМВС в Україні (міліції), Схід! ноукраїнського національного університе! ту імені Володимира Даля та неодноразові заяви про злочин – розпалення міжнаціо! нальної ворожнечі, до правоохоронних ор! ганів і вищих посадових осіб України (Президента України, Генерального про! курора та Голови СБУ). Це створило суспільний резонанс, що привертав увагу не лише в Луганську, а й по всій Україні, до порушення органами державної влади та місцевого самовряду!
вання конституційного ладу у сфері фун! кціонування української мови як держав! ної. Іншими словами – до того, що органи державної влади та місцевого самовряду! вання здійснювали свої владні повнова! ження в неконституційний спосіб. Це ма! ло фундаментальне значення. Окрім того, розголос зупиняв можновладців від пря! мого тиску та репресій проти позивача. Спочатку мало людей бачили сенс у та! ких позовах. Саме тому Володимир Се! мистяга як голова Луганської обласної ВУТ “Просвіта” та очільник Українсько! канадського центру в Луганську, де збира! лися проукраїнські громадські і політичні діячі Луганщини, зіграв значну роль, пере! конуючи інших, у забезпеченні громад! ською підтримкою вимог до вищих поса! дових осіб України – відновити поруше! ний конституційний лад України на тери! торії Луганська та Луганської області у сфері функціонування української мови. На зборах Луганської обласної Асоціа! ції громадських товариств і об’єднань на! ціонально!державницького спрямування доводилося по три!чотири рази узгоджува! ти текст звернень до посадових осіб, але консенсусу ніяк не могли дійти. Хтось на! полягав, що не варто “стріляти з гармат по горобцях”, а хтось переконував не загос! трювати відносини із владними структура! ми, бо вимоги про притягнення до кримі! нальної відповідальності посадових осіб органів державної влади, – “схоже на суї! цид”. Закінчувалися збори тим, що ті, хто був проти звернень, не підписували їх. На згадані звернення Асоціації надхо!
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
