Сторінка · с. 11сторінка оригіналу ↗
Слово Просвіти, №43 за 1998 рік
Слово Просвіти, №43 за 1998 рік
системи, Ці итралі унванийм розподіл держа" вою матеріально-технічних ресурсів те Ккредитім, придушення індивідуальної інішативи ! не зашкавленість селян у високопродуктивній праш тощо. До старих проблем додалися нові -: ПОЛІТИЧНА нестабільність, висока інфляція, макроекономічна невизначеність Ж, епаг в Україні сформовано ніби й новий, та насправді здебільшого незмінний Ф | колективниисектор, яким об єдмує колишні - колгоспи 1 радгоспи. Цей сектор віддзеркалив собою колишню традишину радлженну моп Р еоатИво НИ годину Водночас наводили приклади «У нашому кра! для фермера 3 | є Ти пару ЛЯ нання, проведені в Україні Ви: чі 5 ; | те ' ТяльностІ кредитного руху у спіті, а ВІН для нього, умови ПОГОДІ ри ЗИ КІ ) ДІ | ихологія ставлення селян 40 «Самопоміч», відзнятий на замовлення | охоплює 87 країн і 100 мільйонів осіб. Добре | то посуха,- вважає і голова правління кре: доводять, що пе Нашонально! асошациі кредитних спілок у цьому | русі почуваються 5 р | к и «Начало» Сергій Метельський землі залишилася без ЗМІН Колгоспнє, радз і ; українські | дитної спілк | р 7 ць зрозуміло; піддобиє України, (спонсор Фонд Євразія). Автор | кредитівки, утворені на Заході завдяки ти- | - Але пропасти «Ї ранітові» не дамо, будуть | ПОСПНе -- ЖЕ Ялом; , "РУДУ ільму Ігор Русанівський, режисер Юрко | сяч: сао ран а ами а розплатяться на- | Господарство - воно й досі допомагає збе- | ченко, оператор Євген ОГібені Н, Я полишили Україну. поля. Дбугої світової рани боку нин ає що кредитна | регти ще почуття господаря Хоча ця частка сультант Петро Козинець; війни На жаль, в УЖАЕТН! цей рух не набув | наша спілка якось збанкрутує Витримаємо, | орендованої землі серед загальної площі) | Кредитна спілка в Україні - не новина, а | такого розвитку, як на Заході, | передусім | не вперше потрапляємо в скрутнє станови. | присадибних ділянок поки що мізерна | | З | чні ОПИ ання шодо 1 засіб, ЯКИЙ допомагав трудящому людові через фінансову Та економічну ше». Ті ж самі СОШОЛОГІ і тув й колись, допоможе й нині Такий основним нестабільність Сергій Метельський має рашю, їхня крепрестижу різних професій | занеть окреслюмотив помІнУє в кінострічці. Тому поясню. У фільмі «Самопоміч» є кадри, відзняті в | дитна спілка банкротом ставати не ють у нас сумну варонну о ПРИ зати, як це було три-чотири роки тому, що | Національному банку України з синхрон- | збирається, вона стоїть МІЦНО, бо відчули | СХОДИНКУ посідають дирен тр н - таке кредитівка і для чого її заснували, | ноюрозповіддю заступника голови правління | людивзаємопідтримку, зрозуміли важливість Я рифу ока тепер навіть недоречно Хто захоче, сам | Олександра Киреєва, де він веде мову про | справи, за яку взялися . А створити зара ою Н , фермер, агро Пе знайде туди дорогу довіру населення до грошей, що й стано- | кредитівку в Полтавському кооперативно- - узагалі близько нульового індексу Автори фільму керувалися тим, що відколи | вить основний стимул кредитного руху | му інституті було і зовсім доречно. Цьому | СВІДЧИТЬ Про те, шо шар сзжестреоо - існує світ, завжди існував незмінний | Яка, скажімо, може бути довіра у часі | посприяла насамперед Канадська кооператому дешева, перекупна, пРеДЕЕ а живо ; | комершиним триптих гроші - товар - гроші інфляції, коли знецінилися гроші, а люди | тивна асоціація, розуміючи напевне, яка | РИ гусоуанеслиро; ра ср я дн Історія кооперативного руху знає бага- | втратили свої заощадження, коли економіка важлива ця галузь кооперації для викладачів суспільства. якщо ми це ай Урее садно тьох заможних меценатів, котрі допомагали | накульгує на обидві ноги. Лише після г студентів вузу. Фільм також містить кадри туальнийм одеса ду п втра шо. | людям стати на ноги, зокрема й у розбудові | зміцнення й стабілізації гривні можна | з найвищого кооперативного закладу назавжди ри и Й а відродж ощадно-позичкових кас. У фільмі йдеться | сподіватися бурхливого розвитку | України! наочно розповідає про роботу його | Не ра май феод е Зрівні ват ортрени про пригоршл "алагана ії ного знаменитим | кредитівок невеличкої, але потрібної у житті вузу погло наогрержитта у, такій, як чорнобильсьмаєток у Сокиринцях. 20 років цеми чоловік Голова правління Національного банку | зичкової установи. В | У у ракарчои був незмінним головою Ради ощадно-позич- | України Віктор Ющенко у «Віснику кредит- Канадська кооперативна асоціація разом рарах єм у діжа аб ПОВНии КІ є кового товариства, найміцнішого в усій | нихспілок» відзначив безпосереднє єднання із Організацією Об'єднаних Націй і пе ливо, як ми переко ух у Фрриер і тодішній Полтавській губерни Наступники | кредитних спілок із широким народовлад: Всесвітньою радою кредитних спілок взяла аються взнаки та ж о кита доорив, ; Григорія Галагана продовжили иого справу; | дям Тому такою важливою стала нині | участь спільному проекті навчання зап техніки. оо ЯК Іще 1908 року їхнє товариство обслуговува- | філософія створення кредитних спілок як | майбутніх працівників та активістів кредитна навалу ра с ера сь ферло 8 волостей, а це 25 сіл і майже 12 тисяч | громадських, самоврядних організацій. Го- | ного руху, Навчально-методичниим цент мер із-під реварно, то усть не має мешканшв На початку ХХ століття спо- | ловна мета спілок -- фінансовий та | приН!/ У очолює віце-президент НАКС ЖОДНОЇ Техніки. ХК м собі порається на - живчі кредитні кооперативи набули | соціальний захист своїх членів шляхом за- | Андрій Оленчик. Він зазначає, що важливе морнаати ня пивна с з 2 22 зуаїй найширшого розвитку Їх не могли розхита- | лучення особистих заощаджень для | місце в НМЦ посідають проблеми норма- | У. х даря" ї і рр зтрійсчо От ти ні війни, ні революції, їх знищила лише | взаємного кредитування. Саме ця мета має | тивного регулювання, бухгалтерського ВІН СВОГ МІ! до е на НОГИ... ба сталінська колективізація неоціненне значення для формування гро- | обліку та фінансових механізмів діяльності господарстві івана 1 алагози Лайм сім о ДР Тепер український закордон приїздить до | мадянина незалежної, демократичної, | кредитівок. ; | ранку до сме кання: працює. ді! о - нас, допомагає Україні відроджувати кре- | соціальної і суверенної держави. Понад рік при НАКСУ існує і страхова ЯР Я не х у «ра АР 2 ЯР зрарібод дитний рух. Під емблемою ЇЇ Всесвітнього У фільмі «Самопоміч» переважає показ | компанія «Фортеця», котру очолює Людмирада зіва т од р Е з форуму українців відбувся і «круглий» стіл | сучасного сільського трударя-фермера, його | ла Кравченко. Окреслюючи мету створення ен легобуповай ний ариссу стави одно саме з такою назвою Голова Української | клопотів на своєму лані й того, як допомагає | компани, вона зазначає, що кредитні спілки , недооудо . дани Б У. всесвітньої кооперативної! ради Дмитро Гри- | йому в тих негараздах кредитна спілка. | досягли вже такого рівня свого розвитку, Анрніартаансо аа інно ера Зі б горчук розпочав його скрушним словом, що Кредитна спілка «Начало» в Теплодарі поб- | що для їх подальшої! успішної діяльності та фе реа іден гу реа нені он, С ур про нас, українців, колись скажуть, як про | лизу Одеси вважається однією З фінансової стабільності є необхідним над- ЧР | дав жейкокагоо чани ОО КОР мандрівку народів, оскільки ми доволі густо, | найміцніших Усі вкладники мають одна: | ання певних страхових послуг. Першими лою Дедмийнія щейс зоаоооо 22 7 ЯН не з своєї волі, розпорошені світами. Алеї | кові права, вносять кожний свій пен, який і | двома страховими продуктами СК «Форте- Міоернацц за еуащантнно пооголасо 22 пе Дматро Григорчук, г віце-президент УСКР | надає ім відповідний відсоток Серед членів | ця» стали «Захист позики» і «ЖИТТЄВІ ПАР ум о на ко Ди - р. перен ре оо огдан Ватраль, до речі, нагороджений Пре- | спілки - жителі містечка, є и фермери... Цей | заощадження». Головна мета, яку ставить Р а пк раш о и справді ке зидентом України орденом «За заслуги» ШІ | дощовим рік виявився справжнім випробу- | перед собою компанія, - страховим захист З О на СЄЛІ». зна а і ЗО ступеня, і голова Ради директорів Централі | ванням для асоціачії фермерів «Граніт»: | кредитних СПІЛОК України, членів 1 | . о Р ріс о сао робо ЗАЙ країнських кооперативів США Всеволод | помідорне поле дощенту згнило, персико- | працівників кредитівок та іХНіІХ родин. оанатаЙН Р Всі ри зе и аленко, т президент Української коопера- | вий сад настільки був перезволожений, що Хоча вести мову про масовість кредитноро те, що відродженн ро- З тивної ради Канади Петро Микуляк, і | плоди, не достигаюнчи, зігнивали на гіллі або | го руху в Україні поки що не доводиться, дних кас взаємодопомоги триватиме и надалі, ; президент Нашональної асошації кредит- | опадали зеленими. «Коли б не кредитна | особливо населі Аграрним сектор в аграрній кредитні спілки стануть справжньою - них спілок України Петро Козинець | спілка, ми б не вижили, констатує головний | Україні за колишньої системи завжди пере-підоймою у формуванні неаоуорннв Знь З відзначили, що порівняно з початком, а це | агроном Віктор Деренча, - тож і цього, ! | бував у скрутному становищі - чере брак. | промадядуватмя незалежної у» країни. о був 1999 рік. в Україні вже існує чимало | наступного року сподіваємося лише на нові економічних механізмів між виробниками 1 2 м | оно ЯКІ бпомагнюті Пола у скрут- | кредити споживачами, розлад фінансово-кредитної /гор РУСАНІВСЬКИЙ ї чив чу Якось я почув по радіо голос актора, який ся б ушановувати, як і День Незалежності, в З декламував монолог Гамлета українською - РЖАВ А 1 ( й З 4 Л (|) ВА найпрестижнішому Палаці «Україна». мовою. Той голос був записаний ще в 50-х Перше свато відбулося, так би мовити, З роках - гопос видатного ортиста ( оплексанколіс, у самому пише К мі Навіть не демондро Гая. Мене ці кілька фраз, сказаних їх й і є с уеер «75 Ю струвалося по телебаненни рем Але вже драматично насиченим голосом, вразили, ГГ - наступне має промти по вам кроїні, 8 зрнемя мій дух над буденністю. Раптом З приводу акції «Передаймо нащадкам наш кожній школі, вузі, в кожному райцентрі, відкрилася така висота, така ДОСКОНОЛІСТЬ, містечку, місті, В КОЖНІЙ області на найвишотака краса української мови, що душа моя - му державному ІЇВНІ зерозкоШуволо на мить од цієї короткої скарб -т рідну мову» Було 6 добре, коли 6 в Україн декламації. | так схотілося почути продов- 2 дя і ПА - З мі - 2 організували на місцях та в кожній школі в ження цього монологу |! взоОголі и Інших рамках ПІДГОТОВКИ ДО Дня укроїнської писемакторів, які б отак декламували рідною іа ності та мови конкурси Читців-декламаторів мовою ка), Наталі Ужвій. Ці та інші актори читали стати одним із чільних державних свят Не Кращих із них, переможців можно 0 викли- Спалахнув Я ТОДІ думкою написати на як українську поезію класичну ! сучасну та черговим професійним святом рівня Дня ХІМІКІВ кати на спеціальну телепередачу Юних радіо, попросити, щоб створили спеціальну драматичні МОНОЛОГ, Що | З зарубіжну В чи комунальників, 0 СВЯТОМ ІЗ есеИн. чисчитців Ддекламаторів Як це зробити, як передачу з декламуванням поезії, монологів, | Переклоді ко уБРОМЬмУ З одного боку лом у календарі. У нас має бути чотири зацікавити дітем до участі в такому конкурсі уривків прози найкращими нашими актороишпа тотальна русифікація В Україні, сок таких основних державних свят Найперше -- це краще знають учителі ми. Та потім подумалося: може, це моя 0 ДРУГого, як це не парадоксально, модо на -- День Незалежності. Далі -- День Консти- Як, на мій погляд, можно зацікавити? сентиментальність бере гору, може, є Якісь декламування поезії, уривків з прози пропа" 9 ТУЦії, День української писемності та мови, Перше, це вибороти можливість виступати важливіші справи в радіо гувала українську мову, прищеплювала ень Соборності (22 січня) Тобто - Держав передачі всеукраїнського телебачення то | от раптом 9 листопадо 199/ року в любов ДОН ВТИВ ЧІДНОЧИЛОМІМ СОДУ РУС ОКНКУ 2 Ве ПЕД Ва ИМ Й Закон, Духовность, Єдність ще й отримати приз від спонсорів передачі -щ Українському домі врочисто святкувався п'єдестал українське слово | (Соборність) Хіба це не цікаво? Це б допомогло не День української писемності та мови, То чому б нам не згадати цю деклама- Скажуть, і так у нас повно тих свят. А тут | пропустити щирими талант, примняти Після встановлений Указом Президента України торську тродицію То не створити на радіо ще нові Коли ж працювати? А треба шкопи до театрального вузу, хай же кю (дай, Боже, иому здоров'я за цеї) На святі ГО першій прогром! в суботу чивнедійлю десь ВІДМІНИТИ ВЖе фактично не святковане наровідновлюється притік істинних талаюктів з усіх виступає віце-прем'єр В. Смолій | говорить 9 14--15-ій годині півгодинну хоча б передаз дом свято жовтневого перевороту (два дні) усюд України такі слова: «Цими днями вийшло також Чу, ЯКО б довела, що мова наша не та 2-ге травня забрати від Гершотравня Особливо такі конкурси потрібні в міських Розпорядження Президента України про балаганно-базарна бапаканина «бротів- | Жодна держава не дозволяє собі дводенз школах, які, незважаючи на стотуєс проведення у 1998 році акції «Передаймо кроликій» п таз пу ПД А р БАН: «МИЖАОВЯТ українських, | досі фактично лишаються нащадкам наш скарб - рідну мову». Мета | ДРОМОТИЧЯ злети | ліричні, ніжні обертони. Свято української писемності | мови має російськомовними, бо учні за межами уроку акції - привернути увогу світового українство Вся увага на слово, на звучання, модуляції / набути серед названих свят якогось особливже на перерві спілкуються між собою меру до проблем рідної мови, її вивчення ! роголосу актора, на меледію. мови .. вого чару и звучання Ми його повинні пючноросійською мовою Конкурс наблизив звитку, пропаганда ! популяризація читати нам'єщо, м 'Крогневка клаикОГиМ з«ВІДЗНОЧОТИ. З "ЮСОФЛИЗОЮ"» «ННІВСЬКОЮ би дітей їх упритуп до рідного слова, покоаукраїнської мови, а водночас демонстрація | Сучасні, пітература, переклади світової клаз вдячністю. Адже наше слово, наша мова завбиімвесьчар, красу материнської мови пї краси і багатство, літературно! доверсики |в 60--70-ті рр. постаралися наші кращі 0 протягом тисячоліть була нашою держав- Це могло б стоти однією з найдійовіший шеності (підкресл. моє - 83) Заходи акції перекладачі з-глє крила Г. Кочура! М. Лука- | ністю, виконувала державну об'єднавчу агітацій за україномовність міського ії охоплять не лише Укроїну, а й українські ШОЯ Користаймось із того багатства) функцію. Вона справді була передана Бо лярства. Для таких конкурсів треба кб громади за рубежем» Отож хай зазвучать 13 цієї! За А п гом нашим пра-пращурам |«Написано: Не традицію випусків збірників для зач Так це ж те, про що я думав, почувши | ГОЛО" оон С но МАЮ вченка, Рохлібом самим буде жити пюдина, опе кож- декламаторів .. уривок того монологу по радіо! Не знаю, як | зстального, м. тепенковом аксимчука, Ади | ним словом, що походить із уст Божих») Головне ж завдання всіх цих чої плонується там, у верхах, демонструвати о ОВ ою поноВ КЛ передано в основі своїй саме такою, якуми | передач, свят - це через демонстрації к зи он 2 - Й маємо ий с ТІ рада лОРЕЕ | 5 року дравріденістьнашогомомаєРес осо корифеїв, їх би теж можна взяти но сьогодні, адже п корені ще з часів | кроси і богатства, пітературної дове -.
скарбу, є, мабуть, багато способів це зробити Про один з них, наийдієвіший ! оз найтрадиційніший, до речі, хочу поговорити
Ще в 50-ті роки можна бупо чи не щодня почути по родіо голоси укроїнських акторів Віктора Добровольського Опександра Гая, Ярослава Геляса, навіть Сергія Бондарчука (читав чудово укроїнською мовою Шевчен:
трипільців-оріїв знаходимо в сивому Сонскриті Саме наша мова разом Із піснею зробило з наших пращурів український на-
од | вдержалпа його народом у найтяжчі
ездержавні часи польської, російської, російсько-комуністичної колонізації протягом /50 років Тако держава нашого слова День укроїнської писемності та мови годипо-
оєння рім такої передачі, можна б практикувати г: короткі, на кілько хвилин щоденні радіо-гролики з читанням Одного вірша В ранковій, скажімо, передачі
Кілька слів і про саме свято - День української писемності та мови. Воно має
ності мови закохати в неї як зоблуд - українські «рОсіиськомовні» душі, так ії
мадян національних меншин Укроїниді,
поки ми всі, громадяни Укрої | дїнської держ, ви, не полюбимо Україну, її душу - українь 3
мову, ми нічого путнього не з удуємо|
Василь ЗАХАРЧЕНКО
- пись
че.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
