Сторінка · с. 15сторінка оригіналу ↗
Слово Просвіти, №43 за 1998 рік
Слово Просвіти, №43 за 1998 рік
- Мово ПРОСВІТИ
ної - за они 090 - - і ййнні Рея со нки сн ср -
РРРИЕР Я
жи ЛЬ ій наньни ьо мо
ВТНОМ 23
І маш прита «у посіїав Він мі, кажучи
Царстєч Небесме подібне до чоловіка,
носіяє був доорє масіння ма полі
ше свої. 3 жк
зашлюди стали, прийшов ворог
Його, ц пішоОЄ
около, тоді показався і кукіль...»
А як виросло збіжжя та "Ту
кими
Євангелія віл св. Матвія, 13 :24--26
Розповівши притчу про кукіль, Христос пояснив своїм учням, що добре часіння це сини Царства Божого, насіння Ж бур'янів -- сини Лукавого.
| Вони хоч і ростимуть разом їз пшени-
| цею,
але прийдуть женці, викриють |і
| покарают уже
узи засмічують поле, тобто Світ; назва
ку кіл
ь вжита перекладачами Нового
|Заповіту умовно, як зрозумілий | українському читачеві образ. Але, уваж-
но прочитавши притчу, можна помІТИТИ,
що мова йде про добре відому
стародавнім хліборобам рослину, ЯКУ легко відріанити від пшениці лише під час колосійня, Коли в господаря спитали дозволу повиполювати бур'ян, вім відказав: Ні, щоб, витолютомчи той кукіль, ви ме вирвали разом із ним і пшеницю. Таким бур'яновим злаком, схожим на пшеницю, є пажитниця, або плевел, що росте по всій Свропі, не минаючи Північної Африки й Палестими Колоски пажитниці легко відріаняються від пшеничних, бо не мають устюків; стиснуті з боків, вони розташовані поодиноко на вісі великого колосу. Та вже після обмолоту 1 зернятка майже неможливо відділити ВІД пшениці.
В Україні ростуть кілька різних па"? житниць. Однорічні -- отруйні, особливо пажитниця п янка, насіння якої містить алкалоїд т е м У л і н, ЩО викликає слабкість і запаморочення, а У значних дозах -- навіть хворобу. В народі
цю пажитницю називають ще й дурій-
кою,боврвома може обдурити хлібороба, аерна, 1 висиватиме
залишитись Мир пшеничного задурити голову тому, хто хліб або напої з домішками П настиня Тниші пажитниці - багатор'чив і багатоквітковоа-" відомі як кормові й газонні трави під назвою ря йграс. Що ж до куколю, ТО Це зовсім тиша рослина. Він -- справжній князь краси серед бур'янів! У давнину його заплітали у віночки з польових квітів Під час свята врожаю -- на обжинки. Про це свідчить і наукова назва цієї рослини -- агростемма,щоскладається з двох грецьких слів агрос-- «Поле» істемм а -- «вінок». Колись ку к іль був небезпечним, добре відомим в Україні бур'яном, кожен господар пильно
обдивлявся свій лан, звільняючи його від зовні привабливої, але отруйної рослини. Бо якщо насіння куколю змолотити разом із зерном, хліб вийде гпркий. А 95 відсотків куколю в борошні становлять навіть небезпеку для життя. Різдвяні щедрувальники й досі бажають господа-
Вроди, Боже, жито пшеницю, Жито-пшеницю, всяку пашницю, | Без куколо, без метлички.. |
Не диво, що цей бур'янець був | знищений сучасною агротехнікою 1 на ланах Європи майже не зустрічається. Звичайний бур'ян став рідкісною рослиною, хоч до Червоної книти його | записуй! Та садівники поставилися до | куколю без огуди, навіть з увагою: Вони | зацікавилися цією гарного рослиною, що від червня ас до осені тішить зір темно-рожевими квіточками, та й поча- | ли сіяти її на квітниках. Навіть вивели | декоративні сорти куколю з рожевими, червоними й білими квітами. Іноді з | французьких або німецьких квітників повертаються вони на край пшенично- | го поля. |
Як і пажитниця, кукіль є рослиною- | космополітом. Він устиг потрапити, | разом із пшеничним зерном, на всі кОнтиненти Землі. В Україні він, хоч 1 | зрідка, але ще трапляється. |
|
з ПРОДОВЖЕННЯ. Початок див. ч РОДІ РУД НИХ
зажив 04 тних 0(сяяєтниою 040 єниинияе 0 ян 0 ме р
І засурмив третій ангол., - 1 велика
зоря стала з неба, палаючи, як смолос" кит. І спала вона на третину річок та |на водні джерела. А ймення зорі тій | Полин. І стала третина води, яктолин,
ї багато людей повмирали з води, бо | згтіркла вона.
| Об'явлення св. Івана Богослова, | 8:10--11
| Сумнівної слави зажила ця рослина,
а саме -- слави бур'яну. Бовона, особли-
| во звичайний полин,або чорнобиль,
| часто росте по пустирищах, смітниках та інших непридатних для господарювання місцях. Хоча насправді злісним
бур'яном не є, бо городині, садовині та
| збіжжю не заважає. Всі види полину гіркі на смак; не випадково 1 в народних піснях він зображений у непривабливому вигляді:
|
|
| Ой в нелюба гірка губа,
| Ще й гтрша полиночку...
- У Святому Письмі полин згадується
|дуже часто, його смак порівнюється з
рекеліджами неправедних вчинків 1 вад людських. Він фігурує поруч зі словами «отрута», «їдь», як у Повторенні Закону
|(29 - 17). У пристрасних звинуваченнях
рАРрове Амоса на адресу ізраїльтян як відступників, що потопають у розкошах, а тим часом байдужі до горя | Вітчизни, полин виступає символом не- НИРРАЕ ДИИУ діянь:
«Чи бігають комі по скелі? Чи хто | висре море худобою"? Та ви суд обернули | ма гтркасть, а плід страведливости - на (полин! р (Книга пророка Амоса, б
Ши» «кину шина» аишинь дивна» скине ення «Р РН РУНУГО
ГІРИМИ ЗЯЛЯХ СВИТИ
Та найбільше враження справляє сьогодні апокаліптична зірка Полин Із пророцтва Івана Богослова. Адже звичайний полин зветься у нас чорнобилем! Наце звернули увагу одразу по аварії та пожежі на Чорнобильській атомній станції, бой справді радіаційний опік впавна виток великих і малих річок, багатьом укоротив життя. Будемо сподіватися, що це пророцтво вже збулося і Бог порятує нас від гіршого...
Але є в гіркого полину й добра слава Ще у ХП ст. італійські лікарі Салернської школи рекомендували полин як засіб для полегшення ПОЛОГІВ ' вважали першовідкривачкою цього засобу «Діану, що Артелидою зветься у греків». Про це знав і великий учений ХУПІ ст. Карл Лінней, даючи полинові ім'я давньогрецької богині Артемістія-- так донині називають його ботаніки, лікарітравники і гомеопати. Вони розрізняють кількадесят видів полину, з яких понад 20 зустрічаються у нас -- від поліських пущ до чорноморських піскових арен З
них тривиди-- полин вовнисти И, посріблений та дніпровськ и й -- відкрив 1 описав невтомний
дослідник рослин, український ботанік і поет Михайло Доленго-Клоков. Аотполин лікарський можна побачити й на грядці. На Волині його культивують під назвою Боже дерев к о. Він справді нагадує деревце з пірчастими, сріблястими листочками 1 може прикрасити будь-який квітник. До того ж цей полин багаторічний, восени гілочки його дерев'яніють, наче в чагарника, а навесні знову відростають зелені пагони. Наші бабусі обкурювали жмутиками сухого полину кімнати, кухонний посуд, хворих тварин, а в ріденькому відварі купали дітей. Підсушеним зіллям
у "ет ч
Й У
; че »
перекладали одяг -- від надокучливих комах.
Останнім часом степовий полин привернув увагу парфумерів. Бо, на відміну від смаку, його запах вельми делікатний. Не випадково ж є легенда про чари є вшан-зілля, пахощі якого повертають пам'ять про Батьківщину.
Змалечку потрапив княжич у далекі краї. На чужині він жив у великих розкошах, мав усе, чого тільки можна бажати. Цілком забув рідну землю 1 співвітчизників. Та наставчас, коли батько довідався про долю сина. Негайно він посилає свого гінця. Але княжич, звикнувши до розкошів, не хоче повертатися.. Та допоміг древній, мудрий дід. Він порадив послати таку людину, яка могла 6 проспівати про батьківщину. Ї хай пісняр неодмінно візьме з собою трохи степового зілля -- євшану.
Сидить юнак в розкішному палаці, слухає розповідь про далекі степові простори. Та його серце ще спокійне. Заспівав батьків посланець, але й гісня не розчулила сина. Аж ось пісняр дістає віхтик полину і повільно його розтирає. І просторі хороми
ой "з
У
наповнюються гіркуватим ароматом степів. Юнак глибоко вдихає пахощі трави, що зросла на батьківщині. І вже рветься його душа назустріч У МІ
РР поні 5
степовим вітрам! Вінер рішуче підводиться, ді сідлає прудкого коня 1 мчить до бідного, але! вільного життя серед
чарівної природи -- туди, де духмяніє євшан-зілля
Хто б міг подумати, що гіркий полин здатний на суперництво із самою трояндою? Але в Криму знайдена особлива
х,
цінну духмяну сировину - цитраль. Його й вирощують на плантаціях поруч із королевою квітів. Нарешті у світовій гамі витончених пахощів забриніла й
гірка нота нашого степового полину!
(Далі буде).
я яти є Сн
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
