Читацьке віче · “Настав час ввести відповідальність за порушення мовного законодавства”. · с. 7сторінка оригіналу ↗
МОВЧАТИ — НЕ ТІЛЬКИ ГРІХ, А Й ЗЛОЧИН
Слово Просвіти, №43 за 2009 рік
буть, на подяку за це йому в Херсоні й спорудили пам’ятник. Сюди водять першокласників перед початком навчання в школі, а цього року кожному, хто вперше переступив шкільний поріг, вручили книжку “Потьомкін — основатєль Хєрсона”. І хоч у місті є погруддя Т. Шевченка, не він був у центрі уваги. На святі не шукали минулої слави України, не лунали заклики до примноження цієї слави. Там звучали інші величальні вигуки: “Слава Потьомкіну!”, “Слава Чєрноморскому флоту!” Це тому флоту, який ігнорує українські закони й українські органи влади на Кримському півострові, який став об’єктом міждержавної напруги. Усі святкові заходи були розраховані на виховання засліплених безбатченків й ідолопоклонників чужим вождям, які повинні перед цими вождями не тільки плазувати, а й виконувати їхню волю. Чому ж патріотичні громадські організації, партії, свідомі громадяни не протестують проти наруги над Україною? Невже не розуміють, що такі систематичні “виховні” заходи ведуть до ліквідації державності України без пострілів гармат? Чому спокійно спостерігає за такими дійствами облдержадміністрація? Якщо до цього додати, що в заходах брали участь українські військовослужбовці й не останню скрипку в організації святкування грала Церква Московського Патріархату, виникає небезпідставне запитання: “Чи довго ще продихає держава Україна?” Чи довго втримається молода Україна в умовах широкомасштабної, спланованої проти неї пропагандистсько-ідеологічної війни на її території й неприхованих погроз і претензій північного сусіда? На території АР Крим у всіх на очах так звані козаки, як повідомляє преса, під прапорами сусідньої держави готують майбутніх нападників на Україну з числа її молодих громадян. Не стоїть осторонь перетворення України на “окраіну вєлікого отєчєства” й Церква Московського Патріархату. На її гачок потрапляють ті, хто не має чітких позицій у питаннях національного й релігійного світогляду. Нещодавно одна з моїх знайомих перехрестила своїх дітей у Московській Церкві (раніше вони прийняли хрещення в УАПЦ). І не без вигоди. Кум (вірянин УПЦ МП) узяв на себе не тільки витрати, пов’язані з перехрещуванням, а й купив сім’ї холодильник, заплатив за перебування дітей у дитсадку, допоміг одягти, взути. Справа ніби шляхетна, хоч і невідомо, з якого
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
