«Просвіта» · “Не зійдемо з обраного шляху”. · с. 8сторінка оригіналу ↗
ДО 100"річчя СНЯТИНСЬКОЇ «ПРОСВІТИ»
Слово Просвіти, №43 за 2009 рік
фізичної праці. Заклав при школі дослідну ділянку, сад, пасіку — вчив дітей рільництва, садівництва, бджолярства. Створив шкільний та церковний хори. Його великою домашньою бібліотекою, в якій було багато етнографічних матеріалів, користувалися не лише учні, а вся сільська громада. Одна з найбільших бібліотек була також у юриста й письменника Марка Черемшини, активіста “Просвіти”. По його смерті, згідно із заповітом, бібліотека перейшла у власність сина Василя Стефаника Семена. В. Равлюк створив курси для неписьменних селян. Його новації й пропозиції щодо просвітницького руху й навчального процесу підтримували авторитетні й освічені педагоги — Іван Федорак, Михайло Клітецький, Володимир Хронович, Михайло Стрілецький. Недарма письменник С. Колесник зазначав: “Там, де вмирає школа, там вмирає село, бо школа — то Храм душі і святості. Школа — це загата, що тримає людей у селі. Дерево, що не знає неврожайних сезонів, бо щоліта дає плоди. Процвітання шкіл — це велика державна політика!” На всіх конференціях у повіті В. Равлюк виступав українською мовою. Його почали наслідувати інші вчителі. Просвітницька робота дала результат. Уже 1911 року філія “Просвіти” налічувала 30 читалень, які проводили постійну культурно-освітню роботу. Лише за два роки показали 21 театральну виставу, провели 27 лекцій, а ще й святкування днів народження Т. Шевченка, М. Шашкевича інших видатних українських постатей. 1912 року заступником голови Снятинської “Просвіти” обрали Марка Черемшину, який багато зусиль доклав до її розвитку. 1913-го філію очолив Василь Стефаник, до неї входили В. Равлюк, І. Голубович, А. Онищук, В. Полятинський. Селяни, бажаючи навчитися читати й писати, вступали до “Просвіти”.
Василь Равлюк та Мирослав Попадюк. Малюнок Михайла Стецика
У 1911—1914 роках разом із В. Стефаником і М. Черемшиною В. Равлюк організовував на Снятинщині відзначення ювілеїв діячів культури й 40-річчя літературної діяльності Івана Франка, який гостював у нього у Волчківцях. Іван Франко неодноразово виступав з доповідями “Про урядові та народні газети”, “Про школи народні та становище українського вчителя”. Учительство повіту обрало В. Равлюка шкільним інспектором, а громадяни — послом до парламенту ЗУНР у Станіславі. 1919-го румунська влада звільнила В. Равлюка і його дружину Анну з учительських посад. За виступ проти польської окупаційної влади 1920 року його заарештували, сім’ю виселили зі шкільного будинку. Лише завдяки клопотанням Василя Стефаника Равлюка звільнили з-під варти. В. Равлюк працював головою просвітянської філії у Снятині майже 30 років. Крім роботи у “Просвіті”, писав публіцистичні та науково-педагогічні статті “Василь Стефаник”, “Марко Черемшина”, “Лесь Мартович”. Стефаника та Равлюка як активних членів загальні збори товариства “Просвіта” у Львові 25
грудня 1925 року назвали почесними членами. Під час вручення В. Равлюку грамоти Марко Черемшина сказав: “Все ішли ви прямо і тільки шляхом праці для свого народу, не відступаючи убік ані на крок, хоч той прямий ваш життєвий шлях був терновий. Ви ніколи не кривили душею і ніколи не запорошили Кобзаревого заповіту: ви вірно і відважно стали найліпшим сином цієї землі, її сіллю, її пшеницею”. Відновлено роботу Снятинського товариства “Просвіта” ім. Т. Шевченка лише 1999 року завдяки відомому педагогові, поетові, краєзнавцю Мирославові Попадюку, яке він очолює ось уже 20-й рік. М. Попадюк на рідній Снятинщині 22 роки директорував у школах, 12 літ завідував районним відділом освіти. Видав збірки поезій “Великдень”, “Різдво”, “Веселий букварик”, “Промінець”, “Імена”, “Скарби”, “Покутська хрестоматія” та ін. Лауреат літературних премій імені Марійки Підгірянки, імені Марка Черемшини, почесний член “Просвіти”, нагороджений Почесною грамотою Кабінету Міністрів України та медаллю “Будівничий України”. Активний громадський діяч, учасник національно-духовного відродження краю, очолює клуб “Молода Просвіта”, редактор багатьох літературно-педагогічних видань. За час роботи “Просвіти” в районі виросло чимало активних членів, серед яких Григорій Дутчак, Петро Корж, Марія Фуштор, Ярослав Руданець, Іван Грекуляк, Руслана Кіреєва, Володимир Карий, Ярослав Романюк, Василь Харитон, Роман Касіян, Дмитро Мохорукта інші. Відомий журналіст, краєзнавець, головний редактор журналу “Снятин” Василь Харитон упорядкував і написав передмову до книжки “Василь Равлюк. Спогади про “Покутську трійцю”. Враховуючи великі заслуги Василя Равлюка в заснуванні та діяльності “Просвіти” на Снятинщині, виконком Волчківської сільської ради назвав одну з вулиць села його іменем. До 100-річчя створення “Просвіти” Снятинська райдержадміністрація, виконком районної ради і правління “Просвіти” встановлять на приміщенні Волчківської школи меморіальнобарельєфну дошку Василеві Равлюку, яку виготовив відомий на Прикарпатті член Національної спілки художників України Володимир Довбенюк.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
