Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Наука · “Конференція вийшла на рівень концептуального осмислення історичного діяча в європейській соціо' культурній моделі та історико'політичній площині”. · с. 10сторінка оригіналу ↗

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ: ОЧИМА ПИЛИПА ОРЛИКА

Слово Просвіти, №43 за 2010 рік

Степан БАРХОЛЕНКО, Ганна ТРЕГУБ, Дмитро ДРОЗДОВСЬКИЙ, НаУКМА Кожні п’ять років найстаріший український вищий навчальний заклад Національний університет — “Києво-Могилянська академія” на відзначення ювілейних дат проводить традиційні конференції з циклу “Ad fontes” (“До джерел”). Ці конференції присвячено видатним постатям української історії — вихованцям Києво-Могилянської академії, та ролі Академії в соціальному та культурному житті України протягом XVII—XVIII століть. Цього року Міжнародну конференцію, приурочену до відзначення 395-річчя Києво-Могилянської академії, було присвячено постаті гетьмана Пилипа Орлика (який навчався в КМА до 1694 року) та 300-річчю його Бендерської Конституції 1710 року. Генеральним партнером конференції став ПАО “Банк Форум”. Конституція Пилипа Орлика, або “Договір гетьмана Війська Запорозького Пилипа Орлика зі старшиною та козацтвом Війська, який визначав права і обов’язки усіх членів Війська”, укладено 1710 року. Самого Пилипа Орлика 5 квітня 1710 року в м. Бендерах було обрано козацькою радою новим гетьманом, він став першим українським гетьманом на еміграції. Попри відносно молодий вік, Орлик був однією з найнаближеніших осіб Івана Мазепи, продовжувачем справи гетьмана. Текст Конституції був затверджений також шведським королем Карлом XII. Написаний латиною і староукраїнською мовами (хоча, що цікаво, свій “Діаріуш” Орлик писав польською мовою. Як зазначила італійська професорка з Міланського університету Джованна Броджі-Беркофф, це позначено мовною традицією, оскільки польська мова була поліфункціональною й добре пристосованою до такого жанру, на відміну від староукраїнської). Оригінал Бендерської Конституції, написаний староукраїнською мовою, було віднайдено у Російському державному архіві давніх актів у жовтні 2008 року. Віднайдені документи містять оригінальний текст Конституції, а також оригінальний підтверджувальний диплом Карла ХІІ на обрання Пилипа Орлика гетьманом. Автентичність цих документів підтверджується власноручним підписом гетьмана Пилипа Орлика та печаткою Війська Запорозького на рожевому воску з червоною стрічкою, а також власноручним підписом шведського короля Карла ХІІ на підтверджувальному дипломі й місцем, де була королівська печатка, що, на жаль, не збереглася. Бендерська Конституція складається з преамбули та 16 статей. Як зазначив у своєму слові професор НаУКМА Микола Козюбра, “Бендерська Конституція — важлива пам’ятка української політико-філософської та правової думки, що є однією з перших європейських конституцій модерного часу”. Сьогодні в процесі конституційних реформ в Україні досвід Конституції П. Орлика може бути вкрай актуальним, зрештою, він засвідчує традиції парламентаризму в українському державотворенні. За словами професора історії НаУКМА Віталія Щербака, унікальність Конституції Пилипа Орлика полягає в тому, що в її тексті Українську державу названо Україною, Малою Руссю й Військом Запорозьким. Законодавча влада надається Генеральній Раді, яка виконує роль парламенту. До неї входять генеральні старшини, цивільні полковники від міст, генеральні радники (делегати від полків з людей розважливих і заслужених), полкові старшини, сотники та представники від Запорозької Січі (стаття 6 Бендерської Конституції). Генеральній Раді належало працювати сесійно, тричі на рік — в січні (на Різдво Христове), квітні (на Великдень) і жовтні (на Покрову). На своїх зборах Генеральна Рада розглядає питання про безпеку держави, спільне благо, інші громадські справи, заслуховує звіти гетьмана, питання про недовіру йому, за поданням гетьмана обирає генеральну старшину. В період між сесійними зборами Генеральної Ради гетьман виконував її повноваження. Можливості гетьмана і його владні повноваження були значно обмежені статтями 6, 7 і 8. Відповідно до цих положень, гетьман не мав права розпоряджатися державним скарбом та землями, проводити власну кадрову політику, вести самостійну зовнішню політику. Як зазначила на відкритті конференції завкафедри історії НаУКМА проф. Наталя Яковенко, текст Конституції 1710 року засвідчує цілковиту європейськість Пилипа Орлика, європейські підвалини його освіти. Як відомо, Пилип Орлик навчався в Києво-Могилянській академії (тому природно, що конференція до 300-річчя Бендерської Конституції і відбулася саме в Могилянці). Щоб розставити крапки над “і” й розкрити сутність Бендерської конституції, проаналізувати “Діаріуш”, осмислити філософію, культурно-політичну традицію, яку представляв Пилип Орлик, Києво- Могилянська академія на три дні стала міжнародним майданчиком для жвавих дискусій, полеміки, широкого інтелектуального полілогу, аби фахівці з України та провідних університетів світу (Італії, Польщі, Канади, США, Росії, Франції) мали можливість проаналізувати постать Пилипа Орлика в ширшому соціокультурному полі, окреслюючи його діяльність у контексті міжнародної юридичної традиції, державницької політики, традицій європейської філософії репрезентованої ним доби. Важливо сказати і про полеміку, яка точилася під час конференції довкола статусу, значення та унікальності “Постанов прав і вольностей та угод” (так іще називають документ, відомий широкому загалові під назвою “Бендерська Конституція”). На думку Мирослава Трофимка, професора Львівського національного університету імені І. Франка, йдеться “не про Конституцію в сучасному розумінні, а про документ (“Договір”), що започатковує такий жанр, передує появі славнозвісної польської конституції 3 травня”. Науковці, як засвідчила конференція, нині схильні до думки, що Конституція Пилипа Орлика продовжує традиції та дух політичної культури Речі Посполитої, документів зразка pactas та con- stustutiones. У перших із них ішлося про положення, що стосуються обмеження абсолютної, одноосібної влади монарха, або ж, у випадку Бендерської Конституції 1710 року, гетьмана. Другі — це так звані “угоди”, що закріплювали політичні права шляхти, або ж, у контексті Гетьманщини, козацького стану. Таким чином Конституція Орлика стала прототекстом для інших європейських традицій щодо написання конституцій. Ще одним контроверсійним моментом у дискусіях навколо гетьмана Пилипа Орлика є його ставлення до церкви й релігії. Це питання спробувала пояснити російський історик, професор Санкт- Петербурзького університету Тетяна Таїрова-Яковлєва. Вона зауважила, що Орлик був високоосвіченою людиною європейського ґатунку, знав кілька європейських мов. Відомо, що він пройшов сповнений перипетіями шлях від православного вірянина до людини, наближеної до Уніатської Церкви (також він виступав за союз із Папою Римським). Якби на той час це стало відомим у широких, орієнтованих на православ’я козацьких колах, це б мало однозначно негативну реакцію, зауважила пані Тетяна. На думку Таїрової-Яковлєвої, цілком слушно говорити про новаторство Пилипа Орлика в державних справах, оскільки при Мазепі не йшлося про створення європейської коаліції. Зрештою, на думку російської дослідниці, Мазепа до останнього моменту був прибічником союзу з Петром І та Росією (як сильним партнером). “Мазепа був більш консервативним. Не виключено, що як досвідченіший політик, який близько 20 років тримав у своїх руках реальну владу над Гетьманщиною, він добре розумів усі складнощі союзу з такими європейськими державами, як Річ Посполита чи Швеція”. За словами Таїрової-Яковлевої, в Орлика не було іншого виходу з ситуації, що склалася, тож доводилося моделювати складні європейські комбінації. Одним із каменів спотикання на шляху дослідження постаті Пилипа Орлика та його політичної діяльності, є, як наголошувалося під час дискусій, проблема обмеженості джерельної бази. Зокрема майже не відомо про приватний простір гетьмана, його психологічний портрет, реакцію на ті міжнародні процеси, що відбувалися у світі. На думку Валентини Соболь, професорки кафедри україністики Варшавського університету, що проаналізувала “Діаріуш” Орлика, вперше опублікований 1724 року, який жодного разу не було перекладено українською мовою ані в Україні, ані поза її межами, Орлик був надзвичайно цікавою, багатогранною, драматичною особистістю, не було, на думку пані Валентини, “в його характері нічого хуторянського”. Як більшість діячів XVIII ст., Орлик відтворює у своїх записах модель так званої silva rerum — нотатника приватної особи. Саме з цього нотатника дізнаємося про обставини та характер його перебування в Адріанополі протягом 1713 року. З часу смерті Мазепи в Яссах Орлик перебував під пильним наглядом російського царя, ставав “заручником”, яким можна маніпулювати в міжнародних перемовинах. Конференція вийшла на рівень концептуального осмислення історичного діяча в європейській соціокультурній моделі та історико-політичній площині. ПРОПОНУЄМО КОМЕНТАРІ УЧАСНИКІВ КОНФЕРЕНЦІЇ Джованна Броджи-Беркофф, професор Міланського університету, Італія: — У мене чудові враження від конференції. В НаУКМА, що важливо, є підґрунтя для того, аби відроджувати минуле і створювати науку. Це має суттєве значення для майбутнього. Тут зібрався чудовий колектив фахових істориків. Києво- Могилянська академія — університет міжнародного рівня. На жаль, не кожен український ВНЗ досягнув цього. НаУКМА — це новий світ, це європейський інтелектуальний світ. Хотілося б, щоб НаУКМА і надалі залишався кращим університетом не тільки в межах України, а також, щоб Україна зберегла свою різноманітність і вийшла з нею на міжнародну арену, стала цікавою для світу. Тереза Хинчевська-Геннель, професор Інституту історії Польської академії наук, Бялостоцький університет, Польща: — Міжнародна конференція “Ad fontes” надзвичайно цікава для мене, для польських колег, і, я думаю, що зустрічі між нами “прокладають” шлях для подальшого співробітництва. Навчання в Києво-Могилянській колегії мало величезний вплив на Орлика, дуже потрібний для становлення європейської особистості. Існувало певне коло осіб, інтелектуалів із Києво-Могилянської академії, які були відкриті для європейської культури. Як на мене, Бендерська Конституція Орлика сьогодні має велике значення не тільки для України, а й для всієї Європи. Ми можемо простежити певні паралелі з польською, французькою та американською конституціями. Це величезне надбання історії. Пьотр Кроль, доктор історії Варшавського університету, Польща: — Проблеми, які порушувалися на конференції, надзвичайно важливі. Потрібно також зважати на аспекти Західної Європи, адже Україна розташована посередині двох культур: східної та західної. Тут ці культури змішалися, і цей цікавий “мікс” варто досліджувати. Тому конференція, організована Києво-Могилянською академією, дуже актуальна. Пилип Орлик навчався у КМА, і саме Академія сформувала його як європейця. Конституція Орлика важлива для України саме зараз. Варто сказати, що в цьому документі викладено нові ідеї, які пізніше були використані в багатьох інших конституціях, бо ця Конституція написана в традиції західної культури, в тих демократичних традиціях, які формувалися тут, у Києво-Могилянській академії. Ярослав Колесник, голова правління ПАО “Банк Форум”: — Серед декількох проектів, які запропонувала Могилянка правлінню Банку “Форум” для партнерської підтримки, ми зупинили свій вибір саме на проекті щодо проведення Міжнародної наукової конференції до 300-річчя Конституції Пилипа Орлика. Чому? Мушу сказати, що такий вибір було зроблено не випадково. По-перше, варто наголосити на тому, що Україна має коріння у формуванні суспільства та законів, які цим суспільством керують. І це підкреслює, що Україна — цивілізована країна, яка має глибокі історичні традиції. По-друге, сьогодні, мені здається, в суспільстві немає розуміння Конституції як Основного Закону держави. Протягом десятиліть складалася трагікомічна ситуація: життя людей існує окремо, а Конституція — окремо. Для нашого сьогодення важливо, щоб ми говорили про Конституцію. Можливо, тоді буде так, як ми мріємо: щоб закону дотримувалися всі й усі його чітко виконували. Також потрібно, щоб усі розуміли, що Конституція — це Основний Закон, відповідно до якого ми формуємо відносини в суспільстві. Мені здається, що студентство, молодь мають більше впливати на ситуацію в державі. Ви знаєте, є численні історичні приклади того, як молодь впливала на зміну ситуації в суспільстві. Очікую від молоді серйознішої оцінки теперішньої ситуації в країні, оскільки молодь чистіша на помисли, вона відкритіша, а нам сьогодні потрібно більш чисте і більш відкрите суспільство. Учасники Міжнародної конференції до 300'річчя Бендерської Конституції Пилипа Орлика

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин