Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Читацьке віче · “Зачерпнімо ж хоч якусь дещицю з природного джерела, з незамуленої криниці”. · с. 4сторінка оригіналу ↗

ОКО ЗАКОНУ

Слово Просвіти, №43 за 2010 рік

До дискредитації Івана Франка опускаються людці настільки ж нікчемні, ниці, наскільки великий син українського народу. Його ім’я — в сузір’ї світочів людства. Вражаючі плоди творчої праці — в скарбниці найвагоміших духовних набутків цивілізації. Прозірливість митця дивовижна. Хоч би яку тему він порушував, завжди доходив до самої суті явища, в чому переконує й поданий нижче прозовий уривок. З автором веде бесіду запопадливий прислужник панівної влади, що дорвався до посади старости повіту. Цинічно відвертий, бо не бачить потреби критися перед тим, з ким колись разом навчався. Вустами збірного, очевидно ж, образу письменник викриває життя тільки своїм требникам та цілому тузинові своїх дітей, з року на рік, окрім календаря і шематизму, не читав ніякої книжки і задля цього признавав себе вірним і непохитним прихильником староруської партії. Зрештою милий, гостинний панотець, невичерпаний фацеціоніст, славний картяр і пристрасний стрілець. Отсей панотець видався мені немов сотвореним на руського посла. Аж тут приносить мені лихо ще третього кандидата, також русина. Його сподівана кандидатура була заповіджена в часописях. Я вже знав його. Великий руський патріот, гімназіальний професор, фаховий політик, письменник і газетяр, — одним словом, світоч руської нації. Малорусин, розуміється. Демократ, опозиціоніст, хитра голова. “Ну, — подумав я собі, почувши про його кандидатуру, — скорше ти тріснеш, ніж у моїм повіті одержиш мандат!” … І ось одного дня сей пан, кандидат зі Львова, являється у мене. Представляється мені. Балакаємо про се, про те. І про політику. Панок висловлює зовсім здорові погляди. Нараз і випалив: “Приходжу представитися вам як урядовий кандидат. Прошу, прочитайте отсе!” І передав мені писання від дуже, дуже вископоставленої авторитативної особи. Я прочитав, obstupul (остовпів. польськ. — Ред.), поклонився і обіцяв сповнити свій обов’язок. Я поїхав з новим кандидатом по повіті. Ми скликали зібрання виборців, і він представлявся виборцям. Промовляв. Кажу тобі — страхи страшенні. Аж мороз дере поза плечі… Правдиві бунтівницькі речі про нужду, та біду, та насильства, та притиск! В моїм житті я ще не чув нічого подібного. Ти, певно, не міг би був говорити більше по-бунтівницьки. І вусе те смів цей нелюд розтрублювати по моїм повіті, так скажу, натикати мені особисто під

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин