Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Читацьке віче · “Зачерпнімо ж хоч якусь дещицю з природного джерела, з незамуленої криниці”. · с. 4сторінка оригіналу ↗

ІІвваанн Ф Фррааннккоо ОСТРИЙ3ПРЕОСТРИЙ СТАРОСТА (Уривок з оповідання)

Слово Просвіти, №43 за 2010 рік

Отже, початок цієї історії був такий, що для недалеких сеймових виборів із сільської курії ми мали трьох кандидатів. Повіт, як знаєш, наскрізь руський, і для того з боку правительства в першій лінії рефлектовано на польського кандидата. Такий кандидат виявився нам у особі пана Цапцяланського, який незабаром, зложивши суму 3000 гульденів, одержав затвердження своєї кандидатури від польського центрального виборчого комітету. Глупий-преглупий панок, кажу тобі! Ігноранція в політичних і всяких інших річах, якій дорівнювала хіба його шляхетська фума та надутість. Але зрештою в товаристві дуже милий, особливо при дамах, добрий танечник і дуже добре грав тарока. Його маєткові відносини були, розумієтьтся, сильно зашлапані, а мандат до сойму мав йому — не тямлю вже, як — допомогти вилабудатися з фінансових клопотів. У руськім таборі, розуміється само собою, були два кандидати, які в своїх кандидатських промовах щосили нападали на польського урядового кандидата, висловлювали дуже народолюбні, дуже поступові і дуже руськопатріотичні думки, хоча перед своїм виступленням до кандидатури оба (не рівночасно) були в мене і представлялися мені як найспокійніші і до правительства всею душею прихильні мужі. Один — се був старий сільський панотчик, декан, чоловік, що весь свій вік не дбав ні про яку політику і, бачилось, посвячав ціле

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин