Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Суспільство · “Встановлення історичної правди є кроком до відновлення справедливості, побудови вільної України”. · с. 2сторінка оригіналу ↗

Про те, що болить

Слово Просвіти, №43 за 2023 рік

У Києві, в Укрінформі, відбулася презентація збірника “Диктатори ХХ–ХХІ століть: тоталітарні режими та наслідки для суспільства”. Основу збірника склали доопрацьовані авторами виступи, доповіді, статті учасників конференції – правників, істориків, журналістів, лікарів, слідчих, військових, які досліджують злочини, вчинені диктаторами XX-XXI століть, і розкривають причини та наслідки Голодомору-геноциду 1932–1933 рр. і геноциду українців 2022 р. Організували захід Національна академія правових наук України, Навчально-науковий інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національна асоціація дослідників Голодомору-геноциду українців, Всеукраїнське товариство “Просвіта” імені Тараса Шевченка. “У нас сьогодні відбувається презентація матеріалу міжнародної наукової конференції “Диктатори ХХ–ХХI століть: тоталітарні режими та наслідки для суспільства”. Ось ця наукова конференція відбулась 22 листопада 2022 року у Києві. А сьогодні ми презентуємо вже матеріали з цієї конференції”, – сказав професор Національної академії правових наук України Анатолій Колодій. У своїх виступах голова ВУТ “Просвіта” Павло Мовчан запропонував присвятити цей захід спочилому цими днями визначному правнику і досліднику Голодомору Володимиру Василенку, а докторка історичних наук Олеся Стасюк зазначила, що юридично вивірені висновки пана Василенка сприяли визнанню ПАРЄ Голодомору 1932–1933 рр. геноцидом. Звертаючись до присутніх, Павло Мовчан зауважив, що постаті самих диктаторів у збірнику не розкриті і висловив надію, що це певно буде в наступних томах. Далі він нагадав про те, як ця тема з’явилася в його житті, коли від штучного голоду загинули його брати і сестри, а йому пощастило народитися пізніше. Болючі спогади знайшли відображення в поезії в 1983 році, але не були надруковані. Але вже в 1989 році він читав свою поему про Голодомор на зустрічах в США. Згодом вона вийшла друком спочатку за кордоном, а в 1992 році за збірки поезій “Материк”, “Осереддя” Павло Мовчан був відзначений Державною премією імені Шевченка. Поет і громадський діяч прочитав уривок з поеми і висловив жаль, що попри величезні зусилля істориків, митців, письменників, громадськості тема Голодомору-геноциду в Україні не посіла того місця, як у єврейського народу Голокост. Редактор Іванківської райгазети Павло Смовж зазначив, що потрібно обов’язково продовжувати роботу над подібними збірниками, і ця робота має бути систематичною. “Цю роботу потрібно продовжувати постійно, документувати. Ця робота важлива не тільки для сучасників, а ще більше вона важлива для наших наступників. Бо молодь не буде знати того всього, що ми бачили та пережили. А також, що наші попередники пережили. Тому це – дуже важлива робота, і її треба продовжувати”, – сказав він. Академік Національної академії правових наук, завідувач кафедри криміналістики Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Валерій Шепітько зауважив, що діяльність тоталітарного режиму пов’язана з вчиненням найбільш тяжких злочинів: злочину агресії, злочину геноциду, злочину проти людяності та воєнних злочинів. “Застосування сучасних наукових даних та проведення судових експертиз дозволяє встановлювати факти щодо кількості загиблих людей, загибелі певних груп населення, причин настання смерті, матеріальних збитків, створення тяжких життєвих умов, скорочення дітонародження тощо. Встановлення історичної правди є кроком до відновлення справедливості, побудови вільної України”, – сказав Шепітько. Доктор історичних наук Володимир Сергійчук зосередився на критиці деяких дослідників, які свідомо вводять українське суспільство в оману, применшуючи масштаби втрат від голоду в 1932–1933 рр. Учений вважає, що є підстави стверджувати, що більшовицький Голодомор забрав життя до 10,5 українців і аж ніяк ця цифра не може бути меншою вдвічі. На думку дослідника наявні в архівах документи підтверджують скоєні тоталітарним режимом злочини. За словами головного редактора тижневика “Слово Просвіти” Ігоря Зоца, зачищення пам’яті про Голодомор на Сході, де зараз тривають найкривавіші бої, почалося не в 2014 році, коли бойовики недореспублік почали знищувати нечисленні пам’ятники жертвам Голодомору, а раніше. Зі зміною влади в країні в 2010 році була припинена вся робота обласної влади з дослідження цієї трагедії. Один із дослідників, автор кількох книжок Станіслав Блєднов зізнався, що встановлена на той період кількість жертв Голодомору в Донецькій області в 100 тисяч осіб не є остаточною і може збільшитися в 2-3 рази, а то і вдесятеро. Дослідник заявив тоді, що необробленим залишився цілий масив даних. “Наразі архіви Донецької і Луганської областей десятий рік залишаються в окупації і ми не знаємо в якому стані ми їх повернемо. Але це не повинно зупиняти справжніх дослідників. Водночас до цієї справи мають активніше долучатися державні інституції”, – сказав Ігор Зоц. На презентації також виступили директор Інституту літератури імені Т. Шевченка Микола Жулинський, доктор історичних наук Петро Чернега, представник НГУ і вчений Владислав Дутчак, громадський діяч, заслужений юрист України Микола Голомша та інші. Власн. інф. Фото з відкритих джерел

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин