Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Спадщина · “Був найвидатнішим українським композитором свого часу, етнографом, піаністом, хоровим диригентом і викладачем музики”. · с. 9сторінка оригіналу ↗

“Микола Лисенко в Лейпцигу”

Слово Просвіти, №43 за 2024 рік

У меморіальному музеї Миколи Лисенка (Музей видатних діячів української культури) триває унікальна виставка “Микола Лисенко в Лейпцигу: етапи становлення музиканта і композитора. До 155-річчя закінчення консерваторії Фелікса Мендельсона-Бартольді”. Валентина ДАВИДЕНКО, журналістка, письменниця Фото Анастасії ТЕЛІКОВОЇ Виставка репрезентує важливу сторінку у творчій біографії Лисенка, який свідомо обрав музичну освіту як фахову, всупереч тодішнім уявленням, що дворянинові личить лише аматорський інтерес до музики. 8 вересня 1867 року о дев’ятій ранку двадцятип’ятирічний Микола Лисенко вирушає до Липська – Лейпцига вчитися в консерваторії Фелікса Мендельсона Бартольді, одній з кращих у Європі. Він їде диліжансом з київської диліжансної контори на Подолі (будинок 1850 року зберігся), і коли “труба кондуктора протрубила від’їзд”, трохи засумував. Але підбадьорився, згадавши, що їде заради своєї заповітної мрії. Шедеври західноєвропейського музичного мистецтва не тільки зроблять його переконаним європейцем у широкому розумінні цього слова, а й послужать становленню як фахового музиканта, відкриють перспективи виступати в європейських містах. А ще сприятимуть розвитку композиторського хисту. Метою виставки є розкриття справжнього значення лейпцизьких студій Миколи Лисенка у формуванні творчого стилю та професійних навичок і, як наслідок, його власний внесок у становлення української музичної педагогіки і музичної культури кінця ХІХ – початку ХХ століття. Про перебування Миколи Лисенка в Лейпцигу і два роки навчання в консерваторії (1867–1869), його музичну спадщину цього часу, а також про високу оцінку його творчості свідчать архівні документи міста Лейпцига, німецькомовні енциклопедії. Так, матрикуляційний реєстр консерваторії 60-х років ХІХ століття містить порядковий номер зарахування 1397 і примітку “Ліссенко Ніколас із Кієва…”. Крім занять у консерваторії, Лисенко брав приватні лекції у деяких професорів і самостійно вивчав окремі музично-теоретичні дисципліни, освоював гру на скрипці й органі та брав додаткові лекції з композиції і теорії музики. Його педагогами були відомі в Європі музиканти Карл Рейнеке, Ігнац Мошелес, Фердинанд Давид, Ернст Венцель, Ернст Фрідріх Ріхтер, Роберт Веніамін Паперітц. У вільні хвилини він відвідував оперний театр, картинні галереї, церкву св. Хоми, Gevandhaus. Музичне життя Лейпцига і в ті часи було багатоманітним: концерти академічної музики відбувалися в залі Gevandhaus. А духовну музику виконували по церквах, здебільшого в кірсі св. Хоми. Лисенку найбільше подобалися академічні концерти. На світлинах, які представлені в експозиції, – будинок консерваторії першої половини ХІХ ст., Гевандхауз за часів Лисенка, будинок на Нюрнбергштрасс, 17, де він орендував житло. У час навчання молодий музикант написав кілька інструментальних творів. Перша в переліку творів Миколи Лисенка класична фортепіанна композиція “Українська сюїта у формі старовинних танців на основі народних пісень”, ор. 2. У сучасному музикознавстві відзначають, що вона має характерні риси раннього модернізму. На виставці вперше представлені автографи творів Лисенка, написаних протягом двох років навчання в Лейпцигу. У них закладалися підвалини Лисенкової моделі національної му- Марія Пухлянко, заслужена артистка України, за меморіальним роялем Миколи Лисенка зичної мови та стилю, особливе ставлення до загальноєвропейських здобутків та самих засобів їх внесення в рідну музичну культуру. У консерваторії він продовжував вивчати клавірне мистецтво великого німецького композитора Й.-С. Баха. Потім своїм учням говорив: “Бах – то ваш насущний хліб”. У Лейпцигу Микола Лисенко надрукував три випуски збірки українських народних пісень, які він аранжував. Тут же розпочав працю над “Музикою до “Кобзаря” Тараса Шевченка”. На прохання львівських музикантів він пише “Заповіт” на Шевченкові слова. Лисенко наполегливо засвоював консерваторський курс. Завдяки талановитій та сумлінній роботі чотирирічний курс навчання він завершив за два роки. Основним твором, виконаним на екзаменаційному випускному вечорі був Четвертий фортепіанний концерт Бетховена. До першої його частини Лисенко написав власну каденцію. Лейпцизька преса відзначила видатний успіх молодого музиканта кількома схвальними рецензіями. Газета “Leipziger Tageblatt” 10 квітня 1869 року писала: “Виконання пана Миколи Лисенка з Києва було справді видатним. Першу частину дуже важкого концерту Бетховена він провів з натхненням і артистизмом. Блискуча каденція, як ми чули, належить самому виконавцеві”. Уже в наш час вона була реконструйована київським композитором, виконавцем і піаністом Михайлом Степаненком. Диплом Лейпцизької консерваторії, де М. Лисенко завершив свою музичну освіту 1872, позначений у “Каталозі виставки, присвяченої Миколі Лисенкові з нагоди 85-річчя з дня народження і 15-річчя з дня смерті” (Київ, 1924 р.) за номером 536. У 17-томній німецькій музичній енциклопедії “Музика в історії та сучасності” (видавництво Беренройтер, Кассель) відзначається, що “Лисенко був найвидатнішим українським композитором свого часу, етнографом, піаністом, хоровим диригентом і викладачем музики”. Уперше твори Миколи Лисенка, написані під час навчання у Лейпцизькій консерваторії Фелікса Мендельсона Бартольді, може послухати кожен із відвідувачів музею, завдяки QR-кодам, розміщеним в експозиції виставки “Микола Лисенко в Лейпцигу”. А з тематичної екскурсії ви дізнаєтеся про маловідомі і колоритні епізоди його мандрів “за наукою до німців”. Найбільш тернистим, певно, був шлях диліжансом до Львова, що тривав понад чотири доби, бо 25-річний пасажир зупинятиметься на нічліг у повітових містечках і відзначить, що “диліжанс має ту невигоду, що все робиться за вказівкою кондуктора”. Спостережливий юнак опише в листах і старовинні руїни замку в Корці і Новоград-Волинський, колоритне вбрання місцевого населення та зауважить, що “земля Древлянська багато в чому і нині представляє цікавого за своїми древніми залишками”. Зі Львова він вирушить потягом до Кракова, а до Лейпцига дістанеться лише через тиждень після від’їзду з Києва. В експозиції представлені вперше автографи творів Миколи Лисенка лейпцизького періоду з фондової колекції музею та світлини знакових історичних пам’яток міста тієї пори, зокрема, консерваторії та Gewandhaus. Виставка триватиме до 10 грудня. Наші партнери: Goethe¹In¹ stitut Ukraine, Міжнародний Фонд Івана Франка. Запис на тематичну екскурсію “Микола Лисенко в Липському”: (044) 288¹06¹18; (044) 289¹02¹91; (063) 724¹21¹98; (050) 353¹59¹75 (Viber); (068) 703¹ 31¹83 (Telegram). Фрагмент експозиції. На банері збільшене фото 25-річного Миколи Лисенка. В оригіналі на звороті підпис: "Любимій сестричці Сохвійці і брату Михайлу від Миколи у спомин. 10 квітня 1868 р. Липський” Директор МВДУК Ольга Гураль, Валентина Давиденко, координаторка культурних програм Ґете-Інституту Україна Ліза Сіренко Музикант, волонтер і скрипаль, народний артист України Кирило Стеценко і концертмейстер Наталія Строчан

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин