На часі · “Українська мова продовжує єднати націю в ці важкі часи”. · с. 2сторінка оригіналу ↗
Відзначили День української писемності та мови
Слово Просвіти, №43 за 2024 рік
Закінчення. Початок на стор. 1
Мова єднає 24 жовтня у стінах Навчально-наукового інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбулася низка заходів, присвячених Дню української писемності та мови. Спеціальними гостями були ректор університету Володимир Бугров та Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь. “Щоб українську мову популяризувати, нам потрібно якомога більше якісного українського книжкового контенту”, – зазначив ректор КНУ Володимир Бугров. “Популяризувати українську мову треба насамперед якісним контентом, якісним медійним продуктом. Це стосується публікацій, кіно, вистав, музичних творів тощо”, – сказав Юрій Бондар, директор Навчально-наукового інституту журналістики. А по завершенні панельної дискусії про використання української мови серед молоді, на студентів Інституту журналістики, які взяли участь у Всеукраїнському конкурсі “Українська мова – мова єднання”, чекав приємний сюрприз. Фундатор цього конкурсу, голова Одеської регіональної спілки НСЖУ Юрій Работін вручив кільком студентам і завідувачці кафедри редакційно-видавничих технологій і продюсування Тетяні Крайніковій дипломи і книги. “Українська мова продовжує єднати націю в ці важкі часи”, – сказав пан Работін. До присутніх також звернулися лавреати конкурсу ще з першого року його проведення: заслуже-
Закінчення. Початок на стор. 1
Потім всі разом писали Радіодиктант національної єдності, який третій рік проходить в умовах повномасштабної російськоукраїнської війни. Ця щорічна подія об’єднує різні покоління українців по всьому світу навколо рідного слова, що демонструє його силу і важливість. Текст “Магія голосу” письменниці Оксани Забужко особливо чуттєвий і важливий, бо ми всі маємо чутися разом і голос України має чути увесь світ. Того ж дня Віталій Міхалевський, Людмила Весела, Наталя Мазур, Михайло Цимбалюк зустрілися в бібліотеці-філії № 2
ний журналіст України Андрій Нечитайло, головний редактор “Слова Просвіти” Ігор Зоц, депутат Одеської обласної ради Олексій Кобильников, а також літератор з Ірпеня, захисник України Сергій Мартинюк. У своєму виступі Ігор Зоц, зокрема, згадав, як у 2007 році підведення підсумків конкурсу на Донеччині відбувалося в соляній шахті містечка Соледар на глибині 400 метрів. “У Горлівці ми тоді відвідали музей Василя Стуса, зустрілися з борцями за Україну, які спеціально прибули в це шахтарське містечко, щоб вшанувати пам’ять про полеглих побратимів. Далі шлях проліг на Луганщину – до музею Бориса Грінченка... Наразі все в окупації, українські сліди там знищені. Нам залишається одне – перемагати і повертати своє!” – сказав Ігор Зоц. Спогадами про те, як долучився до захисту України, про важкі дні боїв за Ірпінь у лютому–березні 2022 р., поділився Сергій Мартинюк. Він предста-
Учасники заходів в Інституті журналістики КНУ вив свою книгу “13 віршів або битва за Ірпінь змінила світ” і закликав майбутніх журналістів ніколи не забувати про звірства, які чинили над мирними жителями російські окупанти, і поширювати правду про це, як і велить журналістський обов’язок.
Опитування Новинний портал ЛІГА.net розповідає, що до Дня української писемності та мови компанія Rakuten Viber провела опитування, поцікавилась, чи стикалися користувачі з порушенням мовного закону та якою мовою спілкуються самі респонденти в побуті й публічно. 52% українців зазначили, що протягом останнього року стикалися з порушенням мовного закону у сфері обслуговування або в публічному просторі. 18% не стикалися з порушеннями закону, ще 18% – не звертають на це уваги. Як українці реагують на порушення мовного закону: просять перейти на українську – 35%; не реагують – 35%; змовчують, але більше не користуються послугами цього сервісу – 21%; реагують іншим чином – 16%; звертаються зі скаргою до адміністратора чи керівника – 4%; пишуть скаргу на сервіс або працівника в онлайні чи соцмережах – 3%. Понад половина опитаних (55%) повністю перейшла на державну мову. 22% зазначили, що спілкуються російською лише в побуті, в публічному просторі – українською. Не перейшли на українську, але планують, 8%, стільки ж не перейшли й не планують переходити. 7% зазначили, що перейшли на державну, проте згодом повернулися до російської. Як респонденти реагують на російську мову: не звертають уваги, відповідають українською – 35%; відповідають російською – 32%; негативно, принципово відповідають українською – 20%; не бачать проблеми, спілкуються тільки російською – 8%; ігнорують звернення – 5%. У спілкуванні з дітьми 67% опитаних розмовляють здебільшого чи винятково – українською. 19% – російською й українською. 11% спілкуються переважно російською, покладаючи відповідальність за вивчення державної на школи. Лише 3% не звертали уваги на мову спілкування.
Георгій Філіпчук та Леся Любарська
Нагорода просвітянці З нагоди Дня української писемності та мови в Києві в Будинку письменників відбувся концерт членкині НСПУ, мисткині Лесі Любарської. Привітати виконавицю прийшов і перший заступник голови ВУТ “Просвіта” Георгій Філіпчук. Він вручив пані Лесі найвищу просвітянську нагороду – медаль “Будівничий України”, а також “Кобзар” Тараса Шевченка. Серед інших на заході прозвучала пісня-присвята українській мові “Мово предвічна”, яку написала Леся Любарська. Мелодія та виконання Людмили Червінської.
Добірку підготував Ігор ЗОЦ науково-практична конференція “Мова – наш ідеологічний фронт Перемоги!”, що проходила на базі Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії. Віталій Міхалевський виступив із доповіддю “Без мови немає нації!”, що звучить, як гасло культурологічного тижневика “Слово Просвіти”, в якій наголосив на важливості української мови як духовної та культурної основи нації в умовах російсько-української війни. Він підкреслив, що мова є невід’ємною частиною ідентичності народу, його віри та духовної стійкості, що робить її важливим елементом нашої боротьби за незалежність. Ключове значення у збереженні мови має освіта. Важливо, щоб навчальні заклади забезпечували якісне викладання рідною мовою, а також включали елементи національної культури в навчальний процес. Участь просвітян, письменників, бібліотекарів, студентів і школярів у таких заходах свідчить про важливість збереження рідної мови, національних та духовних цінностей. Українська мова є не лише символом державності, вона служить потужним засобом опору, який зміцнює нашу єдність і національну силу на шляху до Перемоги.
Віталій МІХАЛЕВСЬКИЙ, голова Хмельницького обласного об’єднання ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
