Такі вони, просвітяни “Тільки разом ми сильні і непереможні!” · с. 3сторінка оригіналу ↗
Сила слова і магія музики української ідентичности
Слово Просвіти, №43 за 2024 рік
Ольга ХОДАЦЬКА, заступниця голови Київської “Просвіти”
День української писемності та мови – це особлива дата, яка об’єднує всіх, хто свято береже рідне слово, що має велику силу, адже мова – це голос народу. І як же пророче звучать слова нашого великого Тараса Шевченка: “…Іна сторожі коло їх поставлю слово”, бо питання української ідентичности нині, в умовах війни, архіважливе для українців, які у важких боях виборюють незалежність! Українська мова є душею нації, її генетичним кодом, у її глибинах народилося багато скарбів, якими пишається наш народ.
Мові, невмирущому джерелу, з якого ми пізнаємо навколишній світ, свою родину, свій народ, були присвячені урочистості й концерт “Музика української ідентичности”, що з великим успіхом відбулися 24 жовтня в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за ініціативи і за участю голови Київської “Просвіти”, народного артиста України, віртуозного скрипаля і композитора Кирила Стеценка. З вітальним словом виступив перший заступник голови правління Всеукраїнського товариства “Просвіта” імені Тараса Шевченка, доктор педагогічних наук, професор, дійсний член (академік) НАПН України, заслужений діяч науки і техніки, голова Конгресу української інтелігенції Георгій Філіпчук, який акцентував увагу на тому, що безпека України потребує нині позачергового утвердження національних цінностей – духовних, моральних і культурно-історичних. У гармонійному поєднанні скрипки (Кирило Стеценко) і фортеп’яно (Наталя Строчан) емоційно і велично прозвучали твори Кирила Стеценка (молодшого) “Інтегрований Славень” для скрипки соло за мотивами “Благослови, душе моя” К. Г. Стеценка (старшого), “Ода до Радости” Бетховена, “Ще не вмерла України…” М. Вербицького, “Многая літа” Д. Бортнянського, “За Україну” Я. Ярославенка. З особливою увагою присутні слухали “Три українські танці” ХVІ–ХVІІ ст. в обробці для скрипки соло Кирила Стеценка в авторському виконанні. Звучали твори М. Березовського, М. Лисенка, К. Г. Стеценка (діда), М. Леонтовича (друга українська рапсодія “Думка-Шумка” у транскрипції для скрипки з фортеп’яно В. Г. Стеценка (батька) та “Хотіла б я піснею стати” – транскрипція музики до романсу на слова Лесі Українки Кирила Стеценка (молодшого). Гучними оваціями і стоячи вітав зал емоційно вивершену “Мілітарну сонату” композитора і віртуозного скрипаля Кирила Стеценка, яка складалася з трьох частин: І ч. – Allegretto ironiko, ІІ ч. – Amare lentamente, ІІІ ч. – Rondo scherzando. Синергія добротворчості, атмосфера єднання, вдячності та міцності духу панували під час виконання К. В. Стеценком фантазії на тему “Дударика” до твору “Ой, діду!” композитора М. Леонтовича. Серед почесних гостей урочистостей до Дня української писемності та мови були: проректор КНУ імені Тараса Шевченка Тарас Компанець; Василь Чебаник – український художник-графік, автор абеткової графіки “Рутенія”, творець церемоніального примірника книги “Конституція України”; Іван Заєць – український політик, народний депутат України багатьох скликань, громадський діяч; Михайло Наєнко – український літературознавець, доктор філологічних наук, професор, лавреат Національної премії імені Тараса Шевченка; Людмила Воротіна – професорка КНУ імені Тараса Шевченка та інші. Команда громадської ініціативи ІнфоВАРТА та видавництво “АДЕФ-Книга” (Анжеліка Корнієнко, Алла Істоміна) представила експозицію проєкту “Рутенія”: графіка української мови та книжкова виставка розвитку української писемності від Пересопницького Євангелія до сучасних видань, надрукованих рутенськими шрифтами. Іван Заєць високо оцінив представлену виставку і висловив аргументовану думку про сакралізацію Пересопницького Євангелія, оскільки пам’ятка містить унікальний матеріал для вивчення історії української мови на всіх її рівнях, та наголосив на взаємодії народнорозмовних і книжкових елементів в українській літературно-писемній мові XV ст. Пересопницьке Євангеліє засвідчує загальний високий рівень української культури. Автор шрифтів “Рутенія” Василь Чебаник, заслужений діяч мистецтв України, член-кореспондент Національної академії мистецтв України, професор, лавреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, поділився думками щодо авторської розробки уніфікованої цілісної системи історично відновлених графем (конструкцій) українських літер та реалізації її в 70-ти шрифтах проєкту Національної абетки “Рутенія”. Він наголосив на створенні зримого образу української мови на основі історично існуючих рутенських літер та поверненні державі Україні її зорового символу (поряд з прапором та гербом) – національної абетки. Спеціальний гість – бандурист світової слави, народний артист України Тарас Яницький, вшановуючи пам’ять небесних янголів, що на смерть стояли в боях за нашу Україну, неперевершено й емоційно виконав пісню “Пливе кача по Тисині…”, яка щемливо торкнулася серця кожного українця. Гідно прозвучала у його виконанні пісня “Бандуристе, орле сизий” на вірші Т. Шевченка. Під час святкової імпрези відбулася урочиста церемонія “Неофіти” – вручення офіційних посвідчень членів Всеукраїнського товариства “Просвіта” імені Тараса Шевченка кращим із кращих громадським діячам, науковцям, митцям, які виявили бажання присвятити себе культурнопросвітницькій діяльності. З рук заступниці голови КМО ВУТ “Просвіта” імені Тараса Шевченка Ольги Ходацької посвідчення отримали: Сергій Михайлович
Громовий – агроном, кандидат сільськогосподарських наук, член Міжнародної асоціації гречки; Олександр Григорович Кривенко – аспірант лабораторії національно-патріотичного виховання НАПН України, військовий радіоінженер, магістр права, менеджер-консультант з питань фінансів та оподаткування, журналіст; Олександр Олександрович Герасименко – доктор філософії права, президент Інституту політико-правових та релігійних досліджень, письменник; Олена Петрівна Диба – кандидатка педагогічних наук, режисерка масових заходів та аудіовізуальних творів, громадська діячка та міжнародна волонтерка, викладачка Академії мистецтв імені Павла Чубинського; Тарас Йосипович Яницький – народний артист України, кандидат мистецтвознавства, фахівець з управління навчальними закладами, бандурист, співак, соліст ансамблю “Дніпро”, професор Національної музичної академії України. Звучали щирі вітання на адресу просвітян і побажання гідно служити культурно-просвітницькому фронту, нести слово правди поміж люди, підтримувати захисників і захисниць, дбати про мову, бо вона — “наш ідеологічний фронт перемоги” (І. Фаріон). Щирі вітання з Днем української писемності та мови, слова вдячності на адресу Київської “Просвіти” і Молодіжного центру культурно-естетичного виховання Київського національного університету імені Тараса Шевченка – організаторів святкового дійства, висловив проректор з науково-педагогічної роботи Тарас Компанець. Особлива відзнака і подарунки від КНУ імені Тараса Шевченка були вручені народному артистові України, голові Київської “Просвіти” Кирилові Стеценку та дипломантці міжнародних конкурсів Наталі Строчан. У “Мистецькому салоні” КНУ імені Тараса Шевченка ще довго не вщухали слова вдячності Кирилові Стеценку – головному організаторові й ідейному натхненнику святкового дійства, неперевершеному композиторові й віртуозному скрипалю. Тільки разом ми сильні і непереможні! Тримаймо культурнопросвітницький стрій! Наближаймо Перемогу!
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
