16 Добрі новини · “Настав час для зміни графічного зображення української мови”. · с. 16сторінка оригіналу ↗
Національний державний шрифт – яким йому бути?
Слово Просвіти, №44 за 2023 рік
Напередодні Дня української писемності та мови у прес-центрі Українського кризового медіа-центру відбувся круглий стіл на тему “Національний державний шрифт – яким йому бути?”. У колі митців, науковців, фахівців з дизайну та громадських діячів, котрі відомі своєю діяльністю з виборювання і творення української ідентичності, обговорили питання надання українській абетці автентичного національного вигляду та використання її в офіційній графічній морфології і культурному обігу. Темою обговорення стала нагальна тема сьогодення у світлі російсько-української війни: припинення використання шрифтів російського походження, надання українській абетці автентичного національного вигляду, використання її в офіційній графічній морфології і культурному обігу. В українському суспільстві трагічними подіями війни сформовано потужний запит на розвиток національної ідентичності та усунення впливу держави-агресора в інформаційній, освітній, культурній сферах України. “Україна як самостійна держава повинна володіти всіма символами державності і, перш за все, державною мовою з відповідною цій мові графічною абеткою”, – заявляє лавреат Шевченківської премії (2019), автор проєкту “Рутенія. Графіка української мови”, художник-графік, член НСХУ, професор, член-кореспондент Національної академії мистецтв України Василь Чебаник. У всіх сферах повсякдення українська мова візуально практично не відрізняється від російської – “русскій гражданскій шріфт Петра І” знищив протягом майже 300-літ колоніалізму візуальне сприйняття України через відсутність власної графіки національної абетки. Настав час для зміни графічного зображення української мови та розробки українського національного шрифту! Верховна Рада України планує припинити використання шрифтів російського походження (зокрема давньослов’янського шрифту “іжиця” та похідних від нього) під час оформлення документів і грамот. Що взяти за основу майбутнього національного шрифту? На думку учасників першого круглого столу, Українській державі потрібна легко впізнавана конструкція літер (графем), котру можна використовувати і для друку
Василь Чебаник підписує збірник українських шрифтів “Рутенія”
книг, і для рукописного письма, і для плакатів або табличок державних установ. Цей шрифт має бути сучасним, але базуватися на історичних письмових та друкованих джерелах, з виразними ознаками українськості, і цей державний шрифт (або абетка) має виконувати роль національного державного символу та засобу самоідентифікації нації. Пропозиціями державної політики у сфері утвердження національної графічної ідентичності на першому публічному обговоренні теми “Національний державний шрифт – яким йому бути?” поділилися, зокрема: Василь Чебаник, заслужений художник України Миколай Кочубей, народна депутатка України, перша заступниця голови Комітету ВРУ з питань гуманітарної та інформаційної політики Ірина Констанкевич, головний спеціаліст відділу військової символіки Управління стратегічних комунікацій Апарату Головнокомандувача ЗСУ Олексій Руденко, каліграф, керівниця проєкту “Рутенія. Графіка української мови” Анжеліка Корнієнко та інші фахівці.
Підготував Георгій ЛУК’ЯНЧУК Фото автора
Не забули Василя Біднова
2 січня 2024 року виповнюється 150 років Василю Біднову – історику, архівісту, археографу, співзасновнику Катеринославської “Просвіти”, громадському й культурному діячеві початку ХХ століття. З цієї нагоди ініціативна група просвітян вийшла з пропозицією вшанувати пам’ять славетного земляка встановленням у центрі селища погруддя В. О. Біднову – за погодженням і підтримкою Широківського селищного голови Олександра Кокула. До слова, в 1995 році в Широкому за ініціативи та безпосередньої участі Широківської “Просвіти” і її голови Валентина Деркача було відкрито меморіальну дошку В. О. Біднову. В умовах війни роботу виконують винятково на добровільні пожертви. Скульптор – наш земляк Олександр Канібор-старший. Серед його робіт – пам’ятник отаману Костю Пестушку в Кривому Розі, князю Святославу, гетьману Сагайдачному в Маріуполі, Іванові Сірку на Хортиці, Миколі Аркасу в Миколаєві та багато інших. На перші пожертви придбали гранітну брилу. Вважаємо, що вшанування пам’яті В. О. Біднова в гранітному погрудді на його малій батьківщині стане подією як для земляків-широківців, так і для всієї “Просвіти”. Нагадаю, що цього року Січеславська “Просвіта” видала книгу спогадів про Василя Біднова. Ця книга стала можливою завдяки зусиллям команди сучасної Січеславської “Просвіти”. Цей проєкт набув життя завдяки підтримці багатьох людей, які цінують історію та поважають роль українських діячів науки, культури та освіти.
Євангелії – дітям
Іноді Січеславська “Просвіта” отримує подарунки від партнерів як знак визнання та підтримки нашої діяльності. У цьому році книжковий інтернет-магазин “Наш Формат” безкоштовно передав нам 100 примірників книги “Дитяча Євангелія”. Це видання містить оповіді про Ісуса та багато ілюстрацій, створених майстром сучасної української книжкової графіки Костянтином Лавром. Команда Січеславської “Просвіти” передала це видання дітям у звільнених селах Миколаївської та Херсонської областей під час наших гуманітарних виїздів до дев’яти селищ.
Сергій ТЮТЮННИК
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
