Подвижники · “Душа радіє, коли бачиш, як люди прагнуть зробити власний внесок у кування нашої Перемоги над ворогом”. · с. 6сторінка оригіналу ↗
Кожен день підніматись до справ добрих
Слово Просвіти, №44 за 2025 рік
Микола ШОТ Світлини автора
Три роки тому просвітянка Олена Мудра заснувала в Тернополі благодійну організацію “БФ “Промінь сонця”. У назву ця структура увібрала слова з пісенного рядка “Промінь сонця, чисте небо, компас вказує нас схід…”. Цю пісню виконував гурт “Рандом”, що колись організував Оленин син Дмитро. У 24 роки він пішов у засвіти. Дмитро та його батько, рятуючи життя двох малюків, отримали сильні опіки під час нещасного випадку. Тож “Промінь сонця” поставив собі за завдання “акумулювати кошти та створювати фінансову подушку для допомоги хворим з опіками”, сприяти відкриттю Центру термічної травми в області, займатися інформаційними заходами щодо правильного надання першої допомоги при опіках, профілактики опікового травматизму серед дітей. Але рашисти розпочали повномасштабну війну на українській землі. Лави Збройних Сил України поповнив старший син Олени Павло. Цікаво, що, крім ратних справ, він не забуває й про музичні – разом із побратимами виступає в армійському гурті “Чисте небо”. Звісно ж, зробили гарну обробку пісні “Промінь сонця, чисте небо…” Дмитра Мудрого. Неймовірні емоції у слухачів викликає виконання військовими цієї композиції. І коли Павло, співаючи, вигукує “Так тримати, брате!” – це радше не лише знак світлої пам’яті про рідного брата, а й заклик до дій бити ненависного ворога, захищати рідну Україну, тримати небо чистим від дронів противника. З великою війною, звісно ж, благодійна організація “Промінь сонця” збільшила кількість напрямів своїх добрих справ – взялася допомагати нашим воїнам, а також внутрішньо переміщеним особам, розпочала проєкти для дітей та вагітних. Однією з таких ініціатив став доброчинний проєкт “Бандеролька Перемоги”. “Душа радіє, коли вдається зробити щось корисне, коли бачиш, як люди прагнуть зробити і власний внесок у кування нашої Перемоги над ворогом”, – каже
Керівниця доброчинної організації “БФ “Промінь сонця”, просвітянка Олена Мудра готує до від+ правлення чергову “Бандерольку Перемоги”
керівниця “БФ “Промінь сонця” Олена Мудра. Пані Олена – натура творча, роками вела гуртки дитячої анімації, була авторкою програми “ТелеВітамінки” на місцевому телевізійному каналі. Тож, мабуть, можна зрозуміти, чому свою увагу вона звернула на людей талановитих. Адже проєкт “Бандеролька Перемоги” прикметний тим, що до нього може долучитися кожен, хто прагне зробити щось власноруч для наших воїнів. Гасло ж цієї ініціативи – “Рукотвори на допомогу ЗСУ”. Разом із волонтером фонду о. Володимиром Андрухівим ці витвори добрих рук тут збирають, пакують і надсилають за кордон, де реалізують на різних доброчинних ярмарках, за допомогою українських церков, а відтак виторг спрямовують на потреби тих, хто боронить Україну від ненависного ворога. Цікаво й те, що кожен виріб з QR-кодом, який можна зчитати телефоном і перейти на сторінку благодійного фонду у соцмережі, дізнатися ім’я та прізвище майстра.
Першу таку бандерольку відправили у м. Грейсхотт, що у Великій Британії. Туди зі своїми трьома дітками виїхали Катерина та Олексій Смики з Ірпеня. Захотіли теж якось докластися до допомоги рідній Україні. Прикметно, що в цьому прагненні їх підтримала й полька Кася Дзюбик, інші доброчинці. Тож усі взялися представляти рукотвори українських умільців на різних благодійних ярмарках на Туманному Альбіоні, а Кася – ще й у своєму кафе Rose Tea Room. У перший пакунок від “Променя сонця” поклали ляльки-мотанки та декоровані пряники у вигляді голуба. І отримали згодом десять павербанків на сонячних панелях, які передали для військовослужбовців ЗСУ. Нині завдяки Олені Мудрій “Бандеролька Перемоги” згуртувала велику кількість людей різного віку й статі, національностей, громадян багатьох країн. Кожен із них має свою ділянку роботи: хтось виготовляє власноруч певні речі, хтось шиє чи оздоблює, а хтось реалізує витвори на розмаїтих ярмарках та інших заходах за кордоном. Усіх їх, звісно, в газетному матеріалі не назвати, але деяких варто згадати. Взяти хоча б групу майстринь “Зігрій” із Тернополя, яких зібрала й об’єднала у спільноту добрих справ і сердець Світлана Лотоцька. З перших днів повномасштабного вторгнення росії в Україну членкині цієї групи в’яжуть для наших воїнів шкарпетки, плетуть маскувальні сітки, виготовляють ляльки-мотанки. Вони й вареників наліплять, і до інших активностей долучаться, як-от до доброчинних справ “Променя сонця”. Чудово, що зробити власний внесок у “Бандерольку Перемоги” прагне молодь. Так, студенти Тернопільського кооперативного фахового коледжу під керівництвом викладачки Вікторії Матвеєвої розписують тарілки й кухонні дощечки, торби, роблять свистунці, діляться власними творчими речами. Тим часом “Промінь сонця” передає борошно, мед, імбир учням Скалатського професійного ліцею, які випікають і розмальовують пряники. Таке солодке печиво у вигляді товстого коржика чи серця прикрашають розмаїтими візерунками й учасниці “Дару життя” – доброчинної структури, де збираються жінки при надії, а також дружини військовослужбовців. А от від бібліотекарок Тернопільського національного медичного університету ім. Івана Горбачевського у благодійних посилках можна побачити вишиті кульки на ялинки, різдвяні прикраси, сердечка-валентинки, великодні писанки. Виготовлять вони й нашоломники для захисників. Зрештою, яких лише рукотворів не знайти в “Бандерольках Перемоги”! І не лише від колективів, а й від деяких майстринь. Оксана Муравльова зростала на Луганщині, працювала на Донеччині, війна змусила її приїхати на Тернопілля. Пані Оксана – координаторка Українського розмовного клубу “Файно”, відзначена державною нагородою “Золоте серце”. У благодійних пакунках часто можна знайти янголятка, ляльки, гномики, синьо-жовті сови, які виготовляють у Бережанах під Оксаниним керівництвом. Викладачка Вікторія Кухарська шиє екоторби. Такі ж вироби допомагає творити й Зоя Коновал – мати полеглого Героя України Сергія Коновала. Рукотвори з “Бандерольки Перемоги” продавали чи продають у містах і містечках таких країн, як Німеччина, Велика Британія, США, Канада, Норвегія, Швейцарія, Іспанія, Італія, Польща. Кошти від такого виторгу “Промінь сонця” спрямовує на потреби ЗСУ. Олена Мудра називає імена людей доброї волі, які допомагають не лише реалізовувати витвори рук українських майстрів за кордоном, а й докладають ще особисті речі. Скажімо, волонтерка зі штату Мічиган (США) Тіффані Ваде Ампе надсилає для наших воїнів, серед іншого, вервечки, тактичні аптечки, термобілизну, шапки, шкарпетки. Цікаво, що вона, мати дев’яти своїх синів і доньок, усиновила з України ще трьох дітей із синдромом Дауна. Родина Зім’як із польського міста Хожув привозили для наших захисників продукти, передавали теплі тактичні рукавиці, а для дітей – розмаїті забавки, подарунки на свято Миколая. Малюнки українських дітей ця сім’я випустила в листівках, відтак продала цю продукцію, а за зібрані гроші придбали перший дрон, який “Промінь сонця” відправив у військовий навчальний центр. Батько трьох дітей, тернополянин Ігор Марфіян зараз проживає в Німеччині і є волонтером проєкту “Бандеролька Перемоги”. Кошти від доброчинних ярмарків спрямовує на купівлю автомашин для ЗСУ. З його допомогою вдалося доправити для українських військових майже 10 автівок. Олена Мудра каже, що всі ці транспортні засоби зараз використовують на фронті. У норвезькому місті Крістіан-сан цьогорічного серпня українка Олена Воронцова провела триденний доброчинний ярмарок із залученням рукотворів “Бандерольки Перемоги”. Зібрані кошти передала в благодійний фонд, який очолює Анна Бодсберг, і разом три українки змогли закупити деталі для системи радіоелектронної боротьби та передали артилеристам 47 ОАБр на одну з броньованих автомашин. Тепер збирають кошти, аби встановити систему радіоелектронної боротьби на одну з таких автомашин. Олена Мудра налагодила дружні стосунки також з норвезьким проєктом “Ukrainian Freedom Convoys (UFC)”. Його представники, як мовить пані Олена, доправили в Україну вже майже 400 автомашин, чотири з яких приїхали на запит “Променя сонця”: пікап передали танкістам, а джип – військовій частині, де служить син волонтерки – Павло Мудрий, ще одним джипом користуються у 105-й окремій територіальній бригаді, а чотиридверний пікап днями передали танкісту, який родом із селища Підволочиськ на Тернопіллі. “Промінь сонця” доправляє до наших захисників різні необхідні речі – від наборів інструментів, акумуляторів, автівок і до оберегів. Адже здавна в українців був звичай, коли їхав козак на війну, дарувати йому предмет, який тримав би зв’язок із рідним домом, захищав від зла, приносив удачу. У фонді вирішили, що буде доречно нашим воїнам відправляти як символи-обереги ляльки-мотанки. Одного разу під час проведення майстерок до мотання такого оберегу долучилася й наречена одного з військовослужбовців, що був на передовій. Цікаво, що, коли ці ляльки-обереги дійшли до бійців, її наречений інтуїтивно обрав саме рукотвір своєї коханої. Згодом закохані стали на рушник щастя і створили нову українську родину. Принагідно зазначу, що “Промінь сонця” організовує у Тернополі майстерки з виготовлення розмаїтих виробів, передусім ляльки-мотанки та коника- Переможця. Чудові рукотвори народних умільців і надалі поповнюють “Бандерольку Перемоги”. Цей проєкт, за словами Олени Мудрої, став поштовхом до нових ініціатив, заходів. “Кожен день мені це треба, Підніматись до зірок…”, – рядок із пісні Олениного сина Дмитра. Ним можна означити громадську діяльність Олени Мудрої. Бо й справді, їй потрібно щодня підніматися до турбот і справ волонтерських заради допомоги українським воїнам, нашої спільної Звитяги над московитами.
У ній поєдналися енергія й доброта, розсудливість і мудрість. Зрештою, саме її прізвище це засвідчує – Олена Мудра. На Тернопільщині її визнали “Людиною року–2024”. І стала вона лавреаткою в цьому престижному в краї конкурсі завдяки своїй невтомній волонтерській та просвітянській праці.
Олена Мудра на церемонії нагородження лавреатів конкурсу “Людина ро+ ку” разом (зліва направо) з о. Володимиром Андрухівим, сином Денисом, внучкою Мірою, невісткою Софією
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
