Суспільство · “Послаблювати українську мову небезпечно для України”. · с. 2сторінка оригіналу ↗
Наш символ свободи
Слово Просвіти, №44 за 2025 рік
Закінчення. Поч. на стор. 1
переліку мов, що потребують захисту. Це дозволить ефективно захищати український мовний простір і коректно виконувати міжнародні зобов’язання. Наразі тривають консультації щодо включення законопроєкту до порядку денного Верховної Ради. Заступниця Голови Верховної Ради України Олена Кондратюк наголосила, що Верховна Рада протягом останніх років ухвалила низку ключових законів для зміцнення статусу української мови — від закону про функціонування української як державної у 2019 році до рішень, що підтримують книговидавництво, кінематограф і культурні інституції. За її словами, наступними важливими кроками стануть вдосконалення юридичної та військової термінології, якісний переклад нормативноправових актів в межах євроінтеграції, а також впровадження фемінітивів. Окрему увагу вона приділила створенню сучасного візуального коду української мови – розвитку шрифтового дизайну та якісного україномовного контенту. “Мова зараз — це величезна цінність, яку ми повинні перш за все поважати”, – підкреслила Олена Кондратюк. До дискусії також долучилися: Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська, заступниця міністра освіти і науки Анастасія Коновалова, голова Нацкомісії зі стандартів державної мови Юлія Чернобров, голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров, директор Інституту української мови Павло Гриценко та інші. У межах Форуму відбулися тематичні дискусії, присвячені ролі української мови у медіа, бізнесі та технологіях. Завершила програму Форуму спеціальна подія “Мовна ініціатива”, під час якої у партнерстві з Українським національним агентством “Укрінформ” презентували найуспішніші проєкти, спрямовані на популяризацію української мови. Форум “Українська – мова сильних” організований Міністерством культури України спільно з Національною комісією зі стандартів державної мови, за участі провідних експертів, науковців, медіа і громадських організацій.
За інформацією офіційного сайту Міністерства культури України
Серед відгуків на подію редакція виокремила допис у Фейсбуці відомого публіциста, експерта з питань мовної політики Тараса Марусика, запрошуємо до прочитання.
Послаблювати мову небезпечно Розставлю деякі важливі акценти. На самому початку ведучий Сергій Стуканов поставив три запитання новому віце-прем’єрміністрові – міністрові культури Тетяні Бережній: 1) про законопроєкт з новим перекладом Європейської Хартії регіональних і міноритарних мов, який зняли (чи знімають) з розгляду; 2) про фінансування мови; 3) про Управління державної мови. Я уважно слухав пані Бережну, і мене насторожило вміння відповідати на запитання, не даючи відповіді. По-перше, попри загальну обіцянку і далі підтримувати законопроєкт, немає певності, що це дасть результат, бо це не лише її відповідальність, але й прем’єр-міністра, а також членів уряду, передусім віце-прем’єра Тараса Качки і голови Держслужби з етнополітики і свободи совісті Віктора Єленського. Чому? Заміну спотвореного перекладу Хартії готували в Мінкульті, а відповідальність за процедуру доведення законопроєкту до Верховної Ради і супровід аж до голосування в залі – на віце-прем’єрміністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції. От саме ці двоє вирішили зберегти в Хартії російську мову. А радить їм, очевидно, та сама людина, яка була й при попередниці Т. Качки, Ользі Стефанішиній – керівник Офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Олександр Ільков (тепер Ольга Стефанішина захищає національні інтереси на посаді посла у Вашингтоні). По-друге, відповідь про фінансування мови можна знайти, як стверджувала пані Т. Бережна, у різних бюджетних програмах. Разом із тим вона анонсувала незрозумілу програму “1000 годин контенту”. Не було пояснено, чи це в рамках державної програми про підтримку української мови на 7,5 мільярдів гривень до 2030 року, чи це окремий бюджет. До речі, про програму я вже писав. Сама по собі програма – це якась “потьомкінська” декорація. Там заплановано на безкоштовні курси української мови значений орденами “За заслуги” всіх трьох ступенів та численними літературними преміями, зокрема заснованою ВУТ “Просвіта” премією імені Бориса Грінченка. Свої літературознавчі праці В. Яременко надавав для “Слова Просвіти”, а редакція друкувала статті про нього. Центральне правління ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка сумує з приводу смерті В. В. Яременка, щиро співчуває родині, всім, хто знав покійного.
*** Громада Харківського обласного об’єднання Всеукраїнськоганебні 0,06% (!) бюджету програми, а більшість фінансування передбачено на ЗМІ, тобто на “Єдині новини”. Також нічого не було сказано, що буде далі з цією програмою нібито на підтримку державного статусу української мови у зв’язку з тим, що міністерство реорганізується знову і тепер буде без отих “стратегічних комунікацій”. По-третє, була ухильна відповідь про плани реорганізації відновленої мовної структури шляхом долучення до Управління державної мови Департаменту мистецтв. А за фактом це означає “розмивання теми”. На папері мова – один із фундаментів національної безпеки, за фактом – увага і фінансування за залишковим принципом. Також мене засмутила ситуація з тим, як теперішня влада відноситься до нових інституцій, створених мовним законом. Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська наголосила на необхідності збільшення кількості працівників органу, де працює лише 35 осіб, з яких п’ятеро – представники в областях. Це дуже мало на всю Україну. А Юлія Чернобров поділилася просто кричущою інформацією про те, що Національна комісія зі стандартів державної мови має всього 9 членів і 20 (!) осіб апарату. Іншого такого центрального органу виконавчої влади немає. Як це сприймати? Це, вважаю, злочин. Вибачте, що спочатку зупинився на негативних реаліях. На щастя, на Форумі “Українська – мова сильних” були підстави втішитися. Це діяльність низки громадських організацій, які, як і в часи Януковича, Порошенка, такі тепер, за Зеленського, продовжують іти попереду органів державної влади і нагадують їм, що послаблювати українську мову небезпечно для України. І нарешті про те, як я долучився. Я був одним із членів журі, яке відзначало громадські організації, людей і явища у 4-х номінаціях: “Найкраща просвітницька ініціатива з української мови”; “Найкращий медіапроєкт з української мови”; “Амбасадор української мови” і “Легенда”. Мені випала місія нагороджувати в останній номінації, номінації “Легенда”. Це Олекса Негребецький і посмертно – Ірина Фаріон та Петро Яцик.
Тарас МАРУСИК го товариства “Просвіта” імені Тараса Шевченка висловлює співчуття почесному голові ХОО ВУТ “Просвіта” Анатолію Миколайовичу Кондратенку у зв’язку зі смертю дружини Лідії Єгорівни, яка відійшла у вічність 21 жовтня на 87-му році життя. Лідія Єгорівна народилася 16 листопада 1937 р. в м. Богодухів Харківської області, в українській родині. У шлюбі з Анатолієм Кондратенком з лютого 1961 р. Протягом майже 65 років була його невтомною помічницею. Разом викохали та виховали двох доньок. Центральне правління ВУТ “Просвіта” долучається до слів співчуття.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
