Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Українці в світі · “Сьогодні українська влада не має стратегічної політики щодо Придністров’я”. · с. 9сторінка оригіналу ↗

ГОЛОС НА ДНІСТРІ

Слово Просвіти, №45 за 2011 рік

Знак у пам’ять українських козаків Мазепи і Орлика Молдови, Росії, Америки. Валентин Пилипчук, один із керівників Товариства українців Камчатки й офіційний представник Об’єднання українців Росії в Україні, прилетів аж із Петропавловська привітати єдинокровних братів. Зворушливими були виступи представників української громади Молдови. Вони по-доброму позаздрили тій підтримці, яку мають українці від влади в Придністров’ї. І зазначили, що за напружених стосунків Кишинева і Тирасполя саме дружба і братерство українців допомагають згладжувати конфлікти. Представниця Американського допомогового комітету Віра Прінько вручила солідну гуманітарну допомогу: два інвалідні візки, які попросила Спілка для своїх членів. Багато говорили на ювілеї і про проблеми українства, про недостатню увагу й підтримку з боку Української держави. Це добре, що за два десятиліття близько тисячі українців краю закінчили ВНЗ України, але останнім часом цю програму значно згорнули. У великій книгарні в самому центрі Тирасполя я не побачив жодної української книги, небагато й молдавської, натомість усе завалено російським чтивом. В українських навчальних закладах краю бракує підручників. Із вдячністю українські громади республіки прийняли привезену нами продукцію Всеукраїнського товариства “Просвіта” ім. Тараса Шевченка: багато книг, “Кобзарі”, компакт-диски, плакати, примірники “Слова Просвіти” — усе це розібрали за лічені хвилини. От би ще й таку допомогу від наших державних структур! На святковому концерті — справжнє сузір’я талантів. Щойно пройшов ІХ щорічний фестиваль української пісні Придністров’я “Пшеничне перевесло”, лауреати якого виступили на цих урочистостях. А з нашого боку — блискучий виступ ансамблю хору ім. Верьовки. ПОДИХ НАШОЇ ІСТОРІЇ Ще один аспект діяльності Спілки українців — збереження національної пам’яті, історії. Тим більше, що тут вона на кожному кроці. Передовсім вклонилися пам’яті видатного українця гетьмана Івана Степановича Мазепи, який завершив свій життєвий шлях саме у Придністров’ї. Після поразки у червні 1709 року в Полтавській битві король Швеції Карл ХІІ і гетьман України Іван Мазепа змушені були відступити з України і попросили притулку на землях, які були під владою Туреччини. Та, постійно ворогуючи з Росією, надала прихисток військам обох правителів. З Мазепою перейшли кордон 8 тисяч козацького війська і 14 тисяч цивільних українців. І саме на околиці Бендер було обладнано шведсько-український табір, таку собі резиденцію короля й гетьмана у вигнанні. Та вже 22 вересня Мазепа помирає. Новим гетьманом козаки обирають найближчого його соратника Пилипа Орлика. Українці у вигнанні з найвищими почестями поховали свого славного гетьмана. А далі цілий історично-політичний детектив. Козацька розвідка з’ясувала, що російський цар Петро дав наказ знайти й доставити в Московію останки гетьмана — на глум. Потім козаки кілька разів таємно перепоховали гетьмана, поки його останки не впокоїлися в православній церкві румунського міста Галац. Те місце поховання недавно знайшли науковці. Але ми прибули, з хвилюванням і шанобою, саме на місце смерті і першого поховання гетьмана Мазепи. Це під Бендерами, на околиці невеличкого села Варниця, це вже територія Молдови. Сільський вигін, доволі за- Керівник українського хору “Червона калина” (Бендери) Людмила Палій та представник Товариства українців Камчатки Валентин Пилипчук недбаний, за кілька десятків метрів селянська хата й розвалений хлів. І тут, над рікою, скромний обеліск на місці смерті Мазепи. Про це написано на камені. Кілька років тому саме українська громада Придністров’я за свій кошт виготовила і встановила пам’ятний знак. Українська держава має зробити тут гідний нашої історії меморіальний комплекс. Влада Молдови дає на це згоду. Тут же стоїть і скромний пам’ятний знак на честь короля Карла ХІІ й сама вуличка носить його ім’я. Сподіваємося, Україна, можливо, спільно зі Швецією, спорудить тут меморіал, на кшталт того, який відкрито в Бендерах на кошти Росії. Для контрасту і порівняння там ми теж побували. Росія домінує тут, на меморіалі, на 90 відсотків. Перед меморіалом помпезна тріумфальна арка з гербом Росії, двоголовим орлом. На самому меморіалі красива церква, численні погруддя російських генералів, які загинули в нескінченних війнах Росії на цих теренах у XVIII—XIX століттях. Однак, на вимогу влади Придністров’я, тут вшановано й пам’ять усіх, хто проливав кров на цих землях. Є і пам’ятний знак на честь українських козаків гетьманів Мазепи і Орлика. Встановлено його старанням і коштом місцевих українців. Відвідали знамениту фортецю в Бендерах. На височезному березі над Дністром її спорудила 400 років тому Туреччина. Потім її кількаразово здобувала і втрачала Росія, доки не вкоренилася тут остаточно. Могутню фортецю добряче пошкодив час. Тож в останні роки влада республіки швидко її відновлює. Нині це діючий музей під відкритим небом. Є український слід в історії фортеці: тут проходив службу наш видатний письменник Іван Котляревський. Йому українська громада краю встановила красивий білий пам’ятник. А за кілька десятків метрів ще один пам’ятник: на честь 300-річчя Конституції Пилипа Орлика, першої української Конституції і одної з перших у Європі та світі. Вона була написана саме тут, під Бендерами. З нагоди 300-річчя події українці урочисто встановили й відкрили цей пам’ятний знак: розгорнута книга з текстом Конституції Орлика. В одній з будівель відкрито музей історії Бендер і самої фортеці. У залі встановлено величне погруддя гетьмана Мазепи. Ми, було, побідкалися, чи не можна б встановити пам’ятник гетьманові десь на площі, аж тут згадали, що, на превеликий наш сором, справжнього пам’ятника видатному державцеві ще не відкрито і в самій Україні. Ось такі святкові, а часом і тривожні роздуми навіяла ця цікава поїздка до братів-українців закордоння. Акція, яких ще, на жаль, дуже мало, щоб об’єднати десятки мільйонів українців світу. Фортеця Бендер. Біля пам’ятника Котляревському

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин