“І в наукових колах, і серед звичайних українців · точаться суперечки щодо правопису”. Події, факти, коментарі · с. 2сторінка оригіналу ↗
Закінчення статті «Жива вода нашого буття», с. 1
Жива вода нашого буття
Слово Просвіти, №45 за 2019 рік
Закінчення. Початок на стор. 1
Цього ж, 2019-го, відзначали ще один ювілей — 200 років від дня народження Пантелеймона Олександровича Куліша. Він народився 7 серпня 1819 року на хуторі Мотронівка (нині село Оленівка Березнянського району Чернігівської області). Письменник, фольклорист, етнограф, мовознавець, перекладач, критик, редактор, видавець, історик, філософ, автор першої фонетичної абетки української мови, яка до сьогодні лежить в основі сучасного українського правопису, а також автор першого історичного роману “Чорна рада”. Високу оцінку творчості П. Кулішу дав І. Франко, назвавши його “перворядною зіркою” в українському письменстві.
У цей день згадуємо й Тараса Григоровича Шевченка. Саме його творчість стала провідною для передових українських письменників ХІХ—ХХ століть, серед яких Марко Вовчок, Панас Мирний, Іван Франко, Павло Грабовський, Леся Українка. Завдяки їхній творчій діяльності встановлювались основи сучасної української мови, які сьогодні стали нормою і зразком для письменників, преси, театру тощо.
Є кому і до підніжжя якого пам’ятника цього дня покласти квіти. Була б пам’ять!..
Тож мова — явище суспільне: з одного боку, вона творить і розвиває суспільство, а з іншого — без мови не було б суспільства, бо вона забезпечує всі процеси життєдіяльності людини, сприяє розвиткові науки, техніки, ідеології, релігії, культури.
Сьогодні, відповідно до ст. 10 Конституції
України, “державна мовна політика в Україні спрямована на всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України”.
Маємо велику надію на те, що 9 листопада в селах і містах, у всіх культурно-просвітницьких закладах України відбуватимуться заходи, присвячені святкуванню Дня писемності та української мови. Цього дня урочисто виголосять, що зроблено, що потрібно ще зробити, аби успішніше йшла розбудова державної мови в незалежній і суверенній Україні.
Але ж, з огляду на сучасні події в Україні, складається враження, що патріоти не мають підстав для заспокоєння.
Слід визнати: одних Законів замало для того, щоб вирішувалися справи. Потрібна воля і невпинне бажання мати свою незалежну державу. Головним символом держави є її мова. Аби ми змогли в цьому переконатись, потрібно звернутись по досвід до західноєвропейських країн, подивитись на історію їхнього державотворення. Не було б Англії, якщо б не було англійської мови, не було б Німеччини, якщо б не було німецької мови, не було б Франції, якщо б не було французької мови. Совість нашої нації — Тарас Шевченко — сказав:
Страшно впасти у кайдани, Умирать в неволі, А ще гірше — спати, спати І спати на волі, І заснути на вік-віки, І сліду не кинуть Ніяково, однаково, Чи жив, чи загинув! Зі святом всіх нас, українці! Шануймося і єднаймося навколо наших національних святинь, якою для нас є наша рідна — українська — мова!
Анатолій БУТЕНКО
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
