Читацьке віче · “Людський фактор є вирішальним чинником соціального прогресу”. · с. 5сторінка оригіналу ↗
Позавчорашнє гне своє
Слово Просвіти, №45 за 2020 рік
Вадим ПЕПА, письменник
Щойно в Києві відкрито пам’ятник видатному мислите$ лю Махатмі Ганді. Привід нага$ дати застереження непохитно$ го борця за світлішу долю рід$ ної йому Індії, яка за його жит$ тя з останніх сил вивільнялася від англійської колонізації : “Інтелігенція, вихована оку$ пантом, є найбільшим ворогом свого народу”. З якого боку не глянь, при владі вистачає недавніх кому$ ністів та вихованих ними ком$ сомольців. Спробуй допекти їх$ ній свідомості тирадою обож$ нюваного ними в ХХ столітті вождя? “Ліберали і до питання про мови, як і до всіх політич$ них питань, підходять як лице$ міри і торгаші, що простягають одну руку (відкрито) демокра$ тії, а другу (за спиною) кріпос$ никам і поліцаям” (Ленін, 24, 1972, 115). Дан приказ ему на запад, Ей – в другую сторону, Уходили комсомольцы На гражданскую войну. Для загарбників немає ні$ чого святішого, ніж розпалюва$ ти “громадянську війну”. Нас$ кільки тверді вони в своїх пере$ конаннях, судімо хоча б із того, як із 1917 р. будівники “світло$ го комуністичного майбутньо$ го” нацьковували темні маси скидати з церков хрести й позо$ лочені бані, грабувати храми, розправлятися зі священиками з такою ненавистю і люттю, щоб нащадки закатованих і розстріляних “здригалися до десятого коліна”. А на зорі ХХІ століття ті ж самі “правовірні” з таким же завзяттям перекину$ лися до православ’я. То чим же вони керуються – ідеями чи жадобою власної вигоди? Доле праведна! Чи не пото$ нув би в непроглядній темені білий світ, якби не осявала жорстоку юдоль земну подвиж$ ницька діяльність Тараса Шев$ ченка, Івана Франка, Лесі Ук$ раїнки, Василя Стуса, Василя Симоненка та рівних їм на всіх обширах земної кулі? Наслідувачів геніїв і видат$ них особистостей позавчораш$ ня комуністична й комсомоль$ ська зловорожість ганьбить те$ пер наліво й направо як “ради$ калів”, “бандерівців”, “фашис$ тів”. 1494 р. у місті Базель було опубліковано сатиричну поему Себастіана Бранта “Корабель дурнів”, написану ранньою но$ воверхньонімецькою мовою. Автор сміливо користувався мовою, успадкованою від ко$ рінного роду свого, хоч нею за$ боронялося трактувати “вчені предмети”. Як пояснюють літе$ ратурознавці, Брант “ніби дає людям у руки дзеркало, щоб во$ ни впізнавали самих себе по$ між дурнів і, набираючись ро$ зуму, ставали кращими”. Нев$ мирущий автор нещадно вис$ міював Дурляндію “задля… за$ охочення до мудрості й… вико$ рінення дурості та в ім’я вип$ равлення роду людського”.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
