Читацьке віче · “Людський фактор є вирішальним чинником соціального прогресу”. · с. 5сторінка оригіналу ↗
Це ж скільки євродопомоги Україні «пішло на вітер»!
Слово Просвіти, №45 за 2020 рік
Студентське братство в то$ дішню епоху – це феномен зорга$ нізованої патріотичної, пасіонар$ ної молоді, активної в громад$ ському житті, носіїв і пропаган$ дистів українських цінностей і культури. Власне братчики були “ударною силою” організованих “Просвітою” Політехніки Шев$ ченківських читань, Андріїв$ ських вечорниць, гагілок, відтво$ рених поетичних роздумів Лесі Українки, Олега Ольжича, Ігора Калинця, Ліни Костенко та бага$ тьох інших. А ще займались упо$ рядкуванням могил Січових стрільців, українських повстан$ ців, визначних діячів нашої куль$ тури, піклувались про дітей сиріт. Варто наголосити, що став$ лення до студентів в перші дні го$ лодування викликало насмішки комуністичної більшості Парла$ менту, навіть деякі депутати На$ родної Ради розглядали студент$ ську акцію як “молодечий виб$ рик”. Наш золотоверхий Київ спочатку здивовано мовчав. Але ці, кращі з-поміж нас молоді лю$ ди, таки змінили його психоло$ гічну байдужість до національних справ. Могутньо підтримали ко$ лег київські студенти, а за ними – хрещений люд, поволі долаючи шлях до української ідентичнос$ ті. Були випадки, коли партійні функціонери привозили на Май$ дан ковдри, матраци, рушники тощо. Суспільство змінювалось. Головними вимогами студен$ тів, поданими до Верховної Ради, були такі: недопущення підпи$ сання нового союзного договору; повернення солдатів, призваних на службу в армію, на територію України і недопущення військо$ вої служби поза її межами; пере$ вибори до Верховної Ради на ба$ гатопартійній основі навесні 1991 року; націоналізація майна КПУ та ЛКСМУ; відставка голови Ра$ ди Міністрів В. Масола. Комуністична більшість не квапилася задовольняти вимоги студентів, дочікуючи фізичної та моральної втоми і, як результат – штрейкбрехерства в рядах. І тут знову студентам належить виз$ нання: вони не здали позицій і для натиску на Парламент пере$ несли частину наметів під цю твердиню імперсько-комуністич$ ного духу і атрибутики. Згодом протестувальники і парламентарі-таки дійшли згоди, але майже в усіх спогадах учасники Революції на граніті шкодують, що депутати не погодились на перевибори весною наступного року. Із поданих вимог в Постанову, прийняту Верховною Радою 17 жовтня, не ввійшов саме цей пункт про перевибори, зі згодою на нього членів Народної Ради. Ця обстави$ на дозволила комуністичній біль$ шості оговтатись від потрясінь і, відмовившись від комуністичної ідеології, зосередитись на перероз$ поділі державної та комуністичної власності, що сприяло в подаль$ шому олігархізації країни. Основна група студентів по$ вернулась до Львова 17 жовтня, а вже18 жовтня за значної кількос$ ті політехніків над головним кор$ пусом Політехніки піднято омрі$ яний у віках синьо-жовтий стяг. Піднімали його студенти, які брали участь у Революції на гра$ ніті – Ірина Мамчур і Олег Ка$ шівський, від викладачів – Ми$ кола Кукляк і авторка цих рядків. Комуністична ідеологія відхо$ дила в минуле. Розпочиналась ера демократизації Політехніки і всієї країни. Створити державу – це найбільша перемога для нації. Студентська Революція на граніті була тією подією, яка значно прискорила її проголошення.
Олександр КОСТЕНКО, доктор юридичних наук, профе$ сор (Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України)
5 жовтня 2020 р. троє депута$ тів Європарламенту звернулися до нардепа, голови парламент$ ської фракції політичної партії “Слуга народу” Д. Арахамії з лис$ том, в якому, зокрема, зазначаєть$ ся: “Тільки з 2014 року ЄС інвес$ тував в Україну понад 15 млрд. єв$ ро. Ми ділимося з вами цим до$ сить невідомим цікавим фактом не для того, щоб просити про ва$ шу подяку, а для того, щоб під$ твердити, що доля вашої країни нам дуже дорога, і ми щиро піклу$ ємося про її майбутнє. Ми також ділимося цим, щоб нагадати вам, що джерелом цієї допомоги є гро$ мадяни ЄС, перед якими ми під$ звітні, і які так щедро відмови$ лись від частини своїх доходів за таких умов: звільнити Україну від розгулу корупції, реформувати судову систему та систему охоро$ ни здоров’я, створити прозоре місцеве самоуправління”. (https:// violavoncramon.eu/2020/10/05/ open$letter$to$arakhamia$head$of$ sluha$narodu/) Якщо взяти до уваги зазначе$ ну в листі суму євродопомоги Ук$ раїні і спробувати оцінити реаль$ ну ефективність її використання в Україні, то так і хочеться ойкну$ ти: “Ой! Це ж скільки грошей єв$ ропейських платників податків пішло “на вітер”! Або ж ще гірше: євродопомога, призначена, зок$ рема, і на боротьбу з корупцією,
може бути використана як ресурс для незаконного збагачення ко$ рупційними способами. Отакий парадокс! Неефективність політики ЄС щодо фінансової допомоги Укра$ їні вказує на те, що ця політика є неадекватною тій ситуації, що склалася в Україні. Уявляється, що політика ЄС щодо допомоги Україні мала би бути спрямована на підтримку фундаментального чинника, від якого залежить соціальний прог$ рес в Україні і поступ її європей$ ським шляхом. Який же це чин$ ник? Досвід розвитку Європи під впливом епохи Просвітництва свідчить, що цим чинником є так званий “людський фактор”, а са$ ме соціальна (тобто політична, економічна, правова, моральна тощо) культура громадян. Тому фундаментальна ціль, на яку має бути спрямована фінансова та ін$ ша допомога Україні — це забез$ печення розвитку в Україні люд$ ського фактору, зокрема форму$ вання соціальної (тобто політич$ ної, економічної, правової, мо$ ральної тощо) культури громадян України. Бо, згідно з європей$ ським досвідом, долю народів ви$ рішує саме вона відповідно до за$ кономірності: яка соціальна куль$ тура громадян — таке і їхнє життя. Одним із засобів формування соціальної культури громадян є соціальне просвітництво, що йо$ го отримала Європа завдяки епо$ сі Просвітництва, забезпечило європейцям ту соціальну культу$ ру, яка визначила прогресивний розвиток європейських країн. Отже, найбільше для України можна зробити, запровадивши заходи щодо соціального прос$ вітництва громадян, зокрема, че$ рез шкільну і університетську ос$ віту, через просвітницький рух у ЗМІ, через навчання українців закордоном для забезпечення со$ ціальних реформ в Україні, через громадські просвітницькі органі$ зації тощо. Лише тоді в Україні можуть бути успішними політич$ ні, економічні, правові, моральні реформи... Це підтверджується, зокрема, досвідом реформування Турції Ататюрком. Успішна інтеграція України в Європу можлива лише в резуль$ таті розвитку соціальної культури громадян до європейського рів$ ня. Цей людський фактор є тим “спільним знаменником”, що об’єднує (чи з’єднує) країни Єв$ ропи, і до якого має долучитися Україна… …Щоб в Україні було таке життя як в Німеччині чи Швеції НЕОБХІДНО, щоб соціальна культура громадян України була такою, як в громадян Німеччини чи Швеції, і тоді вони, зокрема, будуть голосувати на виборах так, як голосують громадяни цих єв$ ропейських країн! Без формування соціальної культури громадян України жодні реформи не можуть бути успіш$ ними і жодна євродопомога на$ шій країні не може бути ефектив$ ною. Бо саме цей людський фак$ тор є вирішальним чинником со$ ціального прогресу.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
