Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
6 Тільки в «СП» · “В багатьох країнах для лікування хворих на · COVID-19 почали використовувати реконвалес­ · центну плазму від перехворілих людей”. · с. 6сторінка оригіналу ↗

Світова коронавірусна криза

Слово Просвіти, №45 за 2020 рік

Сергій КОМІСАРЕНКО, академік НАН України і НАМН України, академік-секретар Відділення біохімії, фізіології і молекулярної біології НАН України, директор Інституту біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, голова Комісії з біобезпеки і біозахисту при РНБО України Продовження. Початок у ч. 40-43 за 2020 рік Клінічні випробування терапевтичних препаратів проводяться швидше, ніж випробування вакцин. Незважаючи на це, найперспективніші терапевтичні препарати на основі антитіл отримають схвалення FDA не раніше, ніж через пів року. Цей термін приблизно збігається з найбільш амбітними оцінками часу виходу на ринок вакцини проти COVID-19. Крім того, препарати на основі рекомбінантних чи моноклональних антитіл, як правило, коштують дуже дорого, що, звісно, обмежує їх широке використання для лікування COVID-19. Тому в багатьох країнах для лікування хворих на COVID-19 почали використовувати реконвалесцентну плазму від перехворілих людей, яка містить поліклональні противірусні антитіла. Спочатку виникало чимало побоювань щодо можливості виникнення небезпечних ускладнень: з плазмою можуть передаватися збудники інфекційних захворювань, у рідкісних випадках переливання призводить до циркуляторного перевантаження (TACO), коли організм пацієнта не може адаптуватися до збільшення об’єму крові, або до гострої травми легенів (TRALI), при якій перенесені антитіла пошкоджують легеневі судини. Незважаючи на ризики, переливання реконвалесцентної плазми почали використовувати в Китаї і США (де цей метод отримав тимчасовий дозвіл FDA). Зараз клінічні випробування проводять у багатьох країнах, і вони демонструють обнадійливі результати. Однак попередні результати клінічних випробувань реконвалесцентної плазми у 426 хворих на COVID-19, що тривають у Медичному центрі Університету Еразмуса в Роттердамі (Нідерланди), показали, що більшість пацієнтів з COVID-19 вже мають високі титри нейтралізувальних антитіл на момент потрапляння в лікарню. Тому слід проводити обстеження на антитіла і визначати пріоритетні групи ризику для виявлення пацієнтів, переливання реконвалесцентної плазми яким може виявитися корисним. 1 вересня 2020 р. FDA, фактично на виконання наказу президента Трампа, надало дозвіл на екстрене використання реконвалесцентної плазми для лікування госпіталізованих пацієнтів із COVID-19, хоча і зауважило, що для остаточного схвалення цього лікування поки що недостатньо кількості даних клінічних випробувань. Слід зауважити, що реконвалесцентну плазму успішно використовували і раніше під час епідемій SARS, MERS, лихоманки Ебола та інших інфекційних захворювань. Тому є всі підстави рекомендувати використання в Україні плазми крові людей, які перехворіли на COVID-19 і не мають вірусів, для лікування тяжкохворих із ускладненнями. Ще ефективнішим було б використання виділеної з плазми крові імуноглобулінової фракції, що містить специфічні антитіла. Нещодавно компанія “Біофарма” (Київ) закликала громадян, які перенесли COVID-19, ставати донорами плазми для розроблення лікарського засобу проти цього захворювання. Цікаво, що чоловіки є більш перспективними донорами плазми, оскільки серед людей, що перехворіли на COVID-19, високі титри противірусних антитіл мають 43% чоловіків і лише 29% жінок. Провідні світові компанії, що виробляють ліки на основі плазми, за підтримки Фонду Білла і Мелінди Гейтс та компанії Microsoft створили організацію Plasma Alliance CoVIg-19 з метою розроблення препаратів на основі плазми для лікування нового коронавірусу. Цього літа організація планує провести клінічні випробування гіперімунного імуноглобуліну проти COVID-19. Цікаво, що компанія Emergent BioSolutions (США) розробляє не лише препарат на основі поліклональних антитіл людини, а й продукт на основі антитіл коней, імунізованих SARS-CoV-2. А компанія SAb Biotherapeutics (США) у липні 2020 р. розпочала випробування препарату SAB-185, що містить поліклональні антитіла людини, отримані з плазми трансгенної великої рогатої худоби, імунізованої протеїном SARS-CoV-2. Амінокислотна послідовність отриманих антитіл є повністю людською, але відповідні гени містять бичачі регуляторні елементи, які оптимізують їх експресію в плазматичних клітинах великої рогатої худоби. Трансгенні тварини є клонами одного генотипу, що виробляють до 45 л плазми на місяць, а вихід антитіл становить до 25 г/л. Компанія GigaGen (США) використовує для одержання поліклональних антитіл людини генетично модифіковану лінію клітин, що містить повний репертуар генів імуноглобулінів від 5—10 людей, які перехворіли на COVID-19. Зараз активно вивчають моноклональні антитіла, здатні нейтралізувати різні види коронавірусів, оскільки ідею створення універсальної вакцини проти коронавірусів варто все ж таки розглянути в найближчому майбутньому через високу ймовірність виникнення нових коронавірусних пандемій. Інший підхід, який може перешкоджати проникненню коронавірусу в клітину, — використання інгібіторів серинової протеази TMPRSS2. Ця протеаза є необхідною для проникнення SARS- CoV-2 в клітину, хоча її біологічна роль в організмі залишається досі мало з’ясованою. В експериментах на мишах було показано, що нокаутні миші, у яких не синтезується протеаза TMPRSS2, нічим не відрізняються від нормальних. Інгібітором протеази TMPRSS2 є препарат Камостат мезилат (Camostat mesylate), ліцензований у Японії та Південній Кореї для лікування панкреатиту. Клінічні випробування цього препарату проти SARS-CoV-2 у квітні 2020 р. розпочалися в Орхуському університеті (Данія), а у травні — в Єльському університету (США). Проникненню SARS-CoV-2 в клітину можуть також завадити препарати, що впливають на ендоцитоз. У квітні 2020 р. з’явилася величезна кількість публікацій про те, що протималярійні препарати Хлорохін і Гідроксихлорохін можуть бути використані для лікування COVID-19, оскільки вони підвищують pH всередині ендосом, запобігаючи злиттю мембран і вивільненню РНК вірусу в цитозоль, а також інгібують входження вірусу в клітину завдяки зміні глікозилювання рецептора АСЕ2 та протеїну “шипа” коронавірусу. Спочатку інформація про успішне використання цих препаратів проти SARS-CoV-2 надійшла з Китаю, згодом клінічні випробування Гідроксихлорохіну в комбінації з антибіотиком Азитроміцином (HCQ/AZ) розпочалися в США. Президент Дональд Трамп зробив гучну (і зараз сумно відому) заяву про те, що в США скоро впровадять ефективні ліки проти COVID-19. Під тиском Трампа FDA надало безпрецедентний дозвіл на масове використання HCQ/AZ у місті Нью- Йорк ще до ретельної перевірки ліків на токсичність та специфічність дії, що викликало хвилю обурення у багатьох вчених і колишнього керівництва FDA. Незважаючи на це, в багатьох країнах почали використовувати HCQ/AZ для лікування людей з COVID-19, створивши дефіцит Хлорохіну, необхідного для лікування хворих на малярію та автоімунні захворювання. У Франції пацієнти масово вимагали призначення їм препарату, а відомий французький мікробіолог і лікар, керівник клінічних випробувань Дідьє Рауль (Didier Raoult), заручившись підтримкою президента Еммануеля Макрона, всіляко сприяв просуванню Хлорохіну. Невдовзі шведські лікарні повідомили, що припинили застосування Гідроксихлорохіну та HCQ/AZ через небезпечні побічні реакції та відсутність доказів противірусної дії цих препаратів. Так, використання HCQ/AZ призвело до госпіталізації кількох людей з симптомами інтоксикації та смерті одного пацієнта. Виявилося, що ці препарати є досить токсичними і, за висновком FDA, сприяють появі серйозних проблем із серцевим ритмом, а також можуть спричинити патологічні зміни крові, лімфатичної системи, пошкодження нирок і печінкову недостатність. 15 червня 2020 р. FDA відкликало дозволи на екстрене використання Хлорохіну та Гідроксихлорохіну для лікування COVID-19, а численні випробування цих препаратів у багатьох країнах зупинилися. Одним з найперспективніших препаратів, на який покладають надію в боротьбі з COVID-19, є Ремдезивір (Remdesivir) — нуклеотидний аналог, який є специфічним інгібітором РНКзалежної-РНК-полімерази вірусу (RNAdRNAp), необхідної для розмноження у клітині господаря. Китайські вчені встановили структуру комплексу RNAdRNAp з Ремдезивіром, що дозволило краще зрозуміти механізм припинення ним елонгації вірусної РНК. Інгібіторну дію Ремдезивіру на RNAdRNAp підтверджено in vitro для SARS-CoV, MERS-CoV і SARS-CoV-2. Було проведено кілька масштабних клінічних випробувань Ремдезивіру як у Китаї, так і в США за фінансової підтримки Національного інституту охорони здоров’я США та компанії-розробника препарату Gilead Sciences (США). Результати досліджень свідчать про скорочення часу перебування в лікарні пацієнтів, які приймали Ремдезивір, з 15 до 11 днів, а також про клінічне поліпшення у 36 з 53 пацієнтів (68%), госпіталізованих у зв’язку з тяжким перебігом COVID-19. Припускають, що максимальний ефект Ремдезивіру виявляється при застосуванні на ранніх етапах захворювання. Водночас автори деяких досліджень висунули низку застережень, які обмежують інтерпретацію результатів. Незважаючи на неоднозначність наявних результатів, 1 травня 2020 р. FDA дало дозвіл для екстреного використання Ремдезивіру для лікування COVID-19 в США, а згодом відповідні дозволи Ремдезивір отримав у Японії та Європі, де він випускається під торговою маркою Veklury. Зараз Gilead Sciences проводить додаткові дослідження в інших групах пацієнтів, зокрема дітей, і незабаром розпочне дослідження інгаляційного препарату для пацієнтів на ранній стадії, що лікуються вдома. Крім того, розпочато клінічне випробування комбінації ремедезивіру з протизапальним синтетичним інгібітором JAK — препаратом Olumiant (барицитиніб) виробництва Eli Lilly (США). Також активно досліджують препарати, подібні до Ремдезивіру, зокрема аналог рибонуклеозиду EIDD-2801 і його метаболіт EIDD-1931 (В^^4- гідроксицитидин), які було розроблено для лікування грипу компанією DRIVE Університету Еморі (США) і які виявили активність проти пандемічних коронавірусів. Цікаво, що EIDD-2801 виявився в 3-10 разів потужнішим інгібітором реплікації SARS-CoV-2, ніж Ремедезивір. У липні 2020 р. компанія Ridgeback Biotherapeutics (США) розпочала II фазу клінічних випробувань EIDD-2801 щодо ефективності лікування COVID-19. Також стало відомо про ще один противірусний препарат з більшою ефективністю, ніж Ремдезивір — BOLD-100 (Bold Therapeutics, Канада), який являє собою невелику молекулу на основі рутенію, що вибірково пригнічує індуковану стресом регуляцію шаперонового білка GRP78, важливого для процесів розпізнавання клітин господаря, проникнення та реплікації вірусу. Іншим імовірним препаратом для лікування COVID-19, що привернув увагу вчених, став Лопінавір-Ритонавір (LPV/r) — комбінований противірусний препарат, який використовують для боротьби з ВІЛ. Лопінавір є інгібітором вірусної ВІЛ-протеази, що порушує утворення вірусного капсиду, пригнічує реплікацію ВІЛ з утворенням незрілих вірусних частинок, які не можуть інфікувати клітини організму людини. Ритонавір подібний до цитохрому P450 і виконує функцію фармакокінетичного підсилювача лопінавіру. Отримано дані, що Лопінавір діє in vitro на SARS-CoV-2, після чого препарат включили у дослідницьку програму ВООЗ Solidarity. Як показали випробування, LPV/r не давав ніяких переваг пацієнтам з COVID-19 порівняно зі стандартним лікуванням. Водночас результати досліджень ефективності LPV/r у комбінації з інтерфероном бета-^ і рибавірином (нуклеотидним аналогом, інгібітором РНК-залежної-РНКполімерази) є обнадійливими. Однак 4 липня 2020 р. ВООЗ виключила LPV/r з програми клінічних випробувань Solidarity. Дослідження in silico показали, що ефективним інгібітором папаїноподібної протеази (PL) вірусу SARS-CoV-2 є Нітазоксанід (Nitazoxanide) — препарат класу тіазолідів з протипаразитарною та противірусною активністю, відкритий у 1980-х роках Жаном-Франсуа Росіньолем (Jean-Frangois Rossignol) в Інституті Пастера. Нітазоксанід було рекомендовано для подальших досліджень in vivo після демонстрації інгібування ним SARS- CoV-2 за умови низької концентрації вірусу. З метою пошуку можливих засобів для лікування COVID-19 було проведено скринінг усіх протеїнів організму людини щодо здатності взаємодіяти з SARS- CoV-2. Знайдено 332 протеїни, 66 з яких є “мішенями” наявних лікарських препаратів. У такий спосіб було ідентифіковано 69 лікарських засобів, з яких 27 вже випробувано, 14 — проходять клінічні випробування, 28 — перебувають на стадії доклінічних тестів.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин