Театр · “Коли читаєш п’єсу – це одне, а коли починаєш ставити виставу, то виникають зовсім інші емоції”. · с. 15сторінка оригіналу ↗
Щастя лише мить?
Слово Просвіти, №45 за 2020 рік
Репертуар Камерної сцени імені Сергія Данченка Наці) онального академічного драматичного театру імені Івана Франка нещодавно поповнила вистава “Трамвай “Бажан) ня” за однойменною п’єсою Теннессі Вільямса. Поста) новку здійснив Іван Уривський, а переклад з англійської – Тетяна Некряч.
П’єса “Трамвай “Бажання” була написана у 1947 році. Дос$ лівний переклад з англійської – “Трамвай на імення жага”. Це один з найпопулярніших творів не лише Теннессі Вільямса (1911$ 1983), а й світового театру та кіне$ матографу в цілому. Жорстока драматична колізія, напруженість та глибина діалогів, непересічність сценічних образів, гранична відвертість прагнень та емоцій, що керують героями, зро$ били цей твір магнетично захоп$ люючим і дарували авторові Пу$ літцерівську премію (1948 рік) та прижиттєве визнання класиком сучасної драми ХХ століття. Основою сюжету є долі двох сестер – Бланш та Стелли, які зростали в затишному родинному маєтку “Прекрасна мрія”, гадаю$ чи і вірячи, що благополуччя, добро, щастя і любов супровод$ жуватимуть їх завжди. Але життя, фатум внесли у мрії дівчат свої корективи. Нагадавши, що щастя – це лише миттєвість. Смерть батька стала початком руйнації ідеалів. Стелла першою полиши$ ла “Прекрасну мрію”, натомість перетворившись у “жрицю куль$ ту жадання” в особі свого чолові$ ка Стенлі Ковальського. Минуло десять років, у домі Ковальських з’являється сестра Бланш. На її долю випало пережити всі етапи подальшої руйнації і, головне, знищення “Прекрасної мрії”. На відміну від Стелли, яка знайшла свій клаптик примарного щастя у вирі всепоглинаючої сили жаги, Бланш лишилася вірною ідеалам “Прекрасної мрії”. Ані втрати близьких, ані переслідування та цькування оточуючих не змогли знищити в її душі, відчайдушно$ го, можливо, й ілюзорного і наїв$ ного бажання, саме бажання, а не жаги істинної краси та любові. Проте невблаганний фатум, ске$ рований жагою, зробив своє діло, перетворивши прекрасну мрій$ ницю на невротичку. Для Бланш зустріч із сестрою та події, що розгортаються в родині Коваль$ ських, стають фатальними… У виставі задіяні провідні ак$ тори театру Тетяна Міхіна і Тетяна Шляхова, які в різних складах гра$ ють Бланш, Віра Зінєвич і Світла$ на Косолапова (Стелла), Михайло Кукуюк і Дмитро Рибалевський (Стенлі), Олександр Печериця і Дмитро Чернов (Мітч). Худож$ ник-сценограф та художник по костюмах Петро Богомазов, хоре$ ограф Павло Івлюшкін, компози$ тор Ілля Кохановський. – Теннессі Вільямс цікавий для мене автор, його персонажі прописані дуже потужно, за його історіями завжди буде цікаво спостерігати, – зізнався режисер$ постановник Іван Уривський. – Раніше я боявся таких текстів, бо вони насправді дуже складні для втілення, тому що в них дуже ба$ гато психології. Кожна сцена має свою вагу. Мене, як режисера, найбільше цікавить образ Бланш, її психофізика. У неї наскільки складна життєва ситуація, що на$ певне кожен режисер нею б заці$ кавився. Коли читаєш п’єсу – це одне, а коли починаєш ставити виставу, то виникають зовсім ін$ ші емоції. А коли показуєш вже
Зараз починаємо роботу над ще однією виставою. Якщо репетиції займають 2$3 місці, то сама підго$ товка вистави може тривати пів$ року і більше. Зараз ми на ще на самому початку цього шляху. Це буде вистава “Пер Гюнт” за Ібсе$ ном. Мене цікавить класика, а вона завжди різна. У класичних творах, яким вже багато років, завжди відкриваєш якісь важливі для себе речі. Раніше я працював головним режисером в Одесько$ му академічному українському музично-драматичному театрі ім. В. Василька. Два місяці тому ви$ рішив продовжувати свій твор$ чий шлях у столиці, поки що тут працюю як вільний художник. – Ось я і дочекалася! Подиви$ лася “Трамвай…” – прийняла ду$ шею! Щаслива, що Вільямс зали$ шився Вільямсом, що психоло$ гічні, емоційні, сутнісні характе$ ристики п’єси донесені сценіч$ но-яскраво. Гадаю, Теннессі Ві$ льямс зі мною би погодився і сприйняв постановку так само, як і я (його українська помічни$ ця), з вдячністю! Низький уклін Івану Уривському за любов до Ві$ льямса, за розкриття найгловні$ шого в п’єсі, за режисерський хист! – наголосила перекладачка твору українською мовою Тетяна Некряч.
та спільна робота. Сподіваюсь, що плідна співпраця з художни$ ком триватиме й далі. Намагався передати дух, емо$ ції, але дослівно переказати мо$ вою балету Екзюпері було б не$ можливо. Ми прагнули зробити паралельну реальність. Настільки це вдалося, робити висновок гля$ дачам. Як і всі творчі люди, ми дуже болісно переживали жорсткі ка$ рантинні обмеження. Як тільки з’явилася можливість, відразу вийшли на репетиції. Вже встигли зробити ще один балет – “День побачень”, який плануємо впер$ ше показати на початку грудня. Наш театр існує вже п’ятна$ дять років. І вперше за весь це час ми отримали допомогу державної інституції. Виграли гранд Україн$ ського культурного фонду, завдя$ ки чому і стала можливою сьо$ годнішня прем’єра… Перший показ вистави від$ бувся на сцені Міжнародного центру культури та мистецтв (Жовтневого палацу). Головні партії виконали: Артем Шонін, заслужений артист України (Ма$ ленький принц), Дмитро Кон$ дратюк (Льотчик), Олена Салти$ кова (Троянда), Ілля Мірошни$ ченко (Лис) та Мішель Фондю (Змія). Творці вистави сподіва$ ються, що вже зовсім скоро змо$ жуть показувати балет при пов$ ному глядацькому залі.
Матеріали підготував Едуард ОВЧАРЕНКО Фото надані театрами
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
