Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Суспільство · “Ідуть лавою, лікоть до ліктя. Чим не Шевченківське лицарство”. · с. 4сторінка оригіналу ↗

Уроки Революції на граніті

Слово Просвіти, №45 за 2020 рік

Аналіз виборів до місцевих органів влади в Україні ще раз переконливо показує, якою складною для політичного управління є наша держава . Знову маємо не дуже втішний розклад сил у місцевих радах і фактичний реванш сил москвовитських в регіонах Півдня і Сходу. За 30 років незалежності небагато вдалося зробити для зміни статусу кво в цих регіонах на користь проукраїнських сил. Такої зміни нелегко досягти. І вимагає вона но) вих підходів і зусиль всіх, хто хоче будувати державу. Історичні процеси порівняно з три) валістю життя людської одиниці змінюються дуже повільно. І якщо каталізатором змін є окремі події, то минає не одне десятиліття і навіть століття, поки попередня епоха тран) сформується в нову. Україна винятком не є і бути не може. Справа побудови української за сутністю держави вимагає відповідальної праці, не) пересічного хисту, неординарного мислення, насамперед – у створенні моделі, яка б враховувала основні чинники, покладені в її основу: політичні, історичні, економічні, культорологічні, інформаційні. Великою бідою нашої політичної реальності є розпоро) шеність національно)патріотичних сил, що аж ніяк не сприяє зміцненню держави та її інституцій. Хочемо поділитися деякими роздумами про подію виняткової ваги і значення, яка відбувалась у Києві 30 років тому – від 2 до 17 жовтня1990 року, і увійшла в історію спо) чатку під назвою Студентське голодування, а згодом – Революція на граніті. Це був пер) ший масовий протест, який пришвидшив розпад Московської червоної імперії і прого) лошення незалежності України. Вона показала, що в Україні виросло покоління, яке є носієм національних ідеалів і здатне за їхнє утвердження боротися — навіть ціною влас) ного життя. Головною формою протесту проти колоніального статусу Української РСР стало голодування студентів. До цієї форми спротиву часто вдавались політичні в’язні, яких в “країні розвиненого соціалізму” не бракувало. Христина БУРШТИНСЬКА, голова Товариства “Просвіта” Львівської політехніки, професор Через світову пандемію коро$ навірусу та загрозливу через неї ситуацію в Україні, а також вибо$ ри до органів місцевого самовря$ дування, про ювілейну дату Рево$ люції на граніті говорили скром$ но. У Львові завдяки теперішнім студентам-членам відновленого Студентського братства Політех$ ніки і безпосереднім учасникам тих історичних подій відбулися заходи з демонстрацією фільмів, виставок про перший масовий протест молоді. Політехніка часів протестної акції студентів і сьо$ годнішня – два ідеологічні анти$ поди. І ці прискорені зміни при$ несла, зокрема, і Революція на граніті. Захід на вшанування 30$ї річ$ ниці Студентської революції від$ бувався 12 жовтня на другому по$ версі головного корпусу Універ$ ситету. Ініціаторами були Сту$ дентське братство, Видавництво Львівської політехніки, прилучи$ лися до організації Народний дім “Просвіта”, Товариство “Просві$ та”. До честі ректора університету Юрія Бобала, він завжди підтри$ мує національно-патріотичні за$ ходи, і цю урочистість теж схва$ лив. Куратором виступав прорек$ тор Роман Корж, за його пропо$ зицією перед початком заходу організатори демонстрували фільм. У привітальному слові до політехніків ректор підкреслив активну позицію студентів Уні$ верситету у всіх акціях, спрямо$ ваних на утвердження Україн$ ської держави. До студентів і всіх присутніх звернувся учасник Ре$ волюції на граніті, відомий полі$ тичний діяч Олег Синютка. В ша$ нобі схилили ми голови перед світлими постатями: Маркіяном Іващишиним, Ігорем Коцюру$ бою та іншими братчиками, які відійшли в світ вічний. З цікави$ ми спогадами виступили безпо$ середні учасники Студентського голодування, колишні політехні$ ки Андрій Салюк та Іван Па$ ров’як. Андрій Хавунка заспівав пісню “Чорнії круки”, яка про$ мовисто відтворювала шлях до визволення. Авторський вірш на відзначення цієї славної події прочитав заступник голови профкому працівників Універси$ тету, тодішній голова страйкому Володимир Гайдук. Від теперіш$ нього Студентського братства слово мав виконуючий обов’язки голови Роман Маслюк. Натхнен$ но і патріотично виступав народ$ ний чоловічий хор “Орфей ”. Під склепіннями унікальної споруди особливо могутньо звучали пісні “Горнусь до тебе, Україно”, “Зро$ дились ми великої години”, “Збудись, могутня Україно”. Пригадуючи події 30$літної дав$ Здається, врахували все до найдрібніших деталей. Зважаючи на те, що задуми організаторів могли стати набутком всюдису$ щих “шпіцлів”, місце проведення акції було законспіроване. Основ$ ній масі студентів повідомили, що голодування буде проводитись поблизу Верховної Ради, і тільки три особи знали, що це буде пло$ ща Жовтневої революції, на якій бовванів неоковирний монумент, побудований в епоху знаного ру$ сифікатора і “доброго господар$ ника” Щербицького. А в Маріїн$ ському парку студентів збирались зустрічати добре навчені і такі потрібні владі навіть в цей перебу$ довний час міліціонери. Територію, де сміливці лягли на граніт і розбили намети, вони самі назвали Майданом Незалеж$ ності, подарувавши киянам і всій Україні тепер вже історичну назву. Передбачили і зорганізували ді$ яльність служб, без яких студент$ ський спротив не міг би існувати більше декількох днів, а тим більш стати політичною загальноукраїн$ ською акцією. Мова йде про різні за діяльністю служби: медичну, охорони майдану, інформаційну, координаційну, господарську. Власне, ця скоординована діяль$ ність всіх підрозділів показала, що в студентських авдиторіях форму$ ється нове покоління борців за Україну, яке розуміє значення функцій, котрі забезпечують жит$ тя суспільства, і вміє їх утверджу$ вати. Чомусь мало про це гово$ рять, небагато аналізують. Адже саме досвід Революції на граніті значно сприяв здобуткам Пома$ ранчевої революції, а згодом – і Революції Гідності. Організаторами першої масо$ вої антикомуністичної антиім$ перської акції в новітній історії України виступали Українська Студентська Спілка (УСС), ке$ рівником якої був тоді Олесь До$ ній, згодом – добре знаний гро$ мадсько-політичний діяч; від Сходу студентство представляв Олег Барков, голова УСС із Дніп$ родзержинська; студенство Захо$ ду – голова Львівської УСС Мар$ кіян Іващишин. Вони ж були співголовами Студентського го$ лодування. Як їм вдалося органі$ зувати цей штаб? І Україну ж сшивали! Координаторами акції виступали Олег Тягнибок і В’ячеслав Кириленко. Олег Ку$ зан, студент журналістики ЛДУ ім. І. Франка, разом з Сергієм Ба$ щуком відповідали за зв’язки з громадськістю. Студенти-медики Тарас Семущак разом з Олегом Тягнибоком керували медичною службою. Студентське братство Львова очолював у ті часи студент-полі$ технік Маркіян Іващишин, про якого колеги висловлюються як про непересічного організатора і людину чітких політичних погля$ дів. Його подальша діяльність у Львові пов’язана з організацією та проведенням численних мис$ тецько-культорологічних заходів, як і творчими здобутками знаної у Львові “Дзиги”. А значною силою Революції на граніті стали студенти-полі$ техніки, об’єднані в структуру Студентського братства, яке ор$ ганізували у 1989 р. Головою Сту$ дентського братства Політехніки був у ті часи відважний і творчий Андрій Салюк. Сьогодні він – го$ лова Львівської обласної органі$ зації Товариства охорони пам’яток історії та культури, які він справді по-левиному захищає від руйнації та понищення чис$ ленними відозвами до владних структур та зверненнями до львів’ян. Також він координує волонтерську ініціативу і допо$ могу армії, що за сьогоднішніх реалій російсько-української вій$ ни викликає повагу і шану. Не можу оминути відважного ініціативного Ігоря Коцюрубу. Коли прочитаєте в інтернетних виданнях, що зробила ця молода людина, то справді всіх добрих справ вистачило б не на одне життя. У студентській акції саме йому, який пройшов пекло Афга$ ністану, доручили керівництво охороною наметового містечка. Громадський активіст, в Політех$ ніці він виступав за усунення з ректорської посади М. Гаврилю$ ка, за правління якого утверди$ лось “єдіноначаліє”. А головни$ ми вимогами у навчально-вихов$ ному процесі стали русифікація і боротьба з українським буржуаз$ ним націоналізмом. Власне, ра$ дикальному Коцюрубі та таким же відважним радикалам-одно$ думцям належить ідея прориву міліцейського кордону, виставле$ ного для охорони Верховної Ради від студентів та тисяч їхніх при$ хильників. Приємний оксамитовий го$ лос студента-механіка Андрія Ха$ вунки, весела вдача робили його бажаним у найрізноманітніших студентських товариствах. Сьо$ годні народний артист України свою участь в Революції на грані$ ті трактує дуже поважно: “Ми йшли за Україну”. Ще одним ак$ тивним членом Студентського братства був студент-радіотехнік Іван Паров’як, нині – директор Видавництва Львівської політех$ ніки. Добре пам’ятаю його патрі$ отичний достойний виступ перед двотисячною авдиторією студен$ тів-першокурсників та виклада$ чів на урочистості “Посвяти в студенти”. Відповідальний ди$ ректор став організатором мис$ тецької виставки “30$ліття Рево$ люції на граніті”. Не залишать ні$ кого байдужим надзвичайно ці$ каві, природно вихоплені з життя миттєвості. Вчора прийшла, щоб ще раз їх побачити. Вражає фото від 15 жовтня: вихудлі, змучені, але непереможні. Ідуть лавою, лі$ коть до ліктя. Чим не Шевченків$ ське лицарство!

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин