Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
16 Культурний фронт · “Нас завжди (а в ці складні часи особливо!) ведуть Світлі Сили”. · с. 16сторінка оригіналу ↗

Дитяча сповідь Кирила Булкіна

Слово Просвіти, №45 за 2022 рік

Едуард ОВЧАРЕНКО Фото автора …Герой циклу усних оповідань “Шлях прокладає дух” чує сигнал повітряної тривоги й слухняно йде в укриття. От тільки його укриття – це не бомбосховище, а спогади: смішні й щемкі, забавні й ностальгічні... У них він шукає відповіді на питання про те, що зараз відбувається з ним, з Україною й з усім світом... Кирило Булкін – актор, літератор і бард, лавреат міжнародних театральних і всеукраїнських пісенних фестивалів. Автор низки моновистав, що з успіхом були представлені в Україні й за кордоном. Програма “Шлях прокладає дух” є сценічним продовженням ютуб-проєкту “Ситдаун з Кирилом Булкіним”. Вона поєднує жанри моновистави й усних оповідань. – 24 лютого я був зі своєю родиною в Києві, – пригадує Кирило БУЛКІН. – Прокинувся о 4-й ранку від обстрілів та вибухів. Усі ці події не були для нас несподіванкою, але, звісно, до такого не можна бути готовим. Було бажання робити щось корисне. Я поцікавився у кількох знайомих народних депутатів і громадських діячів, чи є для мене якась волонтерська робота. Переклав деякі матеріали англійською мовою, зробив декілька озвучок, зокрема, начитав англійською “Молитву за Україну” в Національному заповіднику “Софія Київська”. На початку березня мені спало на думку, що я можу начитувати українські вірші на своєму ютуб-каналі. Я створив його ще минулого року і виставляв інтерв’ю або усні оповідання раз на тиждень. Тепер щодня ставлю вірші Тараса Шевченка, шістдесятників тощо. Залишаюсь актором Театру Володимира Завальнюка “Перетворення”, але, звісно, у перші місяці повномасштабного вторгнення про театральну роботу не йшлося. Володимира Завальнюка запросили режисером у Закарпатський обласний театр драми та комедії в місті Хуст, і деякі вистави театру “Перетворення” вже йдуть на Закарпатті. Я ще не брав участі в таких спільних проєктах, можливо, щось буде в перспективі. Натомість займаюся літературною творчістю: пишу оповідання, які можна виконувати зі сцени. Я їх не читаю з папірця, а просто розповідаю. Вже давно хотів попрацювати в такому напрямку, бо вважаю, що жанр усних оповідань у нас недооцінений. Якщо він й існує, то в звуженому вигляді (гумористичні виступи, або стендап). Мені не зрозуміло, чому, коли людина виходить на сцену або до мікрофону, вона обов’язково має смішити глядача. Я не проти гумору, але коли він є самоціллю, то це іноді не смішно, а сумно. Тому я назвав свій ютуб-канал “Ситдаун з Кирилом Булкіним”, певною мірою на противагу стендапу. Це наче я сиджу на кухні з хорошими друзями, які прийшли в гості, розповідаю їм щось щиро, просто, без навмисного бажання когось розсмішити. Тексти, що склали основу моновистави, спочатку існували самі по собі. Потім я став думати, як їх можна об’єднати. Поступово народилася єдина лінія, зв’язки між окремими усними оповіданнями. Появі багатьох оповідань я завдячую спільноті “Письменницький метод в Україні”. Це курси літературної майстерності від американського письменника Джека Ґрейпса, в Україні цей метод викладає його учениця Наталі Скорикова. “Письменницький метод” зацікавив мене тим, що Джек – колишній актор, він ніби переносить багато акторських технік на літературну творчість. Це дуже цікаво різним людям незалежно від їхнього досвіду. Курси відвідували як початківці, так і досвідчені письменники. Вважаю “Письменницький метод в Україні” своїм креативним спонсором. Значна частина текстів базується на моїх спогадах, зокрема, про дитинство. Від цього народився хід вистави: історії власного дитинства і реалії сьогодення. Також у виставі звучать три мої авторські пісні, я намагався органічно вплести їх у канву розповіді. Для першого показу вистави я обрав саме Підвал культури, бо це затишне зручне приміщення, в якому працюють приємні люди. Раніше я бував тут кілька разів на інших заходах, і мені дуже сподобалася атмосфера. Тут виконували і класичну музику, й імпровізацію – наприклад, моя донька у цьому приміщенні показувала свою роботу після закінчення курсів комедійної імпровізації. Оскільки це підвал, то він, фактично, є й бомбосховищем, тож вистава може відбуватися й під час повітряної тривоги. Наскільки вистава вдалася – судити глядачеві. Принаймні, після її показу я отримав чимало позитивних відгуків, глядачі казали, що були зворушені й відчували енергію добра й тепла. Про це мені написала й народна артистка України Лариса Кадирова, що особливо приємно. Сподіваюся зробити ще кілька показів цієї вистави в Підвалі культури, можливо, в січні. Дай Боже, щоб для цього була сприятлива обстановка, що насамперед означає наш рух до Перемоги. Можливо, крім Підвалу культури, будуть й інші локації. Може, представлю її на Міжнародному фестивалі моновистав “Відлуння”, який відбудеться у квітні наступного року – наживо або онлайн, залежно від ситуації. Звісно, щось у текстах може змінитися, принаймні, у тій частині, яка пов’язана з обставинами сьогодення. Щодо інших творчих проєктів, можу згадати про цикл пародій і наслідувань різних письменників, що народився в мене у рамках вже згаданого “Письменницького методу в Україні”. Один із цих текстів звучить у виставі “Шлях прокладає дух”, це уривок у стилі Жуля Верна. Не виключаю, що згодом зроблю окрему програму на основі цього циклу. Якою є основна ідея моновистави? Напевно, кожен прочитає її по-своєму, але для мене важливою є думка, що нас завжди (а в ці складні часи особливо!) ведуть Світлі Сили. Переконаний: ведуть до Перемоги, бо це диктує сама логіка історії. Але від нас самих, від нашого гідного проходження нинішніх випробувань – для кожного на своєму місці – теж багато чого залежить. Тож бажаю всім гідно дійти до Перемоги, а потім із завзяттям відновлювати нашу землю, будувати, творити. Буде багато цікавої роботи! У Підвалі культури (Київ) відбувся творчий вечір Кирила Булкіна “Шлях прокладає дух”, на який він запросив давніх і нових шанувальників своєї творчості.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин