Без мови немає нації! · с. 1сторінка оригіналу ↗
ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ ТИЖНЕВИК 45 (1278), 14—20 листопада 2024 Культура “бути Українцями” ІГОР ЗОЦ
Слово Просвіти, №45 за 2024 рік
Навіть на тлі жорстоких боїв на фронтах, безперервних бомбардувань українських міст і сіл ракетами, КАБами і “шахедами”, Нація продовжує безупину жити, зрощуючи дітей, уможливлюючи роботу шкіл і дитсадочків, університетів і театрів, музеїв і бібліотек. У ці смутні часи постало загальне усвідомлення, що екзистенційна війна, яку століття ми веде проти нас дика московія, ввійшовши в нову смертоносну фазу, сьогодні вимагає від нас єдиного – вижити. Задля збереження свого Роду, України, майбутньої Перемоги, якої поки що не видно за обрієм, вона не проглядається і в столицях сильних світу цього.
Георгій ФІЛІПЧУК, академік НАПН України
Згадується великий Борхес, який говорив, ніби для всіх епох і народів, що треба жити так, щоби не минало жодного дня, коли б не вживалось таке обнадійливе слово, як “оптимізм”, яке “пустив у свій час в обіг не менш великий Вольтер”. Саме так минулого тижня сприймалася падолистова Умань, Університет Павла Тичини, де проводилася Міжнародна науково-практична конференція, приурочена культурно-мистецькій освіті в Україні та світі. Добрий суспільно затребуваний знак. Безумовно, найважливіше нині завдання – “вижити і перемогти” – залежить передусім від українського Воїна – цієї найвищої цінності Нації і Держави, яка в різних контентах звучала на Уманському мистецько-педагогічному форумі. Однак навіть найсильнішої мілітарності, героїчних звитяг воїнства виявиться замало, коли на карту поставлено тривожне “бути чи не бути” Українській Державності, Ідентичності. Бо якщо ми ствердно (для себе і світу) заявляємо – “Бути!”, то заради цієї благої мети мусять “працювати” (як воювати) всі сегменти суспільної життєдіяльності. На передньому ряду мають перебувати культура, освіта, наука. Таке місце в ієрархії суспільних цінностей зумовлене не тільки війною московитів, яка переслідує ціль знищення Українського народу, а глобальними викликами і вимірами. Адже зазначені сфери для низки розвинених країн, починаючи із США, є головними чинниками національної безпеки. Освіта в стратегії розвитку світу посідає 4-те місце серед 17 найбільш значущих пріоритетів світу, а планетарні саміти визнали, що “майбутнє, якого ми хочемо, – з Культурою”. У Дорожній карті ЮНЕСКО зазначено: “Культура і мистецтво – найважливіший компонент всебічної освіти, яка забезпечує повний розвиток Особистості”. Варто також зазначити, що в цьому документі мистецька освіта розглядається не інакше як “засіб, який сприяє розвитку людських ресурсів”, а в рекомендаціях ЄС (2006/962) “Про основні компетенції для навчання протягом усього життя” серед основних 8 компетенцій міститься “спроможність самовираження через культуру”. Парадигма культу культури в освіті стала стрижневою цінністю у стратегіях країн розвиненої демократії. Образно кажучи, 9 головних античних Муз (разом з 10-ю платонівською) сформували основу змісту і філософію сучасної якісної освіти. Мистецтво муз не викинуто узбіч, як це робили час від часу ті “стратеги”, що завжди ігнорували національну культуру в освіті, інформаційному просторі, дипломатії. Мабуть, такі поводирі на різних рівнях, а їх чимало, так і не вловили подихів часу, бо цивілізований світ уже давно прямує дорогою “від людини освіченої до людини культурної”. Проте виникає і справедливе заперечення, оскільки світ не тільки цивілізується, а й варваризується. Справді, чимало фактів, які підтверджують цю майже аксіоматичну точку зору. Бо ще до повномасштабної агресії світ витрачав щорічно понад 15 трлн доларів на війни; людство живе в борг перед природою планети за коефіцієнтом 1,6 (160%), а його діяльність у 170 разів більш згубна для Природи, ніж вплив стихійних лих і катаклізмів. Подібні загрози і виклики ще з більшою силою зобов’язують, спонукають “вводити ін’єкції” культурності, гуманізму, етичної “відповідальності за все живе” в зміст освіти сучасної української школи на всіх рівнях. Адже нинішня доба виглядає так, що цивілізаційний розвиток нагадує безперервні перегони між культурою та катастрофою, коли цивілізацію, що марширує (незважаючи на незбагненні інтелектуальні винаходи), постійно випереджає варваризація з її ненавистю, жорстокістю, злотворністю і людиновбивством. Епоха, коли людина не “олюднюється”, а знелюднюється, а дер-
Продовження на стор. 2
Чола пориті, мов лан Плугом стальним восени, Груди неначе курган, Серця якісь страшні сни.
Тьмиться синява небес, Пітьма і пустка кругом, Ненагодований пес Виє вночі за селом.
Відоме тріо "Гонта" Уманського держуніверситету ім. Павла Тичини (В. Семенчук, В. Купчик, П. Волошин нагороджені найвищою відзнакою ВУТ "Просвіта" ім. Тараса Шевченка — медаллю "Будівничий України")
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
