Сторінка · с. 5сторінка оригіналу ↗
Слово Просвіти, №46 за 1998 рік
Слово Просвіти, №46 за 1998 рік
«ТРЕБА ДІЙТИ ДО СПРАВЖНЬОЇ
здо
«ПРОСВЯЧІ ,1»: 1868-1998
Центральне
Булаха з його славним
и НН
Мяцафію «Об Дебебо Я - Ф //
правління товариства «Просвіта» їмені Т. Шевченка, редакція газети, всі просвітянищиро вітають письменника, народного артиста України, члена Центрального травління Григорія ювілеєм, невтомному прапагандисту українського слова щастя, здоров'я, натжнення!
Інтерв'ю з ювіляром читайте в наступному числі «Слова Просвіти».
3 роси й води!
Всеукраїнського
бажають
СОБОРНОСТІ, МАЄМО ВЕЛИКУ СПРОМОЖНІСТЬ ЯК НАРОД»
Першому православному патріархові Київському И УСІЄЇ України-Руси Мстиславові 10 квітня виповнилося б 100 років. Ось уже понад 5 літ немає його серед нас. Та залиши - лися його заповіти нам, українцям, І яскраві сторінки життєвого
подвигу.
Є постаті у нашій буремній історії, життєвим шлях яких у міСТИВ цілу епоху, позначену здобутками ! втратами, падіннями ї злетами у боротьбі за власну державність. Народившись на зламі двох епох, на грані двох світів, крізь усе своє життя вони пронесли найсвятіше -- віру в спроможність своєї Вітчизни відродитися, мов том казковий птах Фенікс, із-під чужоземного потопту й руїни, стати урівень ІЗ іншими розвинутими державами Європи.
Не всі, хто був поруч Із ними,
Я. в доверстав свою путь до похилих Літ.
Одні лягли кістьми у вирі визвольних змагань двадцятих років, других поглинув молох сталінсько-енкаведистських катівень тридцятих-п'ятдесятих, треті заплатили життям кривавому фашистському монстру... Шляхом поневірянь по чужинах-чужинецьких
пішли четверті...
А він був не просто свідком -
будівничим храму наших звитяг, скріп-
пеного кров'ю ії потом поколінь борців здолав
за вопю України. А путь
незрівнянно високу - від перших бунспротивів поневолювачам
тарських
|
України юного полтавського гімназиста
до духовного провідника
МЛАІЛЬНОНІВ
українців, й між цими двома віхами -- самовідданість і жертовність, звитяга м
мужність, життя, виповнене втратами
7
й
|
й нескореність духу, віра у найвищу справедливість і власний народ. І - ні тіні сумніву в єдино вірному обраному шляху -- служіння йому таки, народові. До нас сьогоднішніх, окрадених | розсварених, знекровлених роз'єднаних, линуть його заповіти. Вслухаймося-вчитаймося в мудрі слова того, хто не з тишини чернечих келій І не з чужої ласки, - Із самої душі рідного народу виріс до чину Патріарха и одного з найчільніших національних провідників ХХ століття: «Ми, українці, мусимо всі бути в одній церкві. Патріархат - найвища форма незалежності церкви. Треба передумати, переболіти. Наша церква відірвалася від однієї патріархії год другої патріархії, з яких одна продавала нас, друга - купувала. Апе тепер мусимо скласти іспит. Здобули найвищу форму церковного організму -- патріархат. Але не допустімо розпорошеності на групи. Треба дійти до справжньої соборності, маємо велику спроможність як народ».
Не оступімось, отже. Не знехтуий-
мо, почуйимо мудре слово Патріарха. Щоб упокоглась із миром його мудро-бунтарська, любляча й прощаюча - за кривди вільні І невільні -- усіх нас праведна душа.
| В. Г.
я ен пох пи Ти зі - - рак патечни . зок
чин жо нії занннннннтнвнннни ще
МОДЕЛЬ СУСПІЛЬСТВА -
ЕРА РАН я
ще - ПРЕ
Молода «Просвіта»
- ЗА ЮЛІУСОМ ЕВОЛОЮ
Інформація до роздумів із приводу його книги «Язичниць-
кий імперіалізм».
Знайомлячись з Італією, ми подаємо читачері для роздумів уривок ізо кииги італійського теоретика консервативної революції ЇОліуса Еполи «Язичницький
імперіалізм».
Варто сказати кілька слів про самого ЮО. Еволу та його книгу. Гіаписана вона 1928 року. Годі Європа йшла від ОДНОГО світового потрясіння до другого. Гривала боротьба традиційного для країн Західної Європи монопольно-капіталістичного устрою та сошалізму, який шов з більшовицького СРСР та знаходив благодатний грунт в Європі.
Юліус Евола гостро критикував і капіталістичну, і соціалістичну формації та подав альтернативну ідею -- відродити імперську ієрархію, кастовість, божественну владу пана, переваги якого над слугою не ставляться під сумнів 1 слуга має за честь виконувати його воло. Щоб усе суспільство ділилося на чотири касти: королів, військо, торгівців-підприємців і рабів. Шоби ці касти не змішувалися, не змінювались, а існували нерухомо, на благо одна одній, і щоб така ідилія панувала незмінно, на віки Вічні.
Ці погляди свідчать, що Евола був ідеалістом-романтиком. Його життя 1 творчість -- ностальгія за минулим, яке в легендах здається набагато кращим та романтичнішим за прагматичне сучасне.
ГОліус Нвола -- один із останніх липарів, як Дон-Кіхот Сервантеса. Він теж «боровся» з вітряками, кинув виклик народним масам, націям, капіталістам, монополіям, заводам ї фабрикам та технічному прогресові. Ї не зміг вистояти, був репресований Ффашистським режимом Муссоліні, який називав плебейським
Така натура досить цікава. Гим більше,
що його політичні розумування мають
раціональне зерно
«В лош самої демократи ми помічаємо аптидемократичний фактор, котрий вона безрезультатно намагається замаскувати приниипами загального виборчого права та санкціями народу. Ми говоримо «безренайгідніших
зультатно», бо гіДНІСТЬ
виражається в тому, що вони можуть
визнавати їстинну цінність 1 навіть ієрархізувати різноманітні шинності, тобто встановлювати підпорядкування одлих інши-
ми. Але
принцип ставить все з ніг на голову, бо
вищеназваний демократичний
рішення (в виборах або в санкціях) по визначенню, що є найвищою цінністю, надається масам, тобто умовній сукупності тих, хто найменш придатний для такої оцінки і чиє рішення обов'язково буде обмежуватись мізерними цінностями повсякденного життя. Тому можна бути впевненим, шо при демократичному режимі ті, кому вдасться запропонувати найкращі перспективи (навіть абсурдні та фантастичні) стосовно практичних сторін державної діяльності, будуть мати фатальну перевагу порівняно з усіма іншими. В цій хибі -- яка нагадує ситуацію, коли сліпі, усвідомивши, що їх поводирем має бути зрячий, наполягають, щоб зрячих обирали вони самі, сліпі, -- потрібно шукати основну причину деградації політичної дійсності до емпіричного, утилітарного та матеріального рівня» (Ю. Евола). Сучасне Юліусу Нволі суспільство мало свої хиби. У нас же матеріальний рівень наяскравіше виявився, наприклад, у роздачі пайків перед виборами, в купівлі ГОЛОСІВ. Отже, має сенс філософія Еволи, але ми маємо робити не консервативну ревомоціюо, а проводити роботу з народом та реформу-
політичну 1
вати сошальну
економічну,
сфери.
Упорядкував Лавло САЦЬКИЙ
тижнсттжени г вилив по НРАРАЕЕ -
ДЕРЖАВИ-СУСІДИ ЗНАЙШЛИ СПІЛЬНУ МОВУ
поспілкуватися з ІЛОРУСІ В
Випола мені нагода першим радником Посольства Україні Володимиром Бокачем
Академік Міжнародної слов'янської академії наук професор КНУ ім. Т. Шевченка Віктор орелі сказав про цю людину: «В Бокач -- не просто перший радник Госольства Білорусі в Україні Це глибокоерудована людина, яка представляє інТелектнороду Білорусі внашій державі Все найкраще, що ми знаємо про Білорусь - ІСТОріІЮ, культуру, духовність, ми знаємо завдяки шановному В. Бокачу. Таких пюдей добре мати як представників ПОоОсольств інших країн Він щодня спіЛКУЄТЬСЯ З громадськістю, мого знають І поважають Шнують за розум то ерудицію»
Бокач був радий розповісти про становище у своїй країні «У Білорусі все спокіЙНО Мабуть, воно найспокійніша середкроїн СНІД. Люди працюють. Отримують зарплати, пенсії Є й опозиція. Немає держави без ОПОЗИЦІЇ Вона має бути, ТОДІ Й розквіт держави буде
Є свої труднощі й в Укроїні, і в Білорусі Але між нашими кротноми нопогоджені ТІСНІ дружні зв язки Те, що ми дДОМОГЛИСЯ торік торгового обороту | млрд. 600 мли допорів, свідчить про рівень СТОСУНКІВ Усі
питання вирішуються. Гіе виникло жодного спірного питання при делімітації кордонів Інші питоння вирішуються завжди розумно рми Ззовзжди зноходимо Спільну мову» Білорусь наш північним СУСІД, З яким Україна повинно мати хороші економічні, політичні та ткіші тосСунки За сповами Воподимира Бокача, пони такими іє, й повинні
токими золпишатися
Записав Павло САЦЬКИЙ
і и
ДЛЯ ТИХ, ХТО БАЖАЄ ІТИ В «АВАНГАРДІ» («АВАНГАРД» -- молодіжний гурток)
Сьогодні в Україні є багато молодіжних організацій та об'єднань Переважна більшість із них існує номінально або тимчасово.
Молодіжні утворення мають різну вагу в громадському і політичному житті України. Активніші серед них - передвиборчі, утворені партіями. А створені за ініціативою самої! молоді, відомі переважно тільки певному колові людей, ! їх вага поки що незначна
Проте чи не з таких ініціативних груп
народжуються могутніта впливові органвації, які здатнікардинально змінити життя держа - ви? Згадаємо хоча б «Молоду Громаду» кінця минулого століття, з якої утворилися радикальні українські партії. Чи не студенти свого часу ходили в народ? Ким були спочатку афганськіталіби? Цей список можна значно збільшити
Ініціатива молодих людей завжди вер-
шила великі справи в історії людства. адже незалежність України здобута значною мірою завдяки студентам, які вийшли голодувати
Не можна зводити нанівець значення
ініціативних, але маловідомих молодіжних оргоннани вони можуть зробити велику справу
«Авангард», яка виникла в се СДОВИ студентів історичного факультету К Шевченка Ця організація не зареєстрована, маловідома, але її члени Вони можуть зробититроблять велику спраздоноарнм побудові сильної та розвинутої
о таких організацій слід віднести У ім.
-- розумні Люди сприяють своїми інтелектуальними
країни. Вони намагаються консолідувати
моподь навколо цієї справи. Співпрацюють із Іншими гуртками організаціями та намагаються об'єднати їх у могутнє молодіжне об'єднання
Цьому треба сприяти, бо за молоддю
майбутнє!
Сергій СТЕПУРА
чі
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
