Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє

Слово Просвіти, №46 за 1998 рік

Слово Просвіти, №46 за 1998 рік

У ки пкрнь авжди було і є на вустах народу України ім'я Олеся Гончара -- адже важко уявити нашту мтературу, нашу культуру без «Прапоро- НОСЦІВ», «Людини і зброї», «Таврії», «Перекопу», «ТГронки», «Собору», «7 Реуфівіни "Бригантини», «Берега любові», «Твоєї зорі» і - зовсім неможливо - без нього самого, кого можна назвати серед тих синів народу, що їх величають сіллю землі української.. Чому різні покоління українців - і ровесники письменника, і старші та молодші за нього - підпадають шщд магію імені і творчості Олеся Гончара, а відтак прочитавши його твори, визнають існування світу Олеся Гончара, особливого і прикметливого, який не просто існує десь паралельно до нашого життя, а зливається з ним у співзвуччі ? Хочу відповісти на це запитання перше самій собі, а всі ті, хто має потребу читати 1 перечитувати Олеся Гончара, матимуть свої відповіді, у кожного цей письменник викликає почуття глибоко індивідуальні. Не буду вдаватися до екскурсів літературних та історичних, спробую говорити з погляду людини, закрученої цим шаленим, шаленим світом... Преса, радіо, телебачення, врешті й література, -- мало втишають нас своєю інформацією: дорожнеча, безробіття, розчарування, озлобленість. Те, що позаду. якіте, що попереду, бачиться тільки |або майже тільки) в чорних тонах. При таких «розкладах» людина поволі відступає від світла, від самого розуміння / світлоноОСНОСТІ життя. Хтось упіймає мене на цьому твердженні і зауважить, що я сумую за сопреалізмом, за тими часами, коли літе вела мову про боротьбу хорошого з іще кращим. Ні, пе зовсім нетак Мені здається, що прийшов час і є п говорити про відсутність ідеалів у нашому бутті. Прив'язані до черг та до корит повсякдення, ми забуваємо про те, що кожен з нас мав би нести в собі отой Божий дар, яким наділений всяк, сотворений за образом і подобою Божою... Тож чи варто повторюватися, аби стверджувати, що письменницький дар - це вдесятеро, всоте, втисячне підсилене світло Божого дару цієї) людини, жалуване для того, аби інші, заблукані в темряві життєвій, ішли на нього, шли слідом за ним. Це світло - ідеали людські, що допомагають вичленовуватися особистостям із натовпу, жити, не втрачаючи смаку життя на вустах, любити із вдячністю, творити із відповідальністю. За що ми любимо Олеся Гончара? За те, відповім я, що його письменницький ідеал співзвучний тому високому ідеалу, що сформувався в самих глибинах народного Со дона життя та його моралі впродовж тисячоліть. І як би не гнули його ні політичні формації, ні Соціум, він не спотворився, не не перевівся на дріону, догідливу погоді теперішнього дня траву, а високою, могутньою кроною родового древа українського, напоєного героїчністю і ніжністю, непоступливістю і совістливістю, ВИТІСТЮ Іі співучістю українського характеру. Про сонячність, свІТЛОНОСНІСТЬ Дару Олеся Гончара писав Іван Драч у передмові до його семитомника, підхопивши еста від Миколи Бажана, який чи не першим помітив: «Гончар -- художник світла, його дослідник, зображувач і поет. Закохано й уважно простежує він промені, що пронизують людські істоти, що оживлюють при- роду, що ринуть крізь космос По як Флоріан Неуважний відзначив: «Про Олеся Гончара не можна писати без емоційного забарвлення, бо його добрий, людяний хист притаманний, мабуть, 1 його особисти вдачі, так сильно вибивається на поверхню Иого творів, що Слід було Об казати про специфічну «оптику» бачення ним світу він скоріше зверне увагу на добрі, прия сонячні аспекти життя своїх героїв, ніж темні, брутальні, жорстокі його прояви хоч вони, звичайно, не зникають з поля його бачення. Вони, одначе, є завжди ворожою для людини і суспільства стихією якою воюють добрі, сильні, сердечні НІ :на т герої! МОГ ТВОРІВ Та и сам Олесь Гончар сказав більш ніж конкретно, звертаючися до своїх ровесників-Фронтовиків Було ж таки щось -- називаємо його Світлом ідеалу, -- що підтримувало вас у у пеклі, де точився, здавалось би, зовсім нерівний бій між людським 1 тваринним ух людини де оголений ду заат'ьб; керо'в" розпукогюо й Р; змагався долав сліпу силу інстинктів А хіба сьогодні нам не потрібне Світло ідеалу, аби існування України, п народу енномгу змаганні за сам! Р ричних і Х.С МО) ЖИ тю. РІО НІ шукаємо ми того світла в наших улюблених піснях 1 книгах, - адже світло не мОЖе бути старим чи новим як переконання того чи іншого політика, -- світло буває або справжнім, або його не буває взагалі. На щастя, світло Олеся Гончара - письменника і людини, високе 1 стійке, бо воно ніколи не було світлом віддзеркалення чи світлом шгучного витворення: свічечка від вогню українського народу. Божий дар, не притлумлений ним, а помножений на сонячність кожної прожитої днини, протуберанці людського захоплення 1 любові, іскри слави і спалахи від куль та снарядів, що поціляли в нього, підлі смолянокиплячі віхті тоталітарного режиму, донощиків, заздрісників і просто дурнів, закинуті в пшеничний лан його життя переймалися його руками і його серцем, гартували його душу 1, врешті, сформували високий, сонцетемпературний, ярий жу який ми й назвемо сьогодні світлом ідеалу Олеся Гончара. Так ось чому -- відповідаю я собі, -- ми любимо цього письменника ось чому для кожного читача його книги -- не тимчасове чи програмне захоплення, а стала, постійна величина, ось чому герої його творів присутні не в читацькому, а в реальному житті українців Романічні полотна майстра, епіка романів Олеся Гончара ІА МмОЗатчніІСтТЬь часова та яскравість Ха рак герів героїв дають широю МОЖЛИВОСТІ для зіставлення Творів із самою історі ю ) країни в двадцятому сторіччі, що для нас особливо важливо с ро ОАДНІ Про Олес Ч Гончара СМАЖАн багато писали і говорики, Лк ди різних переконань І світо! АЯЛІВ намагалися дорівнятися до нього, або, що значно гірше постать на власнийм РІСТ | (ОлХначе КО чекала тон Сстрижені ОТУ ОСНОВА помп рят і 1(»Їх4) масигтаб розум, на власний - кКноОго поразка бо ма! ща в) чЧКУНОМОоОжЖУ) нахилити рОоОЗАПпОорОоЦцІ моти | ою СО НОМОК» буча ч Укр РАСА. «МУ АР АРАЧЬІР1Р1 ЧИН жує "ЯМ. 1 чиРні ск "РІ « рі ні: к орежІ і ПТано л- 1 М м ОО у ТА ь Р Ей | М - тес, щ чай - аг РУп -- ть У б сади - з | кни - "че 3 чт ч Р і я - - ч ій - ше. - Р и Тит інеже РЕ чи - - а "а -- . - ак че -- КМіародя гоорювала неза. межі ть. С "т | ши жакютні муки 1 вилива - - ким гост им оку . г чт 3/-х зві жен ста! ї крила шал ьінометну плиту найбільш і йни 28 літ мідні труби слає рет - аздрісних зуУб В СТ . Е - нижуваний улесливимтни ненависниками. раними ппжицаючим завжди залишався собо» ли. ОГОДЛНІ - г - з : г еро УКРА пи Нд ї ЧНІ. Гончареві слова про рідну мову, про суверенітет, про незалежність України г щастя народитись українцем Антей. Саме життя українське кільканадцять разів ставило його віч-на-віч смерті ле й сила ЖИТТЯ завжди була з ним. Чому? Пошукаймо вілповід ) самого Гончара. Ось один із його віри зписаних уроки війни 5 тоб; п і; гіє - за "Іема ; 1 ГХ й Нієме вала Байд! "им стаєш 1 Го ЗУЄ " . мі | Ота атакук ча, незнавана сила вжлибулазним, яв | ЄТОЙ СТУПІНЬ запрути коли вже ні не страшмам Ось чому О чеся гОоМУ ара Кк Гм ., - зрався нс можна назвати ні обч пежниз . - рю ува азже те слово звучало й ГУМА су кан жиги Перечитаймо вчитаймося в мі виступи Од - ЗЛИНЯЛО, не знецінилося і -- о ПРОС ЬМіИ к манто) і українців М СТОРІЧЧЯ ї найпозит чІш х рик знаняуть » аг чаревих гесроїїі для читання з "Р т зчита | тк ЧТ: . "й названій перелхмов! Іва рах РИ зь я тУТ ХУ ,Теї:Т2 чі М Ко Ме АТ Р . м - Р 1 | . ч -ім Ці ч- - М чи м ово - и х ї Х Р - ч, М й х М М М ч і угор аа Вб чнібоо- РР Р, ДР о А оси Р о У Р і нич вай фурнй ЗВО ідо в 0 нац Пан Вч ОО ЯР Ан |

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин