Без мови немає нації! · с. 1сторінка оригіналу ↗
ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ ТИЖНЕВИК 46 (1231), 16—22 листопада 2023 ГАЛИНА ДАЦЮК
Слово Просвіти, №46 за 2023 рік
Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній 13 листопада з нагоди 315-х роковин кривавого злочину росіян у Батурині відвідав Національний історико-культурний заповідник “Гетьманська столиця”. Разом із єпископом Чернігівським і Ніжинським Антонієм, місцевим духовенством, представниками влади та містянами Його Блаженство помолився біля пам’ятного хреста за спокій душ усіх винищених московськими загарбниками в Батурині й полеглих новітніх героїв. На завершення візиту Митрополит Епіфаній виголосив у Покровському храмі молитву в час, коли Батьківщина в небезпеці, вшанував жертв Голодомору молитвою біля місцевого меморіалу й покладанням квітів та оглянув палац гетьмана Кирила Розумовського
Євген БУКЕТ
315 років тому московське військо, увірвавшись до тодішньої української столиці – міста Батурина, вирізало всіх його мешканців, включно зі старими, жінками та дітьми. Жорстокість, з якою було вчинено розправу над захисниками та мешканцями міста, шокувала всю Європу. Французькі друковані видання, отримавши інформацію з України, вийшли з промовистими заголовками – “Страшна різня”, “Руїна України”, “Жінки й діти на вістрях шабель”. “Вся Україна купається в крові. Меншиков показує жахи московського варварства”, “страшний цар жадібний до крові в Україні… Всі мешканці Батурина, незважаючи на вік і стать, вирізані, як наказують нелюдські звичаї московитів”, – писали вони. Наступ москалів на Україну був спровокований переходом українського гетьмана Івана Мазепи на шведську сторону під час Північної війни. Батурин був добре укріпленою фортецею, оснащений гарматами. Від капітуляції мешканці відмовилися і тримали оборону кілька днів. Можливо, місто й втрималося б, якби не зрадники. “Один із полкових старшин, Іван Ніс, прибув до Меншикова і вказав йому таємний спосіб добути Батурин. За переказами, Ніс указав у батуринській стіні хід. Меншиков відрядив туди солдат. З другого боку був початий приступ”, – писав про ці події історик Микола Костомаров. За зраду Іван Ніс отримав жалувану грамоту на полковницький чин від петра І. Коли 18 листопада 1708 року гетьман побачив наслідки московського погрому Батурина, це видовище вразило його в саме серце: “...ревно плакав по Батурину Мазепа, спостерігаючи, скільки крові
ТАРАС ГОЛОВКО
ВАСИЛЬ ПОПАДЮК
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
