Слово многоцінне · “Вірші про те, як це – жити з Україною у венах. Як це – дорослішати, кохати, прощатися, згадувати, відчувати незворотність і швидкоплинність”. · с. 13сторінка оригіналу ↗
Олена ЄВТЄЄВА: Пропустити світ через “Калинове серце”
Слово Просвіти, №46 за 2023 рік
Олесь ЄВТЄЄВ
Нещодавно у видавництві “Український пріоритет” побачила світ третя збірка поетеси Олени Євтєєвої “Калинове серце”. Олена Євтєєва – авторка поетичних збірок “Дух дощової симфонії” (2007) і “Вітер з Літер” (2018). Спрямованість її поетичного слова різноманітна – громадянська поезія, філософські роздуми, лірика. “Калинове серце” пронизане осмисленням звитяги, величі й болю нашого сьогодення. Вірші у збірці про те, як це – жити з Україною у венах. Як це – дорослішати, кохати, прощатися, згадувати, відчувати незворотність і швидкоплинність. Мереживо слів залишає багато простору для пошуку сенсів між рядками, дає поштовх для індивідуальних асоціацій читача. Вірші метафоричні та асоціативні. Є поезії про важливість збереження пам’яті роду, поваги до історичної минувшини. Вони нагадують нам про особливість і цінність національного світобачення, втіленого в матеріальному побутуванні та звичаях української громади. Вірші про минуле й сучасність нашого величного народу пронизані любов’ю до України та вірою у її краще майбутнє. Збірка присвячена світлій пам’яті мами Наталії Зачепи (Музиченко), з якою Олена попрощалася рік тому. Авторка розповіла, що для неї важливо було провести презентацію серед людей, яким ми всім зобов’язані, подарувати книгу пораненим захисникам. Тож вірші Олена читала біля Музичної альтанки Головного військового клінічного шпиталю. Тут вона не вперше – всі кошти від продажу попередньої збірки “Вітер з Літер” спрямовані на відновлення здоров’я воїнів. Нову збірку днями також презентували в Національному музеї літератури України, Переяславській мистецькій школі імені П. Сениці, в Ірпінській міській публічній бібліотеці імені Максима Рильського, Університеті Григорія Сковороди в Переяславі, Ірпінському ліцеї № 2. У передмові до “Калинового серця” голова ВУТ “Просвіта”, лавреат Шевченківської премії Павло Мовчан зазначив: “…Всі ми прив’язані до конкретного часу, але не в кожного поета час обертається персонажем тексту. Маю на увазі час не як загальну категорію, а як нашу буттєвість, тобто щоденність з усіма її реаліями та дрібницями. Час у поезії О. Євтєєвої перетворюється в подієвість, у ландшафт, що охоплюється чітким і широким поглядом, який осягає цей простір... Поглядом, що розпросторюється від окремої деталі – аж по край неба. Це свідчення цілісного поетичного бачення, в якому не втрачаються ані окремі штрихи чи деталі, ані окремі сегменти національного часопростору…”. Борець за відновлення незалежності України, рухівець, народний депутат п’ятьох скликань Іван Заєць на презентації збірки в Переяславській мистецькій школі ім. П. Сениці сказав: “Є поезія від розуму, є поезія від серця, яку називають поезією рефлексій. Якщо ви прочитаєте “Калинове серце”, ви переконаєтесь, що в цій поезії поєднано і розум, і серце. Це унікальна річ, яка мало де трапляється. Ми маємо високі зразки поезії. Олена Євтєєва пише далеко не про буденні речі, ми бачимо у віршах архетипи для буття нашої нації – тема української хати як збереження тяглости від трипільської цивілізації, тема матері, жінки-берегині, тема боротьби за свободу на своїй землі. Олена показує екзистенційний характер війни з московитами – війни світла з темрявою. Якби всі думали так, як вона пише, то хід цієї війни був би трохи інакшим”. Кошти від продажу “Калинового серця” підуть на потреби 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців. У складі цієї бригади боронить рідну землю Василь Товкайло – син цехмайстра Київського кобзарського цеху, кобзаря, археолога Миколи Товкайла та шевченкознавиці, авторки книги “Простір прихованого. Записки з військового шпиталю” Римми Товкайло, з якими приятелює Олена Євтєєва. Наразі за 14 тисяч гривень від продажу збірки придбані та відправлені захисникам два планшети для керування дронами.
“Слово – то віра й молитва” Ольга Добровольська, завідувачка клу< бу шпиталю, позаштатна радниця з ген< дерних питань: ““Вища математика душі – це поезія”, – так влучно зазначено в передмові до другої збірки “Вітер з Літер” прекрасної поетки сучасності Олени Євтєєвої. Була особлива приємність на душі, і сонце все-таки розгулялося, і каштанопад підбадьорював. Бо ми встигли біля нашої патріотичної альтанки у шпиталі презентувати (з музичним супроводом) і подарувати нашим Незламним нову збірку поетки – “Калинове серце”. Поезії глибокі, філософські, ліричні, з нотками ностальгії, такі близькі і зрозумілі кожному, хто вміє чути. Слухали, чули, дякували, спілкувалися і просили на згадку підписати збірку!”
Університет Григорія Сковороди в Пере< яславі: “…Без жодних перебільшень, кожна з поезій була пронизана роздумами про перемогу, велич і біль нашого часу. Вірші у цій книзі направду відображають те, як важливо жити разом з Україною, рости духовно, проявляти любов та відчувати невідворотність і швидкоплинність життя. Вони відлунюють актуальністю часу, у якому випало народитися цим рядкам. Серед сторінок можна знайти й вірш, присвячений пам’яті спочилого минулоріч професора нашого університету Миколи Корпанюка. Слова Олени Миколаївни, приправлені життєствердними розповідями поміж поетичного слова, залишили багато місця для осмислення між рядками, спонукаючи учасників до індивідуальних роздумів. Її
– щоб пам’ятали свого сина земляки, щоб він повік залишився у пам’яті людській!
Пам’яті друга На чорній, свіжозораній ріллі, Лежить солдат – сорочка вся в крові... Припав мій друг всім тілом до землі, Щоб сил набратись і збагнути, де свої – Нікого поруч, лише вибухів вогні… А мить тому ще наступав, стріляв, Ще прагнув взяти штурмом перевал... Й звільнити Бахмут від кацапської орди, Донецьк і Крим, і Кремль від лігва сатани, Від горя і кацапської чуми, Яку московська кліка принесла... На землю нашу, щоб калина не цвіла, Поля не колосились. Не цвіли сади і села, і міста, І щоб Європа нас в Союз свій не взяла, Без дозволу недомірка пуйла…
унікальний голос, навіть по завершенню зустрічі, продовжував звучати в душах усіх присутніх”.
Національний музей літератури України: “У своїй творчості Олена Євтєєва вдало поєднує поетичну майстерність та вражаючу експресивність. Уперше збірка була презентована у шпиталі для військових, це стало символічним початком її виходу у світ. Рядки, сповнені емоцій та глибокого сенсу, стали справжнім подарунком для присутніх. Читаючи свої твори, авторка ділилась думками, почуттями та ідеями, які пронизують кожен текст, відповідала на запитання, розповідала цікаві історії народження окремих віршів та ділилась власними враженнями. Усі охочі змогли отримати автографи – як незабутню пам’ять про цю зустріч”.
Ірпінська міська публічна бібліотека імені Максима Рильського: “Тендітна жінка з гарячим серцем патріотки в поезіях талановито розкриває наш національний світ і часопростір, вони пронизані осмисленням звитяги і величі українського народу в минулому й сьогоденні. Невеликі за розміром поезії наповнені великим і вагомим змістом, словами надії і молитви, в яких “...віднайдене Слово з майданів і площ торує майбутнє народу”. А ще в збірці багато ліричних поезій. Мереживо слів поетеси присвячене рідній, “терплячій” мові “вкоріненого роду”, покинутим хатам, в яких “мовчазні почорнілі святі все чекають родину додому”, і “тільки лелека обжите гніздо не мина”. Є в книзі і вірші про кохання, присвяти коханому, який “зовсім незаймано, так непомітно на віки у мені проростав...”.
Ірпінський ліцей № 2: “Історик за освітою, але митець за покликанням. Олена Євтєєва, жінка з серцем патріотки в поезіях талановито розкриває наш національний світ і часопростір. Учням 10-х класів пощастило послухати її поезії, поринути у світ емоцій, переживань, натхнення”.
Галина Тарасюк: “Книжка талановита. Поезія висока і мудра. Рада, що не помилилася, коли пи-
Сурми війни – і з меншим братом друг стає у стрій, Й під Києвом приймає перший бій, Тоді звільняє Придесення та чорнобильські ліси, Ізюм, Попасну… А коли минають дві весни – У пеклі Бахмута зникає назавжди… Хоробре серце підлий снайпер розстріляв, Герой ще мить якусь прожив – та більш не встав… Й залишився лежати на скривавленій ріллі, Микола Іванов навічно, ніби уві сні... Відплатять ЗСУ і брат нещадно сатані! Жовтень 2023 року
Олександр Яремчук, волонтер, м. Жмеринка, Вінницька обл.
Олена Євтєєва з Юрієм Ковалівим сала передмову до першої поетичної “ластівки” – збірки “Дух дощової симфонії”. Успіхів у творчості, любові читачів. Вперед і вгору! До повної перемоги світла над темінню, Слова над німотою”.
Вікторія Шевель: “Щемким був творчий вечір Олени... Творчість Олени – це неповторна глибина мислення і така ж глибочінь життя. У кількох рядках вміщається вся Україна і весь рід людський! Надто боляче авторці не лише за маму, а й за всіх українців. Поетична збірка “Калинове серце” – читай – України серце! Вона, як і “Вітер з Літер”, продовжує дихання часу, що розбудив нашу свідомість. Ми вже інакші, діти наші також не сплять, а навіть більше – знають, заради чого, завдяки кому й куди рухатися. Олені бажаю літературного неспокою і нескінченності низок калинових”.
Тетяна Палатна: “Дякую за вечір поезії, емоцій, настрою... Залежно від поетичних рядків, він був різним... та переважав піднятий душевний тонус, бо ваше Слово – то віра й молитва, що життя маємо берегти як дорогу прикрасу, яка ніколи не зрівняється ні з чим!”
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
