Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Арт-калейдоскоп · “Це народжує неймовірні хімічні реакції на сцені, де актори доповнюють одне одного”. · с. 15сторінка оригіналу ↗

Магія живого театру

Слово Просвіти, №46 за 2023 рік

Едуард ОВЧАРЕНКО Фото надано театром П’єса “Рентген усміхнених сердець” написана у 2019 році. Це чуттєва та прониклива розповідь про драматичне кохання, зраду та вміння прощати. Він – відомий молодий письменник, у нього тимчасова творча криза. Вона – звичайна дівчина зі Жмеринки, що мріє стати письменницею. Як буває в таких історіях, Він і Вона зустрілися, після чого Він розбив її телефон, випив кефіру, а далі… Іноді ми кохаємо, але вдаємо, що немає жодних почуттів. Іноді навпаки – байдужі, а вдаємо, що закохані… – На початку 2019 року мені наснилася назва “Рентген усміхнених сердець”, – пригадує Олексій Гнатюк. – А вже в березні я почав писати п’єсу. Спершу ставили її в Маріуполі. У нас був навчальний театр-студія, і ця вистава була екзаменаційною для студійців після закінчення курсів. Ми не ставили собі за мету створення повноцінного спектаклю. А вийшло так, що дебютували з цією виставою як театр авторської п’єси “Conception”. Зрозуміли, що вона подобається глядачам. Власне, з цього й почалася історія нашого театру. До речі, показали виставу у приміщенні Донецького академічного обласного драматичного театру (м. Маріуполь), яке на початку повномасштабної війни було знищено рашистами. У новій постановці задіяні як маріупольські, так і київські актори. Поставили її досить швидко. Усі учасники проєкту добре розуміли матеріал, їм було цікаво працювати. Ми намагалися максимально залишити виставу такою, як раніше. Дещо додали нові актори. Колектив зібрався дружний, готовий до творчих експериментів і відкриттів. “Рентген усміхнених сердець” – багатогранна вистава, що є своєрідною терапією, можливо, вона підкаже глядачам, як вирішити деякі соціальні проблеми. Наведу власний приклад. Коли я був молодим, то не знав, що таке авторське право, що його потрібно реєструвати. Тому ця п’єса близька мені як драматургові, який свого часу був початківцем. А головна думка п’єси і вистави полягає в тому, що гроші – це не найважливіше в житті. Також ми говоримо про любов, прощення, спокуту, гріх, відчай, ступінь довіри одне до одного. Намагає- 1 грудня у Києві на сцені Міжнародного центру культури і мистецтв зіграє легендарний український скрипаль-віртуоз Василь Попадюк. Це стане найяскравішим концертом музичного сезону. Шоу стане прекрасною можливістю почути самому і дати послухати наживо своїм дітям мося дати відповідь на складне запитання: як можна повернути кохання. Тобто у нас низка надзавдань, і виділити одну головну складову непросто. У Маріуполі вистава йшла російською мовою, українською її переклав фотограф Євген Сосновський, відомий своїми світлинами з цього міста. Потім текст доопрацювали філологи, і, як на мене, вийшов досить пристойний переклад. Дмитро Грищенко (виконавець ролі пана Алчевського) та Марія Говорун (Ангеліна) грали в цій виставі ще в Маріуполі. У своїх виставах велику увагу приділяю візуально-технічній частині. На моє переконання, рішення сценічного простору повинно бути мінімалістичним, але це має бути рішення сучасного театру. Відходжу від громіздких декорацій. У виставі використав сценографічний відеоряд, шляхом експериментів працював над ним протягом трьох місяців. Костюми намагалися зберегти початкові. Вже в Києві купували дещо в секонд-хенді, вигадували якісь нестандартні рішення. Прагнули дотримуватися кольорової гами і стилістики, що були від початку. Не випадково виконавиця головної жіночої ролі змінює одяг. Це трансформація образу, випробування зробили її сильнішою людиною. Я займався режисурою, сценографією, був художником з костюмів і світла. Така особливість приватного театру – багато чого доводиться робити самому… Ідея створення театральної формації “Перший план” виникла давно. Актори з різних театрів працюють разом, обмінюються ідеями та спільно творять щось нове. Такий колективний підхід допомагає кожному акторові розкрити свій потенціал та зробити неповторний внесок у створення вистав. І це народжує неймовірні хімічні реакції на сцені, де актори доповнюють одне одного, створюючи справжню магію живого театру. справжню українську легенду. Ці спогади залишаться з ними назавжди. Музика Василя Попадюка не тільки зачаровує віртуозністю, а й торкається найпотаємніших струн душі, наповнює радістю. Його концерт у Києві – це можливість зануритися у світ геніальної всепоглинаючої музики. Василь Попадюк – зірка ук- Радий, що ми маємо можливість реалізувати наші проєкти, які були в Маріуполі, нас чують і бачать у Києві. На вистави, крім глядачів, приходять режисери, сценографи, драматурги. Нам кажуть, що це формат, який подобається людям, і це приємно. Насамперед хотіли відійти від воєнної тематики. Коли говоримо про війну, то до нас є співчуття через ті події, які ми пережили. Однак ми хочемо не співчуття, а об’єктивної оцінки того, що робимо. Крім маріупольців, у нас грають актори Київського національного академічного Молодого театру, Центру сучасного мистецтва “Дах”, актори кіно і телебачення. Це неоціненний досвід спілкування, який доповнює нашу майстерність та майстерність наших колег. Думаю, що така колаборація, такий синтез – це дуже круто, адже результатом є досить пристойні вистави. Про історію п’єси “Невчасно” ми попросили розповісти її автор5 ку Лану Ра. – П’єса написана на підтримку тих, хто вважає, що прожив марне життя, розчарувався та не втілив свої мрії, – зазначила драматургиня. – Зазвичай людина опускає руки і каже: “От якби колись, зараз вже пізно…”, “А якби я був…”, “Треба було раніше…”. Хотілося докричатися до кожного: ти унікальний, ти можеш все і зараз, і в 60, 70... Поки ми дихаємо, ми можемо робити зміни. Мені здається, що з часом ця тема набуває все більшої актуальності. Під час війни ми живемо, ніби навпомацки, інколи не бачачи майбутнього і втрачаючи віру в себе. Але головне, що це спрацьовує, коли людина не висмикує себе за рахунок когось, не шукає і затверджує свою унікальність за рахунок того, що треба переступити через моральні норми та людяність. Як авторці мені приємно, що є режисери, які бачать і відчува- Вистава “Невчасно” Попри широкомасштабну війну в Києві створюються нові театральні проєкти. До таких належить театральна формація “Перший план”, яка цього року відкрила свій перший театральний сезон. Серед вистав колективу, що складається з київських та маріупольських акторів, – тра! гікомедія Олексія Гнатюка “Рентген усміхнених сердець” та філософська притча Лани Ра “Невчасно”. Режисер обох вистав – Олексій Гнатюк.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин