Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
«Просвіта» сьогодні · “Полум’яне слово і натхненна пісня завжди були духовною зброєю у важкі часи”. · с. 4сторінка оригіналу ↗

Мова – об’єднавчий фактор

Слово Просвіти, №46 за 2023 рік

“Українського цвіту по всьому світу: консолідація українців в умовах російської агресії – погляд з України” – під такою назвою відбулася наукова конференція, присвячена Дню української писемності і мови, в Інституті педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України, організована відділом змісту і технологій педагогічної освіти Інституту та первинним осередком Всеукраїнського товариства “Просвіта” імені Тараса Шевченка. Учасники заходу (більше 140 осіб) – громадські діячі, науковці, викладачі, докторанти, аспіранти, магістранти, студенти Уманського державного педагогічного університету Павла Тичини, Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка, Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника та ін. З вітальним словом виступила директор Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України, доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України Лариса Лук’янова. Модератором заходу виступила Наталія Філіпчук, доктор педагогічних наук, провідна наукова співробітниця відділу змісту і технологій педагогічної освіти Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України. Про мову як визначний об’єднавчий фактор говорив Павло Мовчан, громадський діяч, політик, поет, сценарист, лавреат Державної премії імені Тараса Шевченка, голова ВУТ “Просвіта” імені Тараса Шевченка. “Знайомі незнайомці: кілька епізодів з “двокрилої” української літератури” – тема виступу Миколи Жулинського, доктора філологічних наук, професора, академіка НАНУ, директора Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАНУ. Про українців Румунії: сучасне і минуле розповів Володимир Анатофійчук, доктор філологічних наук, професор, український літературознавець, культуролог, лавреат літературно-мистецьких премій імені Івана Бажанського та імені Ольги Кобилянської. тянського руху в краї. У ній зібрано унікальні матеріали про його становлення, про одержиму працю засновника і довголітнього очільника Снятинської філії “Просвіти”, про відродження руху у 80-х роках минулого століття і його будні в часи уже вільної України. Літературна, просвітницька та краєзнавча діяльність Мирослава Попадюка відзначені преміями імені Василя Стефаника (2017), Марійки Підгірянки (1997), Марка Черемшини (1999), Євгена Паранюка (2021), численними нагородами. Він був членом Національних спілок письменників, журналістів та краєзнавців України. На свято прибуло багато колишніх учнів Мирослава Попадюка, колег-педагогів, друзів. В урочистій обстановці освяче- З доповіддю “Ідеали українського просвітництва: Степан Смаль-Стоцький” виступив Георгій Філіпчук, доктор педагогічних наук, професор, дійсний член ( академік) НАПН України, почесний доктор Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, голова Конгресу української інтелігенції, перший заступник голови ВУТ “Просвіта” імені Тараса Шевченка та ін. но меморіальну дошку на фасаді навчального закладу та кімнату-музей “Просвіти” і книги Мирослава Попадюка. Ведуча дійства Роксолана Вакалюк запрошувала до слова почесних гостей. А їх було чимало: депутат обласної ради Орися Книшук, Заболотівський селищний голова Петро Маліборський, директор місцевого ліцею Олександр Вандяк та інші. Звучали вірші поета, пісня “Ожини” на його слова, лірично виконана автором музики Володимиром Шейногою. Зворушливим, сповненим любові і гіркоти втрати, був виступ-спогад дружини митця Дарії Юріївни. Учасники дійства стали першими відвідувачами гарно облаштованого новоствореного музею. Презентувала його і творчість Мирослава Попадюка учителька української мови та літератури, завідувачка музею поетеса Іванна Байда. А ще побачили на екрані та почули голос незабутнього майстра слова. Своїми спогадами та присвятами поділилися творчі побратими митця: журналіст та поет Іван Грекуляк, громадський активіст, режисер фільму про Мирослава Попадюка Василь Гаврилюк, автор цих рядків. Пролітатимуть роки, невблаганний час забиратиме одних і приводитиме у світ інших. Відрадно, що у цьому безперервному плині людей і подій не загубиться ім’я просвітянина Мирослава Попадюка. Бо віднині є тиха гавань, просякнута невмирущим просвітницьким духом, ім’я якій музей “Просвіти”, є книги Мирослава Попадюка. Завітайте, бо він так любив людей, поважав гостей, які з добром приходили, і цінував друзів. Іван ОРОБЕЦЬ, голова об’єднання просвітян Снятинщини, Прикарпаття На завершення заходу народний артист України, професор кафедри музики Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, голова Чернівецького обласного об’єднання “Просвіта” Іван Дерда виконав “Мово рідна, слово рідне” (слова і музика С. Воробкевича). Власн. інф.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин