Пошта “СП” · “Величезний духовний і культурний потенціал має українська нація”. · с. 5сторінка оригіналу ↗
Пам’яті Романа Горака (1942–2025)
Слово Просвіти, №46 за 2025 рік
неалогічні дослідження. Домінуючими у спадщині Р. Горака є франкознавчі дослідження, серед яких особливо виділяється написана у співавторстві з Ярославом Гнатівом десятитомна монографія про Каменяра. Фундаментальна праця стала підставою присвоєння 2011 р. її авторам звання лавреата Національної премії ім. Т. Шевченка. Органічним супроводом дослідницьких зацікавлень Р. Горака І. Франком стало те, що впродовж 25 років – з 1992 по 2017 р. – Р. Горак очолював Львівський літературно-меморіальний музей І. Франка. За його директорства музей став потужним науковим вогнищем франкознавства, здобув статус національного. Р. Горак був ініціатором видання та головним упорядником “Наукового вісника музею Івана Франка”, в якому публікувалися нові джерелознавчі наукові розвідки про Каменяра і його оточення. За каденції директорування Р. Горака було випущено 20 випусків цього видання. Однак і поза І. Франком сфера дослідницьких зацікавлень письменника широка: до неї входять історичні постаті (Д. Вітовський, Є. Коновалець, В. Білас та Д. Данилишин, Р. Різняк, постаті упівців рідної Городоччини), письменники (М. Шашкевич, М. Устиянович, Л. Мартович, М. Черемшина, В. Стефаник, С. Ковалів, Б. Лепкий, В. Будзиновський, І. Керницький, В. Ткачук), музиканти (К. Ліпінський, К. Цісик), науковці (Р. Кучер), художники (Б. Олійник, П. Маркович, С. Караффа-Корбут, В. Откович, В. Патик, І. Самотос, М. Дмитрів), артисти (Лесь Курбас, Леся Кривицька, І. Біберович, С. Максимчук, Б. Мірус, А. Бабенко, В. Чайка), подвижники музейної справи. Написання дослідження про кожну з названих персоналій супроводжувалося значною працею над архівами, пошуком та спілкуванням з нащадками і родичами, виступами з доповідями на конференціях, подорожами місцями життя та діяльності діячів. Окремим напрямком були краєзнавчі дослідження регіонів, містечок і сіл, з якими в різні періоди діяльності було пов’язане перебування та діяльність Івана Франка. Попри те Р. Горакові належить фундаментальна краєзнавча праця про рідний Городок (видана 2023). Назагал, Р. Горак – автор коло 60 виданих монографічних книг, які стали істотним внеском в українознавчу науку, вводять у науковий обіг і систематизують нові, досі незнані архівні документи. Багатий науково-дослідницький досвід знайшов продовження у педагогічній праці. 2002 року Р. Горака було запрошення до викладання в alma mater – рідний Львівський національний Університет імені І. Франка – на посаду професора кафедри української літератури. На цій посаді він пропрацював до 2018 року. З дослідницькою сферою Р. Горака пов’язана його редакторсько-видавнича праця, спрямована на відродження письменницької спадщини низки забутих письменнників. За його упорядкування і редакції були зібрані в монографічні видання твори В. Будзиновського, О. Дучимінської, М. Рошкевич, В. Загаєвича, І. Керницького, В. Ткачука. Ще однією сферою творчої праці Р. Горака була драматургія. Дебютом в цій сфері стала його п’єса “Картка любові”, прем’єрована на камерній сцені Національного академічного драматичного театру ім. М. Заньковецької у Львові, яка витримала понад сотню вистав. Крім цієї
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
