Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Такі вони, просвітяни · “Відродження української нації, збереження української мови та захисту українських традицій”. · с. 11сторінка оригіналу ↗

Епістолярій Федьковича і сьогодення

Слово Просвіти, №46 за 2025 рік

Олена ЛОГІНОВА, наукова співробітниця Чернівецького обласного меморіального музею Володимира Івасюка Днями в Чернівецькому обласному меморіальному музеї Володимира Івасюка відбулася подія, яка поєднала глибину дослідження й атмосферу щирої душевності. У межах авторського циклу Алли Антофійчук “Перемова тиші” учасники п’ятої зустрічі мали нагоду почути і відчути Федьковича живого – через його слова, почуття, листи. Лекція-презентація стала справжнім діалогом із добою. Дослідниця епістолярного дискурсу Буковини ХІХ–ХХ століть, доцент кафедри сучасної української мови ЧНУ ім. Ю. Федьковича, відома українська мовознавиця Алла Антофійчук представила Юрія Федьковича як поета, просвітителя і водночас епістолярного мислителя, котрий у кожному листі залишав відбиток душі й національного болю. У листах до друзів, побратимів, однодумців постає його вірність слову, любов до мови, відданість народові. У музейній тиші звучали його живі інтонації: “Я так наш нарід цілим серцем люблю, і душа моя віщує, що єго велика доля жде…”, іще: “Брате милий, я здаюся зовсім на Твої руки…”. Ці рядки, промовлені сьогодні, набули нового звучання – як духовне послання сучасникам, як нагадування, що мова – це не лише засіб спілкування, а форма буття нації. Традиційно на цих зустрічах тиша мала свій музичний голос – скрипку. У віртуозному виконанні студенток-скрипальок Чернівецького обласного фахового коледжу мистецтв імені Сидора Воробкевича Тетяни Бурдейної та Ольги Комаревич творів Йоганна Баха “Прелюдія мі мажор”, Георга Філіпа Телемана “Менует”, Вольфганга Амадея Моцарта “Дует” (клас викладача Л. О. Мартинюк). Здавалося, що мелодії перегукувалися з внутрішнім ритмом листів Юрія Федьковича. Звуки королеви музичних інструментів – скрипки – то ніжно торкалися повітря, то наростали хвилею, немов саме слово ставало музикою. Скрипка була емоційним нервом події, який з’єднував часи й голоси. Тож безмежно вдячні старшому викладачеві ЧОФКМ ім. С. Воробкевича Людмилі Орестівні Мартинюк за плекання талановитих студентів і багаторічну плідну співпрацю. Естетичним обрамленням заходу стало декламування поезій Юрія Федьковича студентками-першокурсницями філологічного факультету – Дариною Ганусяк, Тетяною Мойсюк, Анастасією Логін. Їхні голоси – чисті, щирі, мов молоді струни скрипки, – наповнили простір відлунням любові до рідного слова. Символічно, що захід відбувся саме в рік, коли Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича відзначає 150- річчя від дня заснування. Його ім’я – не лише історична даність, а жива енергія слова, що й нині формує покоління тих, хто мислить і говорить українською.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин