На часі · “У нас має бути україноцентрична політика. Тільки українська Україна здатна зберегти себе як суб’єкт цивілізації”. · с. 2сторінка оригіналу ↗
Захистити мову!
Слово Просвіти, №46 за 2025 рік
Тезами про євроінтеграцію знову прикриваються спроби утвердити російську мову в правовому полі. Про це розповів народний депутат України Володимир В’ятрович в етері телеканалу “Еспресо”. “Це вже, на жаль, чергові спроби (утвердити російську в правовому полі, — ред.), і, на жаль, чергові спроби, які вчергове прикриваються тезами про євроінтеграцію. Були в нас вже такі випадки за попередньої віцепрем’єр-міністерки з питань європейської інтеграції пані Стефанішиної, коли ухвалювався закон про національні меншини, були досить гарячі дискусії і, в принципі, врешті за участі експертів, за участі народних депутатів, ми знайшли абсолютно правильну формулу, яка з одного боку забезпечувала права національних меншин, з другого боку не ставала відмовою для русифікації, тому що для цього треба було просто приділити достатньо уваги і попрацювати. Зараз ми бачимо знову-таки, що змінилося керівництво в цьому напрямку, ми маємо нового віцепрем’єра пана Тараса Качку. І ми вже від нього дізнаємося з новин про те, що він погоджує якийсь законопроєкт, який стосується освіти з Будапештом. Тобто цього законопроєкту не бачили в Києві, але його вже бачать в Будапешті, там він погоджується. Очевидно, що це абсолютно неприпустимо”, — сказав він. В. В’ятрович розповів, що з ініціативи Державної служби з етнополітики і свободи совісті підготували законопроєкт, який передбачає суттєве скорочення української мови. “Поруч з тим, ще одна цікава річ буває, це коли за порядком денним попереднього парламентського тижня знімається законопроєкт і передбачає коректний переклад Хартії про міноритарні мови, і цей, власне, проєкт передбачав, що він врешті не буде поширюватися на російську мову. Ми знову таки чуємо, що це відбувається під чи то тиском, чи-то консультаціями з якимись європейськими партнерами, які абсолютно не названі. І от останній випадок найбільш кричущий, зараз з ініціативи Державної служби з етнополітики і свободи совісті підготували законопроєкт, який вже на погодженні в урядових структурах України, який, знову таки, передбачає дуже суттєве скорочення української мови, під претекстом євроінтеграції. Причому, що мова не йде в даному випадку навіть про конкретну якусь угорську чи румунську мову, тому що в нас зараз в законодавстві виписано таким чином, що ці мови попадають в категорію тих мов, які використовуються в Євросоюзі. А ті формулювання, які складені в цьому законопроєкті від ДЕСС, фактично дають можливість повертати російську мову в сферу обслуговування, в наукові конференції, наукові публікації, в спортивні змагання”, – зазначив він. Також народний депутат зауважив, що простежується намагання скорочення використання української мови по кількох напрямках. “Більш того, закладається дуже небезпечний абсолютно прецедент чи підхід, коли дотепер в українському законодавстві є такий підхід, чи термінологія, що можуть бути населені пункти, де, власне, є більшість представників національної меншини. Замість населених пунктів в нас пропонується говорити про адміністративні одиниці, тобто навіть райони, тобто навіть якщо в цьому конкретному районі є тільки один чи два населені пункти, де є більшість, які представляють національну меншину. На весь район можуть поширюватися положення закону, які стосуються національних прав, в тому числі, зокрема, росіян. Мова йде про те, що представники органів місцевого самоврядування і державної влади мають володіти вільно мовою національних меншин, в тому числі, очевидно, російською. Мова йде про те, що на засіданнях органів місцевого самоврядування може використовуватися система мови. Тобто йде чітко скорочення функціонування української мови по кількох напрямках. І це робиться без якихось попередніх консультацій, без обговорень на громадському і експертному рівні, без обговорень на рівні Верховної Ради. Попри те, що всі прекрасно розуміють, наскільки це питання є чутливим і важливим, в тому числі в контексті війни”, – додав пан В’ятрович.
Водночас у медіа з’явилися коментарі відомих мовознавців, що підтверджують пильну увагу суспільства до теми.
Так, директор Інституту української мови НАН України Павло Гриценко в інтерв’ю державному “Укрінформу”, зокрема, заявив: “Сьогодні відбувається потужна українізація українського суспільства – триває якісне виростання українськомовної цілості. Цей процес сьогодні особливо відчутний. Під час страшних подій війни, коли багато хто виїхав, змінив місце проживання, відбувається потужне прагнення цих людей перейти із російськомовного середовища в українське. І випадків свідомого переходу на українську мову дуже багато. З’явилося безліч різноманітних ініціатив: учителі, вихователі, громадські діячі, бізнесмени, економісти працюють над питаннями мови. Це унікальний мовно-культурний рух українців. Є в суспільстві усвідомлення ролі мови, відчуття особливого задоволення від долучення до свого рідного. Українці починають самі собі ставити питання: “Ну чому ж бабця моя говорила українською, мати говорила то українською, то російською, а я став російськомовним?”
Водночас у своїй статті під назвою “Рятуймо мову і державу!” (“Сільські вісті”, №44, 06.11.2025.) Павло Гриценко б’є в набат: “Нам нав’язують нову колонізацію, подвійну. Перша —
через проросійську п’яту колону. Вона є і ми не маємо знімати її із порядку денного. Петро I, аби “протягнути” ідею русифікації, і його наступниця Катерина II прямо говорили: “Має бути підтримуване обрусіння інородців”. Так от, це тема російської державної політики — обрусіння триває до сьогодні. А ми далі граємося в толерантність, у демократизм і, якщо не прокинемося, обрусіємо до кінця. А друга — нова європейська колонізація у вигляді англізації і подібних вивертів. У нас має бути україноцентрична політика. Тільки українська Україна здатна зберегти себе як суб’єкт цивілізації... І ми маємо усвідомити, що над Україною нависла загроза. Наші воїни на фронті намагаються відстояти суверенітет, а нам слід зрозуміти, як боротися тут. Я звертаюся до Міністерства освіти. Перше, що треба зробити, – це перестати продукувати фальшиві розпорядження, начинені наполовину англійською. Ви знищили лексичний фонд української мови! Я звертаю увагу, міністерство має вивчити досвід роботи своїх попередників у перші роки незалежності, коли відбувалася не декларована, а реальна українізація школи. Другий момент, на який я звертаю особливу увагу, – це все ж таки набратися сили і волі та переглянути оці всі легітимізовані антиукраїнські програми, які єв університетах... Я також прошу міністерство припинити бандитизм проти української науки. А полягає він утому, що вигадують різноманітні атестації, які практично неможливо виконати, антинаукові в основі. Колектив підготував тритомний словник, віддавши цьому 10 років життя. А комісія говорить – це не наукова робота. Те, що визначає обличчя і функціонування мови чи культури, сфера, де відбувається прирощення знань і нашого пріоритету, бачте, тепер не годиться! Є ще одна важлива сфера – медійний простір. Сьогодні треба врятувати хоча б те, що можна, – україноцентричну, українську пресу. Зокрема, “Слово Просвіти”, “Літературну Україну”, на які ми збираємо копійки, аби вони хоч ще трохи проіснували. І тому я звертаюся до уряду: це невеликі гроші, будь ласка, дайте редакціям можливість дожити до кінця цього року і передбачте фінансування на наступний. Рятуємо ще те, що можемо врятувати. Не завтра, не післязавтра, не через 5-10 програм, а сьогодні!”
Своєю чергою низка ГО та фундацій виступили проти прийняття законопроєкту ДЕСС, який послабить позиції української, із заявою, в якій, зокрема, написано: “Законопроєкт грубо втручається у закон про державну мову, штучно вносячи в нього зміни про захист національних меншин, передбачає застосування замість української – мови меншин (читай: російської) у сферах надання послуг, спортивних змагань, у наукових виданнях та конференціях. Причому йдеться аж ніяк не про угорську, румунську чи польську мови, які нарівні з англійською та іншими мовами ЄС і так можуть широко використовуватися в науці, освіті та культурі, а про інші мови, пере-
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
