Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Освіта · “Позитивний вплив знань і вражень на вибір спеціальності”. · с. 9сторінка оригіналу ↗

Горлівському інституту іноземних мов – 75 років

Слово Просвіти, №47 за 2024 рік

Осінь для Горлівського інституту іноземних мов – це період наполегливої праці, боротьби за право бути у когорті кращих закладів вищої освіти України, підведення підсумків роботи за 75 років і планування свого майбутнього. Інститут, на прикладі якого історія випробовувала на життєстійкість вищу освіту, інститут – двічі переселенець за останнє десятиліття, а якщо зазирнути в його історію – тричі. Восени далекого 1949 року на базі Білоцерківського педагогічного училища було утворено вчительський інститут іноземних мов. За п’ять років інститут було переведено з міста Біла Церква Київської області до міста Горлівка Сталінської (нині Донецької) області й названо: Горлівський педагогічний інститут іноземних мов. Переїзд відбувся у першій половині вересня 1954 року. Того року в інституті було сім кафедр, на яких працювало 46 викладачів. Інститут іноземних мов був першим вищим навчальним закладом у місті, горлівчани радо зустріли викладачів і студентів. Вишу одразу ж передали на баланс чотириповерхову будівлю для занять. Починаючи з двох факультетів (англійської та французької мов) у 1955 році інститут набрав потужності і у 2014 році освітній процес здійснювався на восьми факультетах, де здобували освіту майже 3500 студентів. Здобувачі мали можливість користуватися величезним бібліотечним фондом та фондами ресурсних центрів англійської, французької та німецької мов. У 2012 році внаслідок реорганізації Горлівського державного педінституту іноземних мов та Слов’янського державного педуніверситету утворений ДВНЗ “Донбаський державний педагогічний університет”. Славна історія інституту горлівського періоду змінилася періодом потужної боротьби за своє існування після переїзду у Бахмут в 2014-му. На той час інститут очолював В. М. Докашенко, доктор історич- Викладачі Горлівського інституту іноземних мов у м. Дніпрі, 2024 р. ці обіймала посаду проректора. Бахмутська спільнота отримала потужну підтримку в особі інституту. Жоден захід у місті не відбувався без участі ін’язівців: спортивні змагання, молодіжні заходи, а найголовніше – формування національної свідомості, вивчення української мови, літератури, культури та історії. Кафедрою вітчизняної та зарубіжної історії у співпраці з Бахмутським краєзнавчим музеєм започатковано науково-практичну конференцію “Бахмутська старовина: краєзнавчі дослідження – 2017”. Проходять засідання інтелектуального клубу “Ін’яз збирає друзів”. Серед гостей – палаци культури та дитячої творчості, музеї Бахмуту та Часів Яру, народні майстерні, бібліотеки, літератори та видавці, громадські організації, засоби масової інформації, освітні заклади. Студенти та викладачі організовують “Українські посиденьки”, день калини, благодійні ярмарки для дитячих будинків, дні козацтва, форуми студентського самоврядування, беруть участь у них наук, професор. У Горлівці колектив розділився на дві частини: хтось залишився, а незгодні з ситуацією (на чолі з директором) виїхали з рідного міста. Так, разом із двадцятьма закладами вищої освіти Донецької та Луганської областей, наш виш отримав статус переміщеного навчального закладу. Розпочався новий етап Горлівського інституту іноземних мов у Бахмуті. Перша вчена рада в занедбаному, без опалення і меблів приміщенні, запам’яталася кожному ін’язівцю, котрий мав мужність зробити цей крок – вибрати Україну. Колектив зробив, як здавалося, неможливе: у 2015-му видав дипломи випускникам і зарахував на навчання першокурсників, зберіг свою єдність і почав набирати матеріальну базу завдяки неймовірній працездатності та самовідданості кожного, міжнародним проєктам, грантам і допомозі наших друзів-однодумців, здобув міжнародне визнання. На засадах наступництва інститут очолила кандидат філологічних наук, доцент Є. М. Бєліцька, яка в Горлівднях вишиванки, відроджують інститутську газету “Nota Bene”, розпочинає роботу літературно-художній клуб “LITERA”. Бібліотека та ресурсні центри інституту поповнюються необхідною літературою українською, англійською, французькою, німецькою та іспанською мовами. Відкрилися спортивні зали в студентському гуртожитку №1 та навчальному корпусі по вул. Садовій, 78-а. У 2022 році інститут мав два сучасних обладнаних корпуси і готував до відкриття другий, вже повністю оснащений меблями і побутовою технікою, гуртожиток… 6 квітня 2022 року Горлівський інститут іноземних мов переїхав до Дніпра. Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара гостинно прийняв його, надав приміщення для роботи і проживання членам колективу та їхнім родинам І знову – налагодження робочого ритму, координація роботи відділів, нові міжнародні проєкти і гранти, безперервний освітній процес, наукова та просвітницька діяльність, розкриття здібностей та розвиток талантів студентів, і постійна турбота про кожного члена колективу і здобувача попри все, попри відстані та війну. А ще – пекучий біль від втрат і вічна подяка нашим героям-випускникам, чиї імена назавжди вписані в історію вишу. Здається, відірвані від рідних домівок, дехто – від рідних людей, мали б опустити руки за ці десять важких років. Але колектив Горлівського інституту іноземних мов сміливо дивиться уперед, набирає новий темп і розпочинає свій 76-й рік життя, роботи і боротьби за право бути одним з найпотужніших лінгвістичних центрів в Україні. Тисячі історій успіху наших випускників дають нам на це право. Підготувала Наталія КОВАЛЬСЬКА, викладачка Горлівського інституту іноземних мов, м. Дніпро beauty experiment)” викликала значний інтерес молоді та педагогів: телеміст дивилось більше 150 чоловік. В ході доповіді вони дізнались багато цікавого про ЦЕРН в рік його 70-річчя, а також про те, як створювався детектор для одного з чотирьох основний експериментів ЦЕРН на Великому адронному колайдері – LHCb. Окремо зазначимо, що попри війну і наявність багатьох життєво важливих для Миколаївської області завдань, Центр та інші заклади освіти Миколаївщини отримують постійну допомогу з боку місцевого керівництва. Користуючись цією нагодою, треба з вдячністю зазначити особисту увагу до підтримки освітян Голови Миколаївської обласної державної адміністрації Віталія Кіма, директорки Департаменту освіти і науки Миколаївської обласної державної адміністрації Алли Веліховської та почесного президента Миколаївської МАН, професора, Уповноваженого із захисту державної мови Тараса Креміня. У привітальному слові до учасників телемосту А. Веліховська окреслила сьогоднішній стан освітньої сфери Миколаївщини, виклики і завдання, висловила побажання успіху учасникам. Цікавим позаплановим елементом телемосту стала участь і виступ миколаївця Івана Селезньова – колишнього МАН-івця, переможця конкурсів, почесного посла науки ЦЕРН в Україні (навчався на школі в ЦЕРН у 2012 році). Він зазначив позитивний вплив отриманих в ЦЕРН знань і вражень на вибір спеціальності, навчання, подальшу наукову кар’єру і побажав молоді стійкості, працьовитості та успіху на обраному шляху. Запитання, які ставили слухачі обом виступаючим науковцям, продемонстрували значний практичний інтерес аудиторії до опанування сучасними знаннями з фізики та інших наук. Ми вдячні Малій академії наук України і нашим співвітчизникам-науковцям, які співпрацюють з ЦЕРН, за підтримку освітян нескореної України, бажаємо успішного продовження цієї роботи і спільних успіхів на благо Перемоги.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин