Геноцид · “Він створив першотвір у живописі на тему Голодомору, який став одним із провідних візуальних символів трагедії в світі”. · с. 5сторінка оригіналу ↗
Чорні з півночі вітри…
Слово Просвіти, №47 за 2025 рік
Стаття про Голодомор в аргентинській газеті
У день жалоби за ініціа! тиви Німецько!україн! ського товариства у Гайль! бронні зібралися українці, щоб згадати тих, хто віддав своє життя за свободу рід! ного народу, загинув від рук більшовиків під час го! лодоморів, тих, хто з 2014 року до сьогодні відстоює свою незалежність, хто пе! ребуває у полоні – застін! ках російських катівень. Зустріч розпочалася з молитви українською і ні! мецькою мовами. У свій промові Анаста! сія Козак, голова НУТ, розповіла історію перепоховання 60 українських військовополоне! них 1939–1945 років. Відбувалося це у 60!х роках минулого століт! тя. Жінка цікавилася історією з юнацьких літ. Має повний спи! сок українців, які лежать у цій землі. Є намір випустити невели! ку брошуру німецькою для біль! шого розуміння місцевого насе! лення історії України. Мені як письменниці, яка на! писала книжку “Пустеля. Голодо! мор. Український південь”, близька тема винищення нашого народу. Про три хвилі репресій збоку більшовиків, спрямованих на вбивство українців, майже ніх! то з письменників, журналістів не розповідав. Інформація про! бивалася у світ. Колег із!за зару! біжжя НКВД возило спеціально розробленими маршрутами, аби ті написали те, що потрібно було тодішній владі. Цю тему було за! боронено, існувала цензура, що ширилася у Європі. Її вплив від! чувала і я. Тому книга “Жовтий князь” Василя Барки, який еміг! рував до США, сприйнялася як художня енциклопедія Голодомо! ру, незважаючи на те, що правда-таки дійшла до різних країн і во! ни визнали Голодомор як гено! цид українського народу, у тому числі Німеччина. Ця тема має бути постійно на виду і на слуху. Радію за Тетяну П’янкову, колежанку з Івано! Франківська, яка у 2022 році ви! дала роман “Вік червоних му! рах”, присвячений темі Голодо! мору. Його перекладено поль! ською та німецькою мовами, ро! ман має міжнародне визнання, його було представлено на Франк! фуртському книжковому ярмарку. До цієї теми звертаються мої колеги, але цього замало, коли все той же ворог, уже в іншому обличчі, продовжує справу гено! циду мого народу. Тим паче, є про що говорити. Нещодавно в інтер! неті з’явилася ще одна сторона тих страшних років: нажива ко! муністичного режиму на горі лю!
дей, які, щоб врятувати родини від голоду, віддавали коштовності за шматок хліба, за жменьку бо! рошна. За цей час партійно!ко! муністична каса збагатила казну на 66 тонн золота, 1439 тонн сріб! ла, діаманти й антикваріат. Страшно уявити, скільки люд! ських життів загублено за цими цифрами! Це наймасштабніший і найефективніший грабунок лю! дей, що вигадали нелюди. Занепокоєнням і турботою про полонених, які перебувають у в’язницях росії, була пронизана промова Олени Хаваліц, заступ! ниці голови НУТ. Військовопо! лонені перебувають у надзвичай! но тяжких умовах. Росія не до! тримується міжнародних правил, конвенції. Знущання, побої, го! лод. Ось що відбувається у застін! ках в’язниць. Вимагати звільнити наших захисників – один із обов’язків суспільства, наголоси! ла Олена Хаваліц. У словах Анни Федоренко звучали стурбованість про сього! дення, про війну, нав’язану росі! єю волелюбному народові, про жертовність і мужність воїнів, про тих, кого знищує путінський загарбник. Ми віддали шану загиблим у війні росії проти України хвили! ною мовчання. Вдячні за участь Анні Доблер, співачці, яка виконала пісні ні! мецькою та українською мовами, спрямовані проти війни. Особли! ві емоції викликали слова Дітріха Бонгефера, священника, замор! дованого у німецькому таборі. Надійшов запис з України. Наші приятелі з ансамблю “Зер! нятко” підтримали нас піснею Тараса Петриненка “Господи, по! милуй нас” та наймолодшої учас! ниці ансамблю Єви Заклецької, яка дзвінким голосом подарувала нам молитву “Отче наш”. Вдячні телеоператору Юрію Руху, який зафіксував цю подію.
Віра МАРУЩАК, письменниця, журналістка
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
