Письменники і час · “У час екзистенційної війни, коли Україна збройно відстоює право на незалежність та ідентичність, завдання науки, культури, освіти – особливі”. · с. 13сторінка оригіналу ↗
Як слід перекладати Шекспіра?
Слово Просвіти, №47 за 2025 рік
Юрій МОСЕНКІС, заслужений діяч мистецтв Украї! ни, доктор філологічних наук
Попри виняткову важливість для літератури художньої форми, мало хто буде сперечатися, що перекладати треба насамперед зміст твору. А для цього зміст слід адекватно розуміти – особливо тоді, коли він багатоплановий і далеко не зовсім явний. Так, “Одіссея” – не казка про вірність героя Пенелопі, а астрономічний довідник, чиї символи потребу! ють розуміння, а нерідко й де! шифрування. Те саме стосується багатьох мітів, казок, давніх літе! ратурних текстів. Шекспірові сонети за часом та культурним контекстом знач! но ближчі до нас, аніж Гомерові гекзаметри. Вони доволі абстрак! тно!філософічні, конкретної ін! формації в них мінімум – і тому, здавалося б, їх легко перекладати. Але ні – вони, очевидно, нале! жать до так званих стеганограм: на відміну від криптограм, прихо!
вано не тільки інформацію, а й сам факт шифрування! Якщо оригі! нальний англійський текст міс! тить закодоване послання, то й переклад має хоч якось передати його зміст, а не відтворювати тільки зовнішню форму!прик! риття. Другою особливістю Шекспі! рових сонетів, окрім відсутності прив’язання до історико!куль! турних реалій, є їхня повна супе! речність біографії автора. Доку! ментальний Шекспір ніколи не залишав Англії, нічого не відомо про його перебування за кордо! ном, відірвано від друзів, зраду в дружбі та коханні. А саме про це оповідають сонети. Сонети присвячено “містеро! ві W.H.” – скільки чорнил списа! но в пошуках цієї особи! Навіть Оскар Вайлд присвятив худож! ньому дослідженню цього питан! ня цілий твір. Питання зрештою вирішилося дуже просто – це WalsingHam, друг і покровитель поетів, але не Шекспіра, а його сучасника Кристофера Марлоу, що започаткував продовжену Шекспіром форму драматургії. У сонеті 91 розташовані неподалік слова wealth… garments кодують те саме прізвище Walsingham, а в со! неті 36 twaine, Although передає Thomas Walsingham (twain “под! війний” має те саме значення, щой ім’я Thomas – “близнюк”). Багато сонетів Шекспіра міс! тять захований у рядках підпис Марлоу (Marlowe): more louely (со! нет 18), loue thee more (сонет 150) та ін. У сонеті 76 сказано, що майже кожне сонетне слово міс!
тить ім’я автора, й далі двічі пов! торено love “кохання”. Справді, це ключове слово сонетів. Але англійського love явно недостат! ньо для кодування Marlowe. Тут слід згадати, що тогочасний анг! лійський сонет узорувався на французький – зокрема, співця кохання П’єра де Ронсара. А в його сонетах ключове слово – l’amour “кохання”. Для розшиф! рування слід знати, що поети не! рідко кодують інформацію за до! помогою анаграм – звукових на! тяків одними словами на інші. Переставивши літери у слові l’amour, отримуємо marlou – так вимовляли, а писали Marlowe. У багатьох сонетах закодовано імена та титули тогочасного прем’єр!міністра Вільяма Сесіла лорда Бьорлі. Наприклад, у соне! ті 75 will steale his treasure символі! зує William (спрощена форма Will) Cecil, the Lord Treasurer (найви! щий скарбник – так тоді назива! ли голову кабінету міністрів). Са! ме він разом із вищезгаданим Волсингемом зімітували загибель талановитого поета Кристофера Малоу, який далі таємно виступав одним зі співавторів Шекспіра. Зі студентських років Марлоу був не тільки поетом, а й розвідником. І коли його за вільнодумство стала переслідувати церква, високі пок! ровителі інсценізували його заги! бель та зберегли для літератури. Отже, перекладачі відомих під іменем Шекспіра сонетів мають ураховувати не тільки їх зовніш! ню форму, а й закодовану інфор! мацію, і думати над тим, як пере! давати в перекладі і її.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
