Арт-калейдоскоп · “Різні акценти, різне бачення і дві різні вистави. Кожна по<своєму цікава. Власне, за це ми й любимо театр”. · с. 15сторінка оригіналу ↗
Як пісня подовжила життя
Слово Просвіти, №47 за 2025 рік
Цісик і художницею Катери! ною Білокур. Є документаль! ні свідчення, що батьки Квітки були на виставці кар! тин Катерини Білокур у США, тож я вирішив поєд! нати цю подію зі своєю істо! рією. Після цього робота пішла ще швидше, ніби під! тверджуючи правильність ав! тором такого сюжетного ви! бору. Отож, за доволі корот! кий час п’єса була готова. Але доля кожної п’єси непередбачувана. До 2018 року нею ніхто не цікавився, хоча вона й пропонувалася різним те! атрам і навіть була надрукована у збірці “Таїна буття”. Це перша антологія біографічної драми в Україні, де були представлені чу! дові твори таких цікавих та зна! них авторів, як Валерій Герасим! чук, Ярослав Верещак, Неда Неждана, Тетяна Іващенко, Анна Багряна. У 2018 році п’єсою зацікавив! ся Вінницький театр імені Мико! ли Садовського. Виставу поста! вила народна артистка України Таїсія Славінська, з якою вже бу! ло успішне сценічне втілення мо! єї драми “Ассо та Піаф, або Ще один тост – за Мермоза!” Нині поста! новка “Квітки” вінни! чан має чималий успіх, її показують як в Украї! ні, так і за кордоном. Нещодавно театр по! вернувся з Німеччини, де виставу з успіхом представили в багатьох містах. Також була поста! новка у Миколаївсько! му національному ака! демічному театрі драми та музичної комедії. Ставив виставу відомий режисер із Херсона, заслужений діяч мис! тецтв України Сергій Павлюк. Я ще цієї вис! тави не бачив, проте знаю, що її дуже тепло прийняли глядачі. Сподіваюся, що колись теж опинюся серед шанувальників цього театру під час вистави “КVITKA на три мі! сяці”. Наступна прем’єра була в Ко! ломийському театрі імені Івана Озаркевича (режисер!постанов! ник, народний артист України Валерій Невєдров). Під час цієї роботи мене попросили скороти! ти кількість персонажів, а замість Катерини Білокур Квітка зустрі! чається у снах зі своїм батьком Володимиром. Родина Цісиків бере свій початок саме з Покуття, тому в театрі хотіли, аби вистава була закцентована на цьому краї. Довелося переписувати п’єсу, тож вона тут дещо інша. Вистава і сьогодні в репертуарі театру імені Івана Озаркевича. Ще одну виставу в Одеському театрі музичної комедії поставив заслужений артист України Олександр Щесняк. Це дуже ці! каве рішення, оскільки в інших виставах, зокрема у Вінниці та Коломиї, звучать записи пісень у виконанні самої Цісик. А в одесь! кому театрі співають самі актори. Був на прем’єрі цієї вистави і щи!
вторгнення книжкова галузь заз! нала потужного удару, однак сьо! годні ми бачимо, що вона поступо! во відновлюється і зростає. Книги продовжують виходити, з’явля! ються нові книгарні та видавниц! тва”, — наголосила Тетяна Бе! режна. Окрему увагу вона приділила програмі “Власна справа: Креа! тивні індустрії”, яка відтепер по! ширюється і на книговидавців, авторів та суміжні творчі профе! сії. Програма передбачає мікрог! ранти від 100 тис. до 1 млн грн на розвиток бізнесу – від редагу! вання до закупівлі обладнання, маркетингу та створення робо! чих місць. Подання заявок від! бувається через “Дію”. Йшлося також про результа! ти ключових державних прог! рам: “єКнига” – понад 221 тис. отримувачів у 2025 році, 147 млн грн витрачено на купівлю кни! жок; закупівлі Українського інс! титуту книги – 114,5 тис. при! мірників нових видань для біблі! отек на 23,35 млн грн. Під час дискусії учасники об! говорили питання розвитку книжкового ринку, підтримки книгарень та модернізації дер!
ро порадів ще одній цікавій само! бутній постановці. Коли дивишся вистави в Оде! сі та Вінниці, то часом складаєть! ся враження, що вони написані різними авторами. Різні акценти, різне бачення і дві різні вистави. Кожна по!своєму цікава. Власне, за це ми й любимо театр. Ми мали також можливість поспілкуватися з людьми, безпосередньо причетними до створення нової вистави. Олександр Щесняк, заслужений артист України, режисер! постановник та виконавець ролі Едді Раковича: “Цю п’єсу до нашого театру приніс Алекс Гутмахер (його у виставі грає Владислав Кутуєв). Виставу вже поставили в кількох українських містах, а Алекс оде! сит і дуже хотів, щоб її поставили і в Одесі. П’єса незвичайна. Працюва! ти спочатку було непросто, але згодом процес пішов. Нехай мені пробачить драматург, але я багато що змінив. Звісно, з його дозволу. Всі персонажі у мене вийшли за! коханими. Це сталося якось само собою.
жавних програм у сфері культури й читання. Йшлося про необхід! ність прискорення змін до зако! нодавства та пошуку джерел фі! нансування, збільшення витрат на промоцію української книги та посилення спроможності УІК, розширення дії програми “єКнига”, що на думку учасни! ків, дозволить підвищити ефек! тивність використання коштів; пільгове страхування та підтрим! ку виробництва біля лінії фрон! ту; оновлення бібліотечних фон! дів й посилення роботи з грома! дами у цьому напрямку. Міністерка підкреслила, що команда Міністерства культури готова до відкритого діалогу та працює над прозорими рішення! ми. Міністерство працює над за! лученням додаткових ресурсів для галузі з різних джерел – дер! жавного бюджету, міжнародної допомоги, фондів, програм зай! нятості. Тетяна Бережна подякувала учасникам за відкритий діалог, який допоможе підвищити ефективність політики у сфері книговидання.
За інформацією Мінкультури
У нас багато співачок із прек! расними голосами. А Квітка Ці! сик вразила мене не лише цим. Вона народилася в Америці, але її батьки зберегли рідну культуру івона знала українську мову. Це дуже важливо – в іншій країні розмовляти українською мовою і найголовніше – співати україн! ські пісні. Тим більше, що вона лише один раз недовго була в Ук! раїні. Коли вирішив, що ставитиму цю виставу, то з’явилася бандура. Вона мені дуже допомогла. Також дуже вдала вставка зі сном, завдя! ки якій пов’язали Квітку Цісик з Катериною Білокур. Робота йшла легко і швидко. Також зізнаюся, що я не тільки режисер, а й актору другому складі. Оскільки вико! навець не зміг приїхати до Києва з технічних причин, то я зіграв Едді Раковича. Ми не намагалися зробити копії людей, яких граємо. Можна сказати, що всіх персонажів, крім Квітки, просто вигадали. Не мо! жу не назвати виконавців. Це Ірина Гусак (Квітка Цісик), Ліля Духновська (Мадлен), Володи! мир Марущенко (Бернард Шус! тер), Юліана Ігнатовська (Ма! рія), Ірина Візіренко (Катерина Білокур), Владислав Кутуєв (Алекс Гутмахер) та Сергій Мал! дрик (Бандурист). Із технічних причин не змог! ли привезти до Києва свої деко! рації, серед яких велика репро! дукція картини Катерини Біло! кур. В Одесі вистава йде на малій сцені, а тут зовсім інший сценіч! ний майданчик. Тож декорації дещо різняться. До речі, це наші перші гастролі з цією виставою. Сподіваюся, що ми продовжимо цей досвід. Гутмахер пропонує їхати у Вінницю, Полтаву та Львів. Побачимо, як складеться. У Києві вельми специфічна театральна публіка. Це вже мій другий досвід гастролей до столи! ці. Вперше привозив фантасма! горію про собаку “Сільвія”. У нас в Одесі якщо смішно, то глядачі відразу починають сміятися. А тут спершу сидять тихо, уважно слухають. Від незвички на сцені відчуваєш певний дискомфорт, адже не розумієш реакцію. Лише під кінець вистави люди почина! ють виявляти свої емоції. А зага! лом класна публіка. Зараз працюємо над п’єсою про одного відомого персонажа. Це буде рок!опера або мюзикл. Проте говорити конкретно ще за! рано”. Ірина Гусак, виконавиця ролі Квітки Цісик: “Не можу сказати, що при створенні цього образу я повніс! тю відсторонилася від себе. Все! таки тут моя сутність, моя плас! тика, мій голос. Все це диктує, як я буду працювати над роллю. То! му, звісно, вкладала і щось своє. Дивилася інтерв’ю Квітки, як во! на поводилася, розмовляла. Але у нас не було завдання її копіюва! ти. Вважаю Квітку легендою. А зіграти легенду водночас і приєм! но, і важливо для кожної актри! си. Сподіваюся, що у мене з цією роллю склалося. Олександр вже сказав, що у нас вистава йде на камерній сце! ні. Там глядач зовсім близько. А грати у такому великому залі трішки незвично, для нас це ін! ший формат. Тому намагалися все робити дещо інакше. Прем’єра вистави відбулася у квітні. Змінюємося ми, зміню! ються й наші персонажі. Думаю, що Квітка Цісик у моєму вико! нанні щоразу дещо інша”.
Одеський академічний театр музичної комедії імені Михайла Водяного предста) вив у Києві свою виставу “Два кольори однієї долі” за п’єсою Олега Миколайчука) Низовця “Квітка на три місяці”. Показ відбувся у Великій залі імені Василя Сліпака Національної музичної академії України.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
