Арт-калейдоскоп · “Тарас Григорович став душею казахського народу, і я не міг не зняти про це картину”. · с. 9сторінка оригіналу ↗
Фестиваль, що має душу
Слово Просвіти, №48 за 2019 рік
Відбувся ІХ Всеукраїнський фестиваль-конкурс колективів народного хорового співу імені Порфирія Демуцького. Ця найпрестижніша імпреза народного хорового співу в нашій державі проводиться раз на три роки і вже стала традиційною, щораз збираючи дедалі більше учасників. Нинішній фестиваль-конкурс прийняв 21 репрезентанта народної пісенної культури з 15 областей України.
Коли створювали це свято народно-хорового мистецтва, то в ньому, крім народних хорів, брали участь і ансамблі. Але сьогодні для малих форм існує чимало різноманітних фестивалів і конкурсів. І відтепер ми вирішили обмежуватися тільки великими хоровими колективами — власне, основоположником саме такої форми народного гуртового співу є Порфирій Демуцький. Учасників ділимо по категоріях. Це хори міські, сільські й навчальних закладів. Цього разу навчальні хори поділили на І—ІІ рівнів акредитації (училища, коледжі) та ІІІ—ІV (університети). Оргкомітет отримав близько 30 заявок, тож обирали кращих з кращих. А з Дніпропетровської, Житомирської, Полтавської, Сумської, Черкаської областей обрали навіть по два колективи — аматорський і навчальний. Гран-прі фестивалю-конкурсу цьогоріч отримав Український народний хор ім. Станіслава Павлюченка Київського національного університету культури і мистецтв. Колектив є уособленням високої хорової культури. Керує ним кандидат мистецтвознавства, доцент Олена Скопцова. Хор вже багато років бере участь у фестивалі-конкурсі ім. Демуцького: 2001 року під керівництвом Станіслава Павлюченка здобув Гран-прі, а торік уже з новим очільником — перше місце. Журі визначило кілька перших місць за номінаціями. Відкриттям фестивалю-конкурсу став хор “Червона калина” Національного педагогічного університету ім. Михайла Драгоманова. Керує ним молода талановита музикантка, доцент Аліса Литвак. У колективу цікавий репертуар, оригінальне бачення народної музики і молодіжна енергетика. Серед навчальних колективів І—ІІ рівнів акредитації перше місце здобув хор Дніпропетровського коледжу культури і мистецтв (м. Дніпро). Керівник, заслужений працівник культури України Павло Роздайбіда, очолює колектив уже понад два десятиліття. Перше місце серед сільських колективів посів Старосільський народний хор з села Старе село Сумського району Сумської області. Керівник — заслужений працівник культури України Василь Деркач. На фестивалі-конкурсі був цілий феєрверк міських колективів — один кращий за іншого. І ми не побоялися присудити їм аж чотири перші місця, оскільки вони є носіями різних регіональних культур. Один із них — хорова група ансамблю пісні і танцю “Криниченька” з міста Андрушівка, що на Житомирщині. Керівник — заслужений діяч культури Польщі Іван Красовський. Цей колектив — неодноразовий учасник фестивалю-конкурсу ім. Демуцького. Його манера вирізняється аристократичністю. Також перше місце здобув хор “Родовід” із міста Камінь-Каширський Волинської області. Ще одне перше перський. Він не подобається багатьом в Україні. Так було за часів Порошенка, така ж ситуація і нині. Шевченка ви тут не побачите на п’єдесталі. Це звичайний солдат, який не має права голосу в умовах царської армії. У будьякий момент його можуть покарати, кинути у карцер, що й відбувалося. 1853 року Шевченко багато разів проситься на чергування на сторожову вежу над Каспієм. Це місце, де або страшенно холодно, або страшенно спекотно. Від чого взагалі можна померти. Чому він так робив? Тому що йшла війна. Тарас не хотів брати участь у каральних загонах. Не хотів вбивати казахів.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
