Без мови немає нації! · с. 1сторінка оригіналу ↗
Словник доби. Щастя
Слово Просвіти, №48 за 2019 рік
мок і рецептів, звісно, краще мати апробоване наукою розуміння.
Так от, двоє львів’ян — Уляна Лущ
(кандидатка філософських наук, письменниця) і Роман Пурій (лікар, бізнесмен, митець, громадський діяч) заснували Інститут дослідження щастя. І вже виклали свою філософську концепцію щастя в окремій книжці — “Планування щасливого життя”. Щедро поділилися досвідом конструювання щастя, обґрунтовуючи знаннями з нейронауки, соціології, психології, культурології. Чим полегшили нам, посполитим, життя. Тепер усі, хто не мали змоги його відчути і, може, зневірилися, отримали певність: щастя є! Отже, читай-те! І буде вам — ну звісно!
Інститут щастя. Звучить не тільки нестандартно, а й обнадійливо. Амбітно. І виклично. Принаймні у країні, де ведеться війна, а на Щастя в значенні “місто на сході України” зазіхає ворог.
Втім, нині щастя — це тренд! Підтвердження — нещодавня щорічна зустріч Ялтинської європейської стратегії (Фонд Віктора Пінчука) з темою — “Щастя зараз”. Нові підходи для світу в кризі натхненно обговорювали зокрема А. Квасьнєвський, А. Расмуссен, Д. Вард з Массачусетського технологічного інституту, який долучився до World Happiness Report — щорічної доповіді ООН.
В основі проєкту Інституту — власне ООНівський підхід. Щастя та благополуччя визнані там загальнолюдськими цінностями. Тому його (щастя) розглядають як функцію до програм сталого розвитку. Організація Об’єднаних Націй веде рейтинги країн за певними показниками. Встановлення рейтингу “щасливих країн” слугує своєрідним поштовхом і водночас орієнтиром для розвитку решти країн. Показово: у королівстві Бутан ввели показник економічного зростання, який називається “Валове національне щастя” (Gross National Happiness). Звісно, поки що не зовсім об’єктивний, але важливо — щастя громадян є метою державної політики. Ти ба!?
Фундаментом концепції щастя, представленої Інститутом, є евдемонізм, який визначає щастя як життя, спрямоване до певної мети. Основне тут — пошук смислів життя, а щастя є приємним “побічним ефектом” цього пошуку.
Сприйняття блаженного відчуття —
щастя — залежить від контрастів. Хто як не українці сьогодні гостріше від інших заточені на таке сприйняття? Тобто, війна, обсіли соціальні проблеми, а ти драйвуєш від адреналіну... Щасливий? Учені стверджують — так. На контрасті. Щоправда, щастєзнавець Р. Пурій вважає, що людина (як істота біологічна) воліє шукати щастя радше у зоні комфорту. Хтось би посперечався? І тут логічно назрівають дебати. Тож Інститут організовує Міжнародну конференцію, яка відбулася в середині листопада ц. р. Говорили про планування мрій і щастя у контексті нових парадигм цивілізаційного розвитку.
До слова, у світі вже існують інститути і навіть міністерства щастя. У більш розвинутих країнах. Хоч і з незначними ресурсами. Ми ж таки справді володіємо ресурсами. Значними таки. Бо розкрадають їх давно, масово, схемно-системно, а ресурси все ж не меншають. Але головне — люди. Вони не розучилися красти і мріяти. І вірити. Тож дайош відповідне міністерство?!
Звісно, щастя — мінлива супутниця життя. Втім, автор цієї публікації, мотивований дофаміном від читання книги наших щастєзнавців, переконаний: воно вартує зусиль! Щоправда, пошук щастя без етичних параметрів — долання шляху в пустелі без компаса.
Шануймося!
ЩО ПОСІЄШ, ТЕ Й ПОЖНЕШ
ФЕСТИВАЛЬ, ЩО МАЄ ДУШУ
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
