Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Культурний день 9 · “Щаслива, що презентація книжки Галини Дацюк «Світло повертається», написаних від 2022 року склалася якнайкраще!” · с. 9сторінка оригіналу ↗

Народжена повертати Світло

Слово Просвіти, №48–49 за 2025 рік

Тетяна ЯРОВИЦИНА, поетка Це – зустріч, наскрізь пронизана світлом, акумульованим у багатому на любові щедрому на вдячність жіночому серці, підсиленим гострим розумом, інтуїтивною прозорливістю, пильною пам’яттю, умінням відчувати, цінувати й берегти. Пані Галина (з її то голосом і майстерністю!) зізналася, що вперше читатиме тексти зі своїх книжок! У це складно повірити, але ми виявилися першими слухачами есеїв, замальовок, нарисів – від щемких і теплих родинних історій "Борщ незалежності: локальна історія" та "Мій друг Комунальник" до нарисів "Життя як світло і покута" (про Василя Овсієнка), "Повернення Землі" (про Романа Ратушного), "Вічний сад..." (про Ірину Цвілу), "Бог дав йому в руки лопату і спровадив в Україну" (про Вікентія Хвойку)... І все це – м’яке, чуйне, справжнє до мурах! А ще ж є історії про родини Миколайчуків, Дзюбів, Ліндфорсів-Русових, про рідне село Кордишів, що на Тернопільщині, про односельців-воїнів УПА, про поневіряння українців по Сибірах і ГУЛАГах. І про невтомних творців української історії, літератури, мистецтва всіх часів, які дають людині силу на тлі Великої війни. Загалом у книзі таких історій 85, і кожна з них світиться! Кожна пробуджує гордість, любов, гідність, нові смисли, бажання осягнути Україну й українців з позиції автохтонів, а не упосліджених малоросів. "Світло повертається" – це книга, промені якої беруть початок у світовідчутті авторки і її життєвому шляху. У рідній хаті, у родині, в сільській бібліотеці, у школі, університеті, у редакціях провідних часописів, на "Радіо Культура", у викладацькій діяльності, у численних дослідженнях, розвідках та інтерв’ю, у книжках збережених історій "Янголи небесної чоти", "Одна з нас", "На хресній дорозі" та багатьох інших. "Читати ці книги – перевіряти свою душу на українськість", – пише у передмові до презентованої книги письменниця, Шевченківська лавреатка Любов Голота. І має рацію! Усі численні шанувальники, сподвижники, друзі авторки, присутні на зустрічі, із цим погоджуються одностайно. Із пані Галиною нас пов’язує дуже тепла історія. Ця тендітна жінка, сама цього не усвідомлюючи, дала мені особисто чи не найбільше з усіх сердечного світла, сяйва голосу, віри в завтра, гордості за минуле, безумовного прийняття, любові до людей, жодного разу не викликавши ані відторгнення, ані сумніву. Це – людина, покликана бути берегинею національного спадку, свідком торжества українського духу, світлодайним мотиватором людськості, взірцем шляхетної щедрості в житті й фахові! Щаслива, що сьогоднішня презентація її книжки есеїв і нарисів "Світло повертається", написаних від 2022 року, склалася якнайкраще! І що завдяки улюбленій Центральній бібліотеці імені Григорія Сковороди стільки людей відкрили для себе невичерпне джерело справжності, людяності, натхнення! Як і я колись... Дивлюся я на пані Галину, відчуваю кожну емоцію і думку, й розумію: цей скарб треба берегти! Мій вірш про людину, об яку завжди грієшся серцем! У найтепліше інтерв’ю журналістці радіо «Культура», авторціукладачці збірки жіночих інтерв’ю «Одна з нас», Галині Дацюк! Ну й новина! Одна із вас? Хіба? Та де мені?!! Не надто дужа я – в цей час ганяти демонів... Серед жінок величних цих, яким вклоняються, м’якіш від мене та сильніш в рази трапляються! Міцною зроду не була. Мені пороблено. Я ні велика, ні мала, а просто втомлена... Я понад світом гомінким лечу пір’їною... І серцем я не бозна з ким – із Україною. То в інших, справжніх берегинь – величні якості, галони чуйності й снаги, і подих святості, і гідність, світла, наче юнь! Та... знову лину я у найтепліше інтерв’ю – з Дацюк Галиною. Відчуєш людськість, доброту – тріпочеш колосом! І по тобі мурахи йдуть од того Голосу... Він – височінь, і глиб, і шир – мов серед поля йдеш... А як натхненно на душі, коли поля без меж! 2022 р. *** Дорогі друзі, ви неймовірні! Дякую, що обдарували мене радістю і зарядили, як могутній павербанк, увагою та щирим зацікавленням книжкою. Щаслива була побачити усіх, обійнятися (зібралася повна зала) і почути від вас, що "Світло..." спонукає звернутися до родинних історій, розпитати старших, записати, зберегти. Це на сьогодні справді скарб, який, як от домашні альбоми, чи світлини, лежить у багатьох навіть у тривожних валізках... Дякую, що поділилися дуже особистим і чуттєвим. Дякую Збройним і Комунальним Силам України, що тримали небо і світло. Дякую поетці і модераторці Тетяні Яровициній, Ользі Ходацькій, Ользі Самолевській, Олені Коваленко, Василю Корчинському, Ігорю Якубосвькому, Володимиру Царенку, моїй колишній студентці Тоні – мамі двох малючків. Дякую невтомним працівницям Центральної бібліотеки Солом’янки імені Григорія Сковороди за блискучу організацію свята і тепло чаювання після основної частини презентації. Дякую моїй світлій родині, про яку прочитала кілька сторінок. Вишукане музичне оформлення у виконанні музиканта Ігоря Якубовського, мого земляка з Крем'янеччини, стало просто знаком оклику. Це було свято душі! З вдячністю Галина Дацюк 16 листопада, у День працівників радіо, телебачення та зв'язку, у Центральній бібліотеці Солом’янки відбулася презентація книжки письменниці Галини Дацюк "Світло повертається". Спільна світлина з презентації книжки "Світло повертається"

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин