“З листів Ганни Барвінок створюємо портрет · Бориса Грінченка нам, нащадкам: Високоповажний · Добродій, люблячий Україну і родину..” Незабутні · с. 14сторінка оригіналу ↗
Пам’ятна таблиця героїні та її пісні
Слово Просвіти, №48–49 за 2025 рік
Роман ПАСТУХ, член НСПУ
З містом Стриєм на Львівщині пов’язані десятки славних діячів нашої історії та культури. Достатньо назвати принаймні такі, як поет Іван Франко, композитори Остап Нижанківський і Богдан Весоловський, полководець УСС і УГА Григорій Коссак, Провідник ОУН Степан Бандера, начальник Головного штабу УПА Олекса Гасин, художник і письменник Едвард Козак, історик Ярослав Ісаєвич, поет Віктор Романюк та інші, щоб в яві постали їхні образи, життя та діяльність, політична, наукова, творча, мистецька спадщина.
До цієї плеяди належить і поетка, активістка ОУН, зв’язкова Головного командира УПА Романа Шухевича, Героїня світу, лицарка ордену Княгині Ольги ІІІ ступеня, Почесна громадянка міста Стрия, авторка збірок «У тенетах двох «закриток» та «»Спокуса, або Проснись, Україно» Ольга Ільків (Стрий, 1920-Львів, 2021). Ця мужня дівчина, дружина полеглого повстанця, вдова, мама двох віднайдених і повернутих з дитячих притулків своїх дітей, в’язень найстрашніших політичних тюрем-«закриток» СССР – Алєксандровського (Сибір) і Володимирського «централів» (на р. Клязьмі) пережила страшне лихоліття Другої світової війни, не менш страшні знущання й тортури енкаведистів і кагебістів, на зло всім випробуванням долі залишилась віруючою в Бога, незламною патріоткою України, а наприкінці свого понад столітнього життя – ще й просвітянською і культурною діячкою. Ось із кого слід брати приклад нинішньому та наступним поколінням нашої молоді.
Яскравим зразком поетичного таланту
Ольги Ільків стала її «найосновніша пісня» «Повстанське танго» на музику бойової подруги Марти Пашківської з Тернопільщини. За словами поетки, вона «написала текст пізньої осені, у листопаді 1944 р. в селі Угольна Стрийського р-ну Львівської обл. (історична назва села Уголна в совєтський період спотворена до форми Угольна, Угільня і чекає на відновлення.-Авт.). Точніше, не в самому селі, а на хуторі, в присілку під самим лісом коло Угольної (там було дві хатинки, так звана парцеляція...)». Як виходець із цього села, де двічі перебував Роман Шухевич, я зустрічався з поеткою у Львові. За спогадами пані Ольги місцем написання вірша для майбутньої пісні стала давно неіснуюча хата парцелянта Івана Коса родом з Дашави. Коли в 1945 р. підпільна повстанська піаністка Марта Пашківська поклала вірш на музику, і пісня отримала назву «Повстанське танго», обидві авторки не очікували її широкої популярності на теренах дій ОУН-УПА. А сталось саме так. Їхнє «Танго...» увійшло до золотого фонду української пісенної творчості періоду боротьби за незалежність 1940 рр.
Влітку 2025 р. автор цих рядків звернувся до міського голови Стрия Олега Канівця з пропозицією увічнити місце написання вірша для відомої повстанської пісні пам’ятною таблицею. До благородної патріотичної справи особливо активно долучився уродженець Угольни, староста «подорожненського ключа» сіл Зеновій Микитин, а також підприємець і спонсор Андрій Меленевич, староста сусіднього села Великих Дідушичів Ігор Бардин. Засніженої неділі 23 листопада 2025 р. відбулось відкриття пам’ятної таблиці на фасаді Народного дому в Угольні. Чин освячення здійснив парох о. Василь Федорович. До присутніх промовляли заступниця начальника управління культури, молоді та спорту Стрийської міської ради, голова Стрийського осередку Товариства «Україна-Світ» Юлія Курилишин і ваш покірний слуга. Церковний хор під орудою регентки Любові Притоцької виконав «Повстанське танго» для присутніх жителів, яка стала для них справжнім відкриттям. Нехай же вони ще краще знають історію рідного села і по праву гордяться нею.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
