Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
З роси і води! 4 · “Ювіляр має досить значний внесок у підготовку · кадрів вищої кваліфікації. Під його науковим керівництвом · захищено 15 кандидатських та 3 докторські дисертації”. · с. 4сторінка оригіналу ↗

Вчений, освітянин, патріот

Слово Просвіти, №48–49 за 2025 рік

Володимир Скляр, доктор історичних наук, професор Лише той життя й свободи вартий, хто йде за них щодня у бій. Йоганн Гете 10 грудня 2025 р. виповнюється 80 років відомому українському вченому, педагогу, доктору історичних наук, професору УДУ імені Михайла Драгоманова Петру Макаровичу ЧЕРНЕЗІ. Ювіляр народився у селі Терешки Сквирського повіту Київської області у багатодітній сільській родині. Непереборне бажання вчитися вело сільського хлопчину до навчання у початковій школі, потім семирічній у селі Шаліївка на відстані 7 км від батьківської хати. Середню освіту здобував у селі Антонів, долаючи щодня 14 км шляху полями і ярами. Досить довгим і тернистим був життєвий шлях на науково-педагогічній ниві. Після закінчення середньої школи, щоб вирватися з колгоспу, вступає до Білоцерківського технічного училища № 4, яке закінчив з відзнакою та був направлений на будівництво Київської гідроелектростанції у місті Вишгороді. У 1964–1967 рр. проходив дійсну військову службу у Групі радянських військ на території Східної Німеччини (НДР). Зразу після демобілізації працював фрезерувальником на Київському авіаційному заводі, а з 1968 року слюсарем Автотранспортного підприємства № 1 «Головкиївміськбуду». Маючі природні організаційні здібності активно включився у громадську роботу. Сприяли йому в цьому людяність та любов до української пісні та музики, закладені родиною. У 1969 р. вступив на навчання до Київського музичного вечірнього училища імені Миколи Лисенка по класу скрипки. Натомість складні життєві обставини не дали здобути музичну освіту. Кардинальні зміни у долі Петра ЧЕРНЕ­ ГИ розпочалися у 1970 р., коли він вступив на вечірнє відділення історичного факультету Київського державного університету імені Тараса Шевченка. Закінчив навчання з відзнакою у 1976 р. здобувши спеціальність викладача історії і суспільствознавства. В університетські роки у нього з’явився хист до дослідницької роботи та викристалізувалося бажання стати дослідником історії свого багатостраждального народу. Початком реального втілення його мрії стала праця, ще у період навчання в Університеті, в Інституті історії Академії наук Української РСР, куди ювіляр перейшов працювати у 1974 р. начальником відділу кадрів, а згодом зайняв посаду молодшого наукового співробітника. За керівництва провідного українського вченого з історії Другої світової війни доктора історичних наук, професора Михайла Коваля молодий дослідник розпочав роботу над кандидатською дисертацією. Проте важка атмосфера у цій науковій установі змусила молодого науковця дописувати наукове дослідження у вільний час після роботи в автопарку, куди за непереборних обставин повернувся ювіляр. Лише у 1982 р. працюючи старшим лаборантом кафедри історії СРСР Київського державного педагогічного інституту він захистив кандидатську дисертацію. У 1983 р. перейшов на викладацьку роботу до Київського політехнічного інституту, де працював до 1993 р. на посадах старшого викладача та доцента кафедри історії КПРС (з 1987 р. кафедри історії). З 1993 р. і донині науково-педагогічна та громадська діяльність Петра ЧЕРНЕГИ пов’язана з Національним педагогічним університетом імені Михайла Драгоманова (з 2023 року Український державний університет імені Михайла Драгоманова), де він пройшов шлях від доцента до завідувача кафедр. В Університеті, де ювіляр працює 34 роки, зокрема за підтримки ректора – академіка Віктора Андрущенка повністю розкрилися його науково-педагогічні та організаційні здібності. Професійна діяльність вченого характерна пошуком нових освітніх програм, що сприятимуть відродженню державності, розвитку національної культури. У 1993 р. дослідник розробив навчальну програму та почав викладати нову дисципліну «Історія української культури». Науковий та педагогічний талант ювіляра розкрився коли він очолив з 1994 року кафедру історії слов’ян і українознавства, а з 2006 року кафедру етнології і краєзнавства та став натхненником й одним із організаторів підготовки вчителів українознавства, впровадження у навчальний процес новітніх гуманітарних дисциплін. Значущою суспільною потребою для професора Петра ЧЕРНЕГИ стало служіння Україні й своєму народові на ниві освіти і науки. Для ювіляра виховання майбутніх вчителів справжніми патріотами своє Батьківщини, проповідниками національної ідеї, глибоко обізнаними з українською етнічною культурою, історією, мовою, викорінення величезного і потужного пласту неправди та ідеологем з історії рідного народу, формування української етнологічної та українознавчої школи задля давно назрілої етнологізації гуманітарної науки в Україні, як вагомого чинника збереження національної ідентичності українців, стало головним завданням всього його життям, ідеєю самореалізації, як особистості педагога і вченого. У лекціях, виступах на конференціях, радіо і телебаченні, в наукових дослідженнях професор Петро ЧЕРНЕГА науково обґрунтовано висвітлює етнічну історію України та її народу, його багату культуру,

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин