“Івано-Франківська обласна “Просвіта” понад чотири роки тому розробила Концепцію відновлення сільських “Просвіт”. · с. 6сторінка оригіналу ↗
НЕВТОМНО ПРАЦЮВАВ ДЛЯ НАШОЇ СПРАВИ
Слово Просвіти, №49 за 2008 рік
Оксана ТЕБЕШЕВСЬКА, с. Голинь Івано"Франківської обл.
Пам’ять і почуття вдячності часто приво" дять нас до тих, хто працював для україн" ської справи: виборював волю, беріг мову — отой, ще донедавна останній, плацдарм української нації, ніс у маси світло знань. Серед них — родина Стебельських. Семеро дітей Іллі й Елеонори стали патріотами Ук" раїни. Це педагог, просвітитель, командир УПА Степан (псевдо “Хрін”), який загинув 1949 року, багаторічний голова управи НТШ у Канаді, науковець, доктор Українського Вільного Університету, графік, скульптор, громадський діяч Богдан, який жив і працю" вав у Торонто, педагоги, активісти громад" сько"політичного життя, просвітяни Роман, Володимир, Марія, Наталія й Ірина. Високу любов до рідної землі, народу, самозречену працю на благо людей сини і дочки успадкували від батьків. Хто ж він, Ілля Стебельський, який вихо" вав для України таких дітей? Рід Стебельських походить із села Воло" ща колишнього Самбірського повіту (тепер Дрогобицького району Львівської області). Батько Іллі Федір народився 1835 року. Він був освіченою людиною. З 1853 до 1854 ро" ку при парафіяльній церкві в Лучинцях був піддячим, згодом — дяком, а також навчав дітей “слаганію и читанію русскому и поль" скому”. 1898 року Ілля Стебельський, здобувши кваліфікацію вчителя, починає педагогічну діяльність. Працює в селах біля Рогатина (Куропатниках, Явчі), а згодом на Калущині, в селі Цвітова (тепер Івано"Франківська об" ласть). Ілля Стебельський навчає дітей грамо" ти, активно включається у громадське жит" тя. У листі"повідомленні відділу читальні “Просвіти” в Цвітовій від 29 січня 1905 року, адресованому Головному відділу товарис" тва “Просвіта” у Львові, читаємо, що на за" гальних зборах, які відбулися цього дня, піс" ля звіту голови читальні про роботу за 1904 рік “забрав голос п. Ілля Стебельський, учи" тель тутейший, і, вказавши на невідрадний стан русько"українського народу на полі економічнім, просвітнім і політичнім, загрі" вав присутніх, щоби не тілько они, але і їх жінки і діти, батьки і мами, словом, усі були членами читальні, бо тілько, як мовляв, че" рез просвіту дійдем до лучшої долі. Рефе" рат сей, триваючий понад годину, вислуха" ли присутні з великим одушевленням і ува" гою”. На зборах звертали увагу й на те, що в селі процвітає пияцтво. Усі члени читальні присяглися не вживати горілки, а Ілля Сте" бельський пообіцяв “виучити читальників аматорське представленя “Перший гораль" ник” і “На старости літ” — хотячи тим спосо" бом утвердити весь нарід, подібно, як се
Учасники VIII турніру Стебельських учинив був у Явчу повіту Рогатинського, за що, правдоподібно, і зістав звідти до нас перенесений”. Під час літніх канікул І. Стебельський відвідував у Львові курси бджолярства, а пізніше в Коломиї курси городництва. Документи того часу, які знаходимо у ЦДІА у Львові та в особистому архіві Іллі Стебельського, свідчать, що він завжди був у вирі громадського життя, умів організува" ти людей, зацікавити їх, дбав про зростання їхньої свідомості. Працюючи у Цвітовій, Ілля листується з Головним відділом “Просвіти” у Львові: пересилає внески цвітівських прос" вітян, повідомлення про загальні збори, річ" ні звіти місцевої читальні. Народного вчите" ля постійно обирають головою просвітян" ських зборів, прислухаються до його пропо" зицій і порад, підтримують. Стебельський розмовляє з членами читальні, селянами про політичне й економічне становище в Ук" раїні, нагальну потребу освіти широких мас, пожвавлення культурного життя, закликає селян вступати до “Просвіти”. На V загальних публічних зборах членів читальні у Цвітовій, які відбулися 2 лютого 1906 року, за пропозицією І. Стебельського було прийнято ухвалу “заложити під його управою мішаний нотний хор читальняний”. Завершуючи збори, голова (І. Стебельський — Авт.) дякував присутнім “за численний уділ в зборах”, а ще більше за те, що вступа" ють до “Просвіти”, звернувся з проханням, “щоби сходились усе так численно, учи" лись, трудились, читали і радились, а тогди і овочі з праці будуть, і мусять бути, і насту" пить… красна доля, а “світ ясний, невечір" ний тихенько засяє”.
Ілля Стебельський під час служби в австрійському війську, 1915 р.
Читальня “Просвіти” у Цвітовій з осені 1905 року почала “оживати” завдяки Іллі Стебельському. “Щовечора, спочатку пот" роха, відтак чимраз більше, почали сходи" тись до читальні, але все лиш тогди, коли дізнались, що є там учитель т. з. (І. Стебель" ський — Авт.), що є кому їм щось прочитати, розумного порадити, розповісти і поучити. Заохочення і праця щоденна — не раз від
5"ої години до 12"ої і 1"ої вночі — згромад" жувала чимраз більше людей в читальні”. Стебельський створив у селі курс “анальфабетів”, бо майже ніхто не вмів чи" тати і писати. З 41 відвідувача курсу 37 осіб навчилися читати і писати по"українськи. Всі вони стали членами читальні “Просвіти”. Наука на курсі відбувалася щоденно від 5"ої до 7"ої години вечора, крім суботи і неділі, бо в ці дні сходилися до читальні старші гос" подарі. Ілля читав їм газети і книжки, роз" мовляли про політичне й економічне стано" вище українського народу. Так селяни пос" тупово починали розуміти потребу просві" ти, ставали членами читальні. Ілля організував мішаний хор, “котрий вже на Св. Миколая ( в день храму) відспівав у церкві службу Божу, впроваджуючи людей в подив”. За почином Іллі було створено “Спілку ощадностей і позичок” системи Райффай" зена, загальні збори якої відбулися 9 берез" ня 1906 року. “А щоби нарід відвернути від корчми і пиятики, — читаємо у просвітян" ському звіті цвітівців, — учаться члени рівно ж під проводом учителя аматорського представленя “Перший горальник”, котре буде дня 15 мая, яко в річницю Свободи, ві" догране”. З ініціативи Стебельського заклали крамницю читальні, планували будівництво нового приміщення. І хоч наступного року Іллю призначають управителем школи в се" лі Томашівці"Кам’янці, зв’язки із “Просві" тою” у Цвітовій він підтримував і надалі. У березні 1908 року Ілля Стебельський брав активну участь у перших загальних зборах під час відкриття читальні “Просві" ти” у Томашівцях Середніх. У “Справодзда" ню” від 8 березня 1908 року повідомляєть" ся, що на зборах виступив “відпоручник фі" лії товариства “Просвіта” в Калуши” п. Та" рас Коритовський, який розповів про цілі товариства і обов’язки його членів, функці" онування читалень у селах, вибір їхніх ке" рівників, вирішення спорів, маєток. “По сім, — читаємо далі, — забирає голос п. Іл" ля Стебельський, управитель школи в То" машівцях"Камінь, і подає причини нашого занепаду та темноти, котрі усунути має на ціли читальня “Просвіти”. Дальше подає користі годівлі кріликів і плекання садови" ни; реферує справу заложення фабрики дахівок і купна машини, а наконець пропо" нує заложення склепу при читальні. По сім взиває до вписуваня ся в члени читальні, по чім вписалося 42 члени, між тим і члени" основателі”. Це ще одне підтвердження того, що роль Іллі Стебельського у розвою “Просві" ти” в Калуському повіті (а вона тоді налічу" вала 13 613 членів) була вельми важливою. Цей невсипущий чоловік сам невтомно пра" цював для української справи і вмів згурту" вати, запалити до такої праці інших.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
