Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Просвітянський рух потребує підтримки кожного”. · с. 7сторінка оригіналу ↗

У ПОЛОНІ ТИХОЇ ПРАЦІ

Слово Просвіти, №49 за 2008 рік

Ніна ГНАТЮК Фото автора Його могло і не бути, бо народився страшного 1932 року. Мати із шестимісячним дитям, рятуючись від голоду, покинула рідну домівку в селі Червоному тодішнього Джу" линського, а нинішнього Бер" шадського району на Віннич" чині й спробувала дати собі раду в сусідньому радгоспі. А потім знову голод, вже 1947"го. Залишивши школу, підліток подався в пастухи, щоб прино" сити ввечері опухлій від голоду жінці рятівну скориночку. Батька йому замінив віт" чим, Лукаш Степанович Майстренко, людина добро" го серця, всевміючий стель" мах, що навчив і пасинка ре" місничих премудрощів. Чи не тому, коли 1948 року тітка забрала хлопця на Буковину, в Чернівці, Віктор вступив до технікуму залізничного тран" спорту. Там видавали форму і стипендію, а це в післявоєн" ні роки було порятунком. Та десь на дні душі жила любов до книжки, до слова. І юнак вступає на філологічний факультет Чернівецького уні" верситету, щоб усе життя присвятити високому мис" тецтву Слова, духовним скар" бам української літератури. Виступаючи на презен" тації книжки вибраного “На поклик віщих заповітів” Вік" тора Косяченка, критик Юрій Цеков так сказав про відомо" го літературознавця, педа" гога, громадського діяча з Буковини: “На дачі у мене росте кущ калини, який во" сени весь у плодах. Він дуже нагадує мені Віктора Кося" ченка. Глибоко ціную його як унікального критика з афо" ристичним мисленням, пе" дагога від Бога. Це взірець людини глибокої поряд" ності та працьовитості”. Член"кореспондент НАН України Григорій Сивокінь, професор На" ціонального університе" ту “Києво"Могилянська академія” Іван Лисий, лауреат Національної премії України імені Та" раса Шевченка архітек" тор Валентин Штолько, поет Микола Сом, зем" ляк, випускник Черні" вецького університету Василь Туглук, академік Ростислав Пилипчук го" ворили не лише про ва" гомий внесок Віктора Косяченка у класичне лі" тературознавство, а й неа" биякий талант помітити в студентові, письменникові" початківцеві Божу іскру, по" батьківськи допомогти у ста" новленні особистості. Заступник голови ВУТ “Просвіта”, заслужений діяч мистецтв України письмен" ник Василь Фольварочний, який вів вечір, підкреслив, що Віктор Косяченко — не лише відомий літературоз" навець, що чотири десяти" ліття віддав праці на кафед" рі української літератури Чернівецького університе" ту. Він був керівником об" ласної організації Спілки письменників, тринадцять років очолював Буковин" ську “Просвіту”, а нині — її почесний голова. Скільки літературно" мистецьких вечорів провела за ці роки Буковинська “Просвіта”, скільки видруку" вано видань, збережено і відкрито пам’ятників, мемо" ріальних дощок видатним ді" ячам, борцям за Україну! І в усьому цьому — світла, доб" ра, невтомна душа Віктора Косяченка. До тому вибраних статей “На поклик віщих заповітів” ввійшло не лише найкраще з його творчого доробку про життя і творчість славетних Т. Шевченка, І. Франка, О. Ко" билянської, Остапа Вишні, ай наших сучасників — Г. Тю" тюнника, Є. Гуцала, О. Чор" ногуза, А. Гарматюка та ін" ших письменників. Та серцевиною презен" тованого видання стали статті, виступи Віктора Кося" ченка на захист української мови, культури, а також про просвітницький рух на Буко" вині. Відомий громадський діяч переконаний, що “цей рух потребує підтримки кож" ного: від засвідчення квит" ком причетності до нього та участі в конкретних справах до фінансової підтримки у вигляді пожертв… Тільки за такого обопільного підходу можна буде налагодити на" лежну, не мітингову, а систе" матичну і, як наставляв 1905"го галицьку українську молодь І. Франко, “сповнену любові до свого народу, тиху, без потоків шумних фраз невтомну працю”.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин