Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Поновлюємо у пам’яті народу ті здобутки, що духовно збагачують, визначають національну стійкість і міць”. · с. 9сторінка оригіналу ↗

ПРЕМ’ЄРА КНИГИ

Слово Просвіти, №49 за 2008 рік

— Ольго Володимирівно, це безперечний успіх — у 28 років видати солідну наукову працю. Розкажіть, що стало поштовхом до Вашого зацікавлення тематикою з історії “Просвіти”. — Все почалося з Малої академії наук у Вінниці, коли я обрала наукову тему “Діяль" ність товариства “Просвіта” на Східному По" діллі на початку ХХ століття”. Навчалася тоді в десятому класі вінницької школи №34. На" копичувався матеріал, і працювати ставало дедалі цікавіше, оскільки відкривалися нові напрями пошуку. Починала вивчати культурно"освітню ді" яльність “Просвіти”, згодом зрозуміла, що не лише це визначало діяльність організації. Члени “Просвіти” брали участь у багатьох ін" ших громадських об’єднаннях, у суспільно" політичному житті, впливали на формування політики й виховання молодого покоління. Згодом захоплення історією переросло в стійкий науковий інтерес. Найбільше заці" кавив досвід державницької діяльності чле" нів “Просвіт”, який можна було використати на сучасному етапі, проаналізувавши причи" ни того, чому Українська держава не змогла утвердитися на початку ХХ століття і як до" сягти успіху в наш час. Саме “Просвіта” була тією єдиною гро" мадською організацією, яка від самих вито" ків намагалася охопити діяльністю всі галузі суспільного життя. В міру утворення галузе" вих товариств певної спрямованості у ХІХ— на початку ХХ ст. вона передавала певні нап" рями їм, а сама визначала ті основні віхи, які впливали на формування національної сві" домості, були базовими у визначенні питань, що стосувалися економічного добробуту, політичного життя. Ця організація від часу створення чітко визначила саме національ" ний напрям діяльності, створювала й нако" пичувала той потенціал, те підґрунтя, що бу" ло використано в періоди державотворчих змагань українців: на початку, в середині ХХ Пам’ятник “Просвіті” у Львові століття, в 90"х роках, коли нарешті вдалося утворити й відстояти незалежну Українську державу. Але все це я змогла зрозуміти, глибоко вникнувши в суть проблеми, і саме тому стільки років і стільки часу віддано дослід" женню цієї тематики. Спочатку займалася дослідженням істо" ричного краєзнавства Східного Поділля, по" тім — діяльності “Просвіти” на Поділлі та в Правобережній Україні, згодом зрозуміла, що державотворчий аспект важливий для всієї України, і з 2001 року цілком визначила напрям: “Просвіта” і її вплив на формування державницького потенціалу українського народу. Це дослідження стало основою моєї першої монографії. — Які джерела використано під час роботи? — Було використано документи, що міс" тяться в Центральному державному історич" ному архіві України у м. Львові, в Централь" ному державному історичному архіві України в м. Києві, матеріали державних архівів Він" ницької, Дніпропетровської, Хмельницької областей, а також фонди Інституту рукопису Національної бібліотеки України ім. В. Вер" надського НАН України, відділу рукописів Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефа" ника. Найбільш репрезентативні у відтво" ренні державницького аспекту діяльності “Просвіти” матеріали, що містяться у Цен" тральному державному архіві вищих органів влади та управління України в м. Києві. — Кому з науковців завдячуєте за настанови у виборі тематики? — Дослідження діяльності “Просвіти” на Східному Поділлі здійснювала під науковим керівництвом кандидата, а нині вже доктора історичних наук Степана Дровозюка, на По" діллі — кандидатів історичних наук Анатолія Лисого та Миколи Лихогляда (на жаль, нині покійного). Тему державницької діяльності “Просвіти” досліджувала в аспірантурі Інсти" Фото Ксенії Гладишевої — Вивчення досвіду попередників ко" рисне тим, що дає змогу втілити набутки у сьогодення. Проведення в державі україн" ської національної політики може консолі" дувати суспільство: поліпшити добробут, підтримати діяльність передусім молодих науковців, створити їм можливості для творчого зростання, певності у майбутньо" му, забезпечити національно"культурний поступ. Це головні віхи, які мають визначати основу політики сучасних вітчизняних пар" ламентарів. Українська незалежна держава процві" татиме тоді, коли на неї працюватимуть на" ціонально свідомі патріотично налаштовані науковці, а молодь бачитиме перспективу. Варто пам’ятати, що товариство “Прос" віта” у XIX — на початку XX століття в Австро" Угорській та Російській імперіях об’єднувало науковців, готувало національно свідомі по" коління українського суспільства, створюва" ло їм можливості національного розвитку. Вихованці “Просвіти”, пройшовши вишкіл у громадсько"політичному житті, вели перед у національно"визвольних змаганнях та укра" їнському державотворенні в XX столітті. — Які Ваші плани на майбутнє? — Бачу себе в науковій діяльності. Споді" ваюся, що ця перша книжка дасть початок багатьом наступним. Спілкувалася Надія КИР’ЯН ницькою та громадсько"політичною діяль" ністю постаті включились у національно" визвольні змагання українського народу 1917—1921 років, стали українськими дер" жавотворцями. Отриманий досвід творців національної ідеї віддзеркалювався у ді" яльності Товариства та передавався нас" тупникам. Книжка молодого історика відтворює ті історичні епохи, коли українському народові в національно"визвольних змаганнях дово" дилось відстоювати самостійність України, боротися за право називатися нацією. Пов" сякденна громадсько"політична та держав" ницька діяльність у XIX — на початку XX сто" ліття була героїзмом. Члени “Просвіти” у XIX—XX ст. у парламентах інших держав, ку" ди були обрані, обстоювали спроможність утворити власну незалежну Українську дер" жаву. Українська незалежність коштувала ве" личезних зусиль багатьом поколінням націо" нально свідомої інтелігенції — тієї, що вела перед у створенні українськомовного сере" довища в додержавний період; тієї, що здо" бувала й утверджувала незалежну Україн" ську державу. Українці в ті часи старанно відстоювали те, що потребує сьогодні утвердження: ук" раїнську науку, історію, мову, історичну пам’ять… Лише вкладені зусилля сотень ти" сяч, а можливо, мільйонів українців, що їх вишколила “Просвіта”, тих, хто любив Украї" ну “не лише до глибини душі, а до глибини власної кишені”, щохвилини та щоднини по" вертаючись до відродження української на" ції та Української держави, попри суспільно" політичні обставини, зробили можливим здобуття незалежності. Їхня праця варта то" го, щоб знати про неї. Ольга Малюта — авторка книжки “Просвіти” і Українська Державність (друга половина ХІХ — перша половина ХХ ст.)”, яка нещодавно побачила світ завдяки Видавничому центру “Просвіта”. Ольга Малюта народилась у Вінниці. Закінчила історичний факультет Вінницького державного педагогічного університету імені М. Коцюбинського, аспірантуру Інституту історії України НАНУ. Кандидат історичних наук. Авторка розповіла про роботу над монографією, поділилася планами на майбутнє.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин