“Хто, як не просвітяни, мали б стати агітаторами за високоякісну українську книжку на радіо, телебаченні, в пресі?” · с. 14сторінка оригіналу ↗
ЧИТАЙМО, БО ЗДИЧАВІЄМО!
Слово Просвіти, №49 за 2008 рік
Відомий російський книговидавець Іван Ситін з подивом згадував, як у часи його книготоргівлі тільки переїжджали російсько-український кордон на Слобожанщині, зразу було інше ставлення: гостей пригощали молоком і медом. І, звісно ж, купували книжки та літографії. Про Московщину такого сказати він не міг. Сьогодні російські соціологи доводять: якщо в людини нема домашньої бібліотеки — голосує за комуністів чи жириновців. В Україні все ж, певно, власних бібліотек більше, раз “прогресивні” та інші соціалісти не проходять у парламент, а за комуністів голосують дедалі менше.
мії Володимира Панченка) зійде, як піна з гу" сячої ферми з деснянською водою. Непри" ємне, скажу вам, відчуття — купатися у такій воді. А вона ж іде до Києва і поїть добру тре" тину столиці. А скільки столичних людей “під" сіли” на пійло “генітальної” літератури?!
“ДОБРА КНИГА” — FOREVER! …Як же дійти з українською книжкою до читача після розвалу мережі книготоргівлі? Недавно уряд видав постанову: на кожний населений пункт з двома тисячами мешкан" ців — книготорговельний пункт. Забули тіль" ки написати, як виконати це побажання. Як" що це має зробити приватний підприємець — які йому надасте пільги? Якщо комуналь" не підприємство — яким механізмом його змусите до цього, коли вигідніше торгувати дурманом (алкоголь, тютюн), ніж книжками. Ми в Чернігові кілька років тому без уря" дових постанов і нарікань на білий світ від" крили книгареньку “Добра книга”. Під час відкриття ніхто нам не допоміг, крім відпові" дального секретаря ВУТ “Просвіта” імені Та" раса Шевченка Миколи Нестерчука. Кишень грішми не набили, але самі себе покривали — щоправда, продавці працювали за “спа" сибі”, а керівник — і без цього. У Прилуках просвітянин Ігор Павлюченко при своєму ка" фе на честь актора Миколи Яковченка “За двома зайцями” відкрив книжкову крамни" цю. Українську, звісно. Тепер у Чернігові ми замахнулися на роз" ширення, на культурно"мистецький центр, в основі якого буде книжка. Міська влада, піс" ля прицінювань банків, які ростуть, як поган" ки після дощу, погодилася віддати нам всі матеріал та з’ясувати, де ж правда, а де наклепи і чим викликані останні”. Отже, окрім реабілітації політичної, доводиться зай" матися й моральною, спрос" товуючи посмертні наклепи. І ким же зібрані, якими мо" ралізаторами? Чи варто довго затримуватися на мо" ралі основного опонента на" шого гетьмана — москов" ського царя Петра І? Щоб не звинуватили в суб’єктивнос" ті, варто згадати ніщивну ха" рактеристику цього царя, яку дав російський геній Лев Толстой. Можна ще нагада" ти, хто саме сходив на росій" ський престол з династій Рюриковичів і Романових. Батьковбивці й синовбивці, моральні потвори, а то й просто деградовані особи. Досить прочитати апологета самодержавства й імперії Карамзіна. Бурхливе життя Івана Ма" зепи, яскраво відтворене в європейській літературі й мистецтві, було віддзерка" ленням бурхливих часів — ХVII—початку ХVIII століття — не більше. Бо попри всі нама" гання недоброзичливих мо" ралізаторів, їм важко було відшукати моральну “крамо" лу” навіть у знаменитій історії взаємин 65"річного Мазепи й 19"річної Мотрі Кочубеївни, доньки генерального судді. Але не стану переповідати цей та інші не менш цікаві сю" жети нової книжки, запро" шую читача до її сторінок. Цією книжкою продов" жено добру справу книгови" дання на Чернігівщині — краї, що з ним пов’язані най" славніші роки життя видат" ного гетьмана.
сто метрів приміщення, де ми раніше займа" ли тридцять. Ремонтуємо його, долаючи ви" вихи чиновницької “допомоги” — то міський фонд комунального майна вимагає оплати вигаданого боргу, то міська рада ніяк пільги не встановить (для торгівлі пивом пільги є, а книжками — нема!), а тепер ще новий коник від “Укрсоцбанку”: половину кредиту видали, а далі, кажуть, — світова криза. Щоб їх підня" ло та на мінімальну зарплату посадило — до чого тут світові проблеми, якщо вже й так від" соток за кредитом надули, як бичачий міхур, якщо погашення кредиту — за договором, зрештою, договір же треба виконувати і бан" ку! Зараз ремонт зупинився, а відсотки за кредитом платимо… Ось так діє урядова постанова про укра" їнську книготоргівлю! І це ж ідеться, зауваж" те, про єдину в 300"тисячному місті книгар" ню! А що казати про містечка! Ні, в Чернігові інші, неукраїнські, книгарні є: скажімо, “Будинок книги” — комунальне підприємство, яке зовсім не платить оренди, а ще й заробляє на зданих під продаж телеві" зорів площах. За рішенням міської влади. Оце допомога! Так само книгарня мережі “КС”, у якій на поличках української літерату" ри треба повісити табличку “Література для тубільців” абощо — настільки мало книжок рідною мовою. Зате з ідеологічною вірністю Москві виставляють не те що твори росій" ської класики (хай би!), а чернігівців змушу" ють читати таких авторів, що й російські гур" мани читання не завжди їх чули. А біографії всяких біронів, анн іоановних, білих і черво" них генералів завозять, звісно, через “шале" ний читацький попит”… І після цього мені
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
