Малі міста України · “Наше місто прекрасне і вічно молоде”. · с. 16сторінка оригіналу ↗
ЄВРОПЕЙСЬКОГО РІВНЯ
Слово Просвіти, №50 за 2009 рік
Олесь ДМИТРЕНКО Фото автора
Українське місто Хмільник — одне з найстаріших на Поділлі, воно розташоване на невеликому острові, що утворився двома рукавами Південного Бугу. Географічне положення визначило історичну долю міста. На тому острові, що за шість кілометрів від “Чорного шляху”, де рухалися татарські орди, залишаючи за собою страшні сліди насилля і руйнувань, за стародавніми народними переказами, жили й переховува-
1434-го Хмільник перейшов з-під влади литовців до поляків і став центром Хмільницького староства й частиною Подільського воєводства. 1448 року місто одержало Магдебурзьке право, тут почали розвиватися ремесло, торгівля. Виникли шевські, кравецькі та інші майстерні. 1534 року за наказом польського короля місто обнесли кам’яним муром із баштами. Викопаний канал між Південним Бугом і його притокою Постушею надавав центру міста острівного положення. 1603-го в Хмільнику збудували перший костьол. Національне гноблення змушувало бідноту тікати до козаків, підніматися проти шляхти. У період визвольної війни українського народу (1648—1654 рр.) повстанські загони хмільничан приєднувалися до військ Богдана Хмельницького. Місто не раз ставало ареною боїв між російсько-українськими і польськими військами, а згодом польськими і турецькими, було спустошене. Турки хазяйнували в місті з 1672 до 1699 року, укріпили замок, побудували мечеть — восьмигранну споруду, в заростях річки прорили ходи. До речі, за надзвичайну архітектуру та релігійну толерантність стару частину міста нині називають “маленьким Єрусалимом”. 1699-го Хмільник знову відійшов до Польщі, 1798-го разом з іншими містами Поділля був приєднаний до Росії. 1804 року Хмільник став позаштатним містом Літинського повіту Подільської губернії, яким і був до Жовтневої революції. Нині Хмільник широко відомий в Україні й далеко за її межами як бальнеологічний курорт. Про унікальні лікувальні властивості місцевих вод здавна ходили легенди. Наприклад, така. В одного польського багатія дочка хворіла на ревматизм. Ліки не допомагали. А її служниця так і сяяла здоров’ям. Магнат звернувся до служниці з проханням розповісти таємницю її здоров’я. Та порадила набрати води з чудодійної кам’яної криниці в лісовій гущавині за Хмільником. Сталося диво — дочка одужала. Та жадібний магнат наказав засипати криницю, щоб ніхто не міг нею скористатися. 1934 року в Хмільник із Києва запросили гідрогеологічну експедицію, щоб знайти питну воду в центрі старого міста. Видобута з глибини 65 метрів вода була несмачною, жорсткою, солонуватою. Виявилося, що в ній міститься радон, а крім того — ледве не вся таблиця елементів Менделєєва, дуже багато корисних мікроелементів. За хімічним складом цілющі води з радонових джерел Хмільника можна порівняти з водами грузинського курорту Цхалтубо або російського Білокуриха. Цілющий вплив на організм людини має і торф’яна грязь із родовища Війтецьке, що за 5 км від Хмільника, а також клімат, який за санітарно-гігієнічними нормами відповідає “зоні комфорту”. Нині місто стає одним із найкращих курортів Європи.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
